Рішення № 78444896, 29.11.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/22045/16-ц

2-1387/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Трофимчук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ПАТ Банк «Контракт» звернулось в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Посилався на те, що 21 серпня 2014 року між ПАТ Банк «Контракт» та ОСОБА_1 було укладено договір № ОВ/ЗП/К/561 про встановлення кредитного ліміту до договору про відкриття рахунку з використанням банківської платіжної картки/карток, на підставі якого банком держателю відкритий рахунок НОМЕР_2 в гривні.

Відповідно до п. 2.1. договору банк встановлює по рахунку держателя кредитний ліміт у розмірі 50000 гривень шляхом здійснення видаткових операцій по рахунку НОМЕР_2 в гривні, на якому обліковуються операції за банківською платіжною карткою, які має право здійснювати держатель з використання банківської платіжної картки, за рахунок коштів банку, понад залишок кошів держателя на ньому.

За умовами п. 2.2. договору кредит надавався на строк з 21 серпня 2014 року по 20 серпня 2015 року. Пунктом 3.4. договору визначено, що держатель сплачує проценти із розрахунку процентної ставки річних у розмірі 29 процентів.

Згідно з п. 2.3. договору держатель зобов'язується повернути суму наданого кредиту за період визначений п. 2.2. договору, сплатити проценти за користування кредитом, простроченої заборгованості, можливих штрафних санкцій та пені,що визначені договором та/або тарифами, за якими обслуговується банківська платіжна картка.

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору у випадку порушення строку повернення грошових коштів за кредитом та/або порушення строку сплати мінімального платежу згідно умов договору, банк має право стягнути з держателя пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, яка нараховується на суму простроченого платежу із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені до дати припинення цих обставин включно.

Відповідачем зобов'язання щодо повернення суми кредиту порушені.

Станом на 13 грудня 2016 року заборгованість відповідача становить у розмірі 85352 гривні 67 копійок, що складається з:

- 50000 гривень - заборгованість за простроченим кредитом;

- 20435 гривень 22 копійки - заборгованість за простроченими процентами;

- 9114 гривень 43 копійки - пеня за простроченим кредитом та простроченими процентами;

- 4882 гривні 54 копійки - інфляційні нарахування на суму простроченого кредиту та прострочених процентів;

- 920 гривень 48 копійок - три проценти річних від суми прострочених процентів.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 серпня 2018 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2018 року зустрічну позовну заяву повернуто позивачу.

У судове засідання представник позивача не з'явився, подав через канцелярію суду заяву, з якої вбачається, що він просить розглядати справу у відсутність представника банку. Зазначено, що вимоги позовної заяви підтримує в повному обсязі (а.с. 105).

Відповідач у судове засідання не з'явився без повідомлення причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 103).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 21 серпня 2014 року між ПАТ Банк «Контракт» та ОСОБА_1 було укладено договір № ОВ/ЗП/К/561 про встановлення кредитного ліміту до договору про відкриття рахунку з використанням банківської платіжної картки/карток, на підставі якого банком держателю відкритий рахунок НОМЕР_2 в гривні (а.с. 7).

Відповідно до п. 2.1. договору банк встановлює по рахунку держателя кредитний ліміт у розмірі 50000 гривень шляхом здійснення видаткових операцій по рахунку НОМЕР_2 в гривні, на якому обліковуються операції за банківською платіжною карткою, які має право здійснювати держатель з використання банківської платіжної картки, за рахунок коштів банку, понад залишок кошів держателя на ньому.

За умовами п. 2.2. договору кредит надавався на строк з 21 серпня 2014 року по 20 серпня 2015 року. Пунктом 3.4. договору визначено, що держатель сплачує проценти із розрахунку процентної ставки річних у розмірі 29 процентів.

Згідно з п. 2.3. договору держатель зобов'язується повернути суму наданого кредиту за період визначений п. 2.2. договору, сплатити проценти за користування кредитом, простроченої заборгованості, можливих штрафних санкцій та пені,що визначені договором та/або тарифами, за якими обслуговується банківська платіжна картка.

Відповідач свої зобов'язання за умовами укладеного договору не виконує.

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору у випадку порушення строку повернення грошових коштів за кредитом та/або порушення строку сплати мінімального платежу згідно умов договору, банк має право стягнути з держателя пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, яка нараховується на суму простроченого платежу із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені до дати припинення цих обставин включно.

Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови Кредитного договору не виконуються, кредит та відсотки за його користування не повертаються.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Сплата прострочених відсотків, комісії, штрафів обумовлені договором і підлягають стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погасив суму кредиту та відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною першої статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Станом на 13 грудня 2016 року заборгованість відповідача становить у розмірі 85352 гривні 67 копійок, що складається з:

- 50000 гривень - заборгованість за простроченим кредитом;

- 20435 гривень 22 копійки - заборгованість за простроченими процентами;

- 9114 гривень 43 копійки - пеня за простроченим кредитом та простроченими процентами;

- 4882 гривні 54 копійки - інфляційні нарахування на суму простроченого кредиту та прострочених процентів;

- 920 гривень 48 копійок - три проценти річних від суми прострочених процентів.

Розрахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору станом на 13 грудня 2016 року наданий суду і відповідає вимогам закону (а.с. 17).

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір в розмірі 1378 гривень.

Керуючись статтями 526, 625, 651, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» (м. Київ, вул. Воздвиженська, 58, код ЄДРПОУ 19361746) заборгованість за простроченим кредитом в розмірі 50000 гривень, заборгованість за простроченими процентами в розмірі 20435 гривень 22 копійки, пеню за простроченим кредитом та простроченими процентами в сумі 9114 гривень 43 копійки, інфляційні нарахування на суму простроченого кредиту та прострочених процентів у розмірі 4882 гривні 54 копійки, три проценти річних від суми прострочених процентів у розмірі 920 гривень 48 копійок та судовий збір у розмірі 1378 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: