Ухвала суду № 78444813, 24.10.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/3702/17

провадження № 6/361/4/18

24.10.2018

УХВАЛА

Іменем України

24 жовтня 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1,за участю секретарів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_6, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство “Універсал Банк”, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою, у якій просив відповідно до ст. ст. 14, 369 ЦПК України (у редакції, чинній на день подання заяви), ст. 559 ЦК України визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-2767/2009, виданий 08 жовтня 2010 року Броварським міськрайонним судом Київської області у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства “Універсал Банк” (далі – ВАТ “Універсал Банк” або ОСОБА_7) до ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, згідно із яким стягувачем є ВАТ “Універсал Банк”, боржником – ОСОБА_6

В обґрунтування вимог заяви зазначав, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2009 року, ухваленим у цивільній справі № 2-2767/2009, задоволено позовні вимоги Банку про стягнення з ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 солідарно заборгованості за кредитними договорами в розмірі 19936142 грн. 68 коп.

08 жовтня 2010 року на підставі цього судового рішення Броварським міськрайонним судом Київської області стягувачу Банку видано виконавчий лист № 2-2767/2009 про стягнення з ОСОБА_6 солідарно суми боргу за кредитними договорами у вказаному вище розмірі.

12 квітня 2011 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_10 відкрито виконавче провадження № 25953024 з виконання вказаного виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_6 на користь Банку солідарно суми боргу за кредитними договорами, яке на даний час перебуває на виконанні.

19 лютого 2014 року Броварським міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення у цивільній справі № 361/8858/13-ц, яким визнано таким, що припинив з 01 серпня 2008 року свою дію договір поруки № 06/2359дп-07 від 15 червня 2007 року, укладений між ним і ВАТ “Універсал Банк”, на підставі якого він несе солідарну відповідальність за виконання позичальником ОСОБА_8 своїх зобов’язань за кредитними договорами.

Виходячи з наведеного, з 01 серпня 2008 року у нього немає ніяких зобов’язань перед ВАТ “Універсал Банк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Універсал Банк” (далі – ПАТ “Універсал Банк” або також ОСОБА_7) щодо погашення суми заборгованості за кредитними договорами, тому згідно із вимогами ч. 4 ст. 369 ЦПК України (у редакції, чинній на день подання заяви) виданий 08 жовтня 2010 року стягувачу ВАТ “Універсал Банк” виконавчий лист про стягнення з нього солідарно суми заборгованості виконанню не підлягає, у зв’язку з відсутністю з 01 серпня 2008 року у нього як боржника перед Банком будь-яких зобов’язань.

Заявник ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_11 у судовому засіданні заяву підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеному, просили суд заяву задовольнити.

Також вказували на те, що відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду судом заяви) виданий 08 жовтня 2010 року стягувачу ВАТ “Універсал Банк” виконавчий лист № 2-2767/2009 про стягнення солідарно з ОСОБА_6 суми заборгованості виконанню не підлягає, оскільки з 01 серпня 2008 року обов’язок боржника відсутній повністю, у зв’язку з його припиненням за рішенням суду.

Представники заінтересованої особи ПАТ “Універсал Банк” ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у судовому засіданні заяву не підтримали, проти вимог цієї заяви заперечували, просили суд у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на те, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду. Згідно із п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов’язковість судових рішень. Зобов’язання щодо стягнення з ОСОБА_6 солідарно на користь Банку суми заборгованості за кредитними договорами виникло на підставі рішення суду, а не на підставі договору поруки, який визнаний припиненим іншим судовим рішенням, ухваленим судом після рішення про стягнення заборгованості, видачі стягувачу виконавчого листа та пред’явлення його до виконання у встановленому законом порядку.

ОСОБА_7 реалізував своє право шляхом подання позову та судом ухвалено рішення про стягнення заборгованості до ухвалення судом іншого рішення про визнання договору поруки припиненим, правові підстави для припинення зобов’язання поручителя як боржника, яке виникло на підставі рішення суду, за виданим на його виконання виконавчим документом відсутні, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду України викладеною ним у постанові від 25 листопада 2015 року у справі № 6-172цс15.

Також вказували, що рішення суду від 07 грудня 2009 року на даний час не скасовано та воно є чинним, добровільного його виконання боржником не відбулося, тому передбачені законом підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, відсутні.

Крім того, звертали увагу суду на те, що заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_6 подано до суду з пропуском загального трирічного строку позовної давності, сплив якого є окремою підставою для відмови у задоволенні заяви відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Заінтересована особа Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

З’ясувавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

07 грудня 2009 року Броварським міськрайонним судом Київської області, ухвалено рішення у цивільній справі № 2-2767/2009 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Універсал Банк” до ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позов задоволено частково. Зокрема, стягнуто з ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 солідарно на користь Банку заборгованість за кредитними договорами № 06/2359Г-01к-07 від 15 червня 2007 року, № 06/2359Г-02к-07 від 15 червня 2007 року, № 06/2359Г-03к-07 від 15 червня 2007 року та № 06/2359/Г-04к-07 від 30 листопада 2007 року, укладеними між ВАТ “Універсал Банк” і ОСОБА_8, у загальному розмірі 19936142 грн. 68 коп.

З даного рішення вбачається, що 15 червня 2007 року між заявником ОСОБА_6 і ВАТ “Універсал Банк” був укладений договір поруки № 06/2359дп-07.

За умовами зазначеного договору поруки ОСОБА_6 зобов’язувався відповідати перед ВАТ “Універсал Банк” у повному обсязі за виконання ОСОБА_8 його зобов’язань, що виникли за кредитними договорами, укладеними між останнім і Банком у межах генерального договору на здійснення кредитних операцій № 06/2359Г-07 від 15 червня 2007 року, у тому числі за повернення основної суми кредиту, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором. Відповідальність ОСОБА_8 та ОСОБА_6 є солідарною.

ОСОБА_7 договірні зобов’язання за кредитними договорами своєчасно не виконувались, ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами та 07 грудня 2009 року суд ухвалив рішення про стягнення із заявника ОСОБА_6 солідарно заборгованості за наданим кредитом і процентами в загальному розмірі 19936142 грн. 68 коп.

За змістом положень ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ч. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов’язковість судового рішення.

У ст. 1291 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ч. 1 ст. 18 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду заяви) судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

08 жовтня 2010 року на підставі вказаного судового рішення Броварський міськрайонний суд Київської області видав стягувачу ВАТ “Універсал Банк” виконавчий лист № 2-2767/2009 про стягнення на його користь з ОСОБА_6 солідарно зазначеної вище суми заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 19936142 грн. 68 коп.

12 квітня 2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_10 за заявою стягувача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 25953024 про примусове виконання даного виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_6 солідарно на користь Банку суми боргу за кредитними договорами, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по даний час.

У вересні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ПАТ “Універсал Банк”, у якому просив визнати на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України таким, що припинив свою дію договір поруки № 06/2359дп-07, укладений 15 червня 2007 року між ним і ВАТ “Універсал Банк”, посилаючись на те, що у серпні 2008 року ОСОБА_7 без погодження з ним збільшив розмір відсоткової ставки за кредитом, у результаті чого збільшився обсяг відповідальності поручителя (цивільна справа № 361/8858/13-ц).

19 лютого 2014 року Броварським міськрайонним судом Київської області у даній цивільній справі ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено, визнано договір поруки № 06/2359дп-07 від 15 червня 2007 року, укладений між ВАТ “Універсал Банк” і ОСОБА_6, таким, що припинив свою дію з 01 серпня 2008 року.

Дане рішення набрало законної сили 23 червня 2014 року.

У червні 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою, у якій просив визнати виконавчий лист № 2-2767/2009, виданий 08 жовтня 2010 року стягувачу ВАТ “Універсал Банк” судом, таким, що не підлягає виконанню, відповідно до ст. 369 ЦПК України (у редакції, чинній на день подання заяви), посилаючись на те, що станом на 07 грудня 2009 року – день ухвалення судом рішення про стягнення з нього солідарно заборгованості за кредитними договорами та 08 жовтня 2010 року – день видачі оспорюваного ним виконавчого листа жодних зобов’язань перед ВАТ “Універсал Банк” (ПАТ “Універсал Банк”) за кредитними договорами він не має, що встановлено вказаним вище рішенням суду від 19 лютого 2014 року, яким з 01 серпня 2008 року припинено його зобов’язання як поручителя за договором поруки № 06/2359дп-07, укладеним 15 червня 2007 року між ним і Банком. Відсутність обов’язку боржника повністю або частково згідно із ч. 4 ст. 369 ЦПК України у вказаній редакції є підставою для визнання судом виданого стягувачу виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із ч. 2 ст. 368 ЦПК України (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України (у редакції, чинній на день подання заяви) суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Підстави визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зазначені у ч. 4 ст. 369 ЦПК України (у редакції, чинній на день подання заяви), відповідно до якої суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково у разі, якщо: 1) його видано помилково; 2) якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; 3) з інших причин.

У ч. 1 ст. 431 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду заяви) передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За змістом ч. 1 ст. 432 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду заяви) суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України у вказаній вище редакції суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 755/7805/13ц зазначив, що наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов’язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов’язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов’язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред’явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред’явлення цього листа до виконання.

У постанові від 25 листопада 2015 року у справі № 6-172цс15 Верховний Суд України висловив правову позицію та вказав на те, що положення статті 559 ЦК України стосовно припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов’язання не може застосовуватися до правовідносин, у яких обов’язок поручителя щодо виконання зобов’язання за основним договором виник з рішення суду, а не лише з договору поруки.

Суд встановив, що зобов’язання поручителя ОСОБА_6 перед ВАТ “Універсал Банк” щодо погашення ним солідарно заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 19936142 грн. 68 коп. виникло на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2009 року, ухваленого у цивільній справі № 2-2767/2009, яке набрало законної сили та є обов’язковим до виконання.

Виходячи з наведеного вище, враховуючи, що зобов’язання боржника ОСОБА_6 як поручителя щодо сплати ним на користь стягувача ВАТ “Універсал Банк” заборгованості за кредитними договорами виникло на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2009 року, яке не скасовано, є чинним та обов’язковим для виконання, обставин для визнання виданого 08 жовтня 2010 року ВАТ “Універсал Банк” на підставі цього рішення виконавчого листа № 2-2767/2009 про стягнення на його користь з ОСОБА_6 солідарно суми заборгованості, таким, що не підлягає виконанню, не вбачається.

Зазначені заявником ОСОБА_6 обставини, зокрема, припинення рішенням суду від 19 лютого 2014 року укладеного ним 15 червня 207 року з ВАТ “Універсал Банк” договору поруки № 06/2359дп-07, виникли після набрання законної сили рішенням суду від 07 грудня 2009 року про стягнення з ОСОБА_6 солідарно суми боргу в процесі примусового виконання цього судового рішення, цивільно-правових зобов’язань останнього щодо повернення суми боргу, яке виникло саме на підставі рішення суду, у даному випадку вони не припиняють.

Зобов’язання, яке виникло на підставі рішенням суду Київської області від 19 лютого 2014 року у справі № 361/8858/13-ц про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію, не може змінювати та/або припиняти зобов’язання, яке виникло на підставі рішення суду від 07 грудня 2009 року у справі № 2-2767/2009, яким з ОСОБА_6 стягнуто в солідарному порядку заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 19936142 грн. 68 коп., оскільки це зобов’язання виникло не на підставі договору поруки, а на підставі вказаного вище рішення суду від 07 грудня 2009 року.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_7 належним чином реалізував своє право на стягнення заборгованості шляхом подання до суду позову ОСОБА_6 та стягнення з нього солідарно суми боргу за рішенням суду до ухвалення судом рішення про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_6 та визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа № 2-2767/2009, виданого судом стягувачу 08 жовтня 2010 року, відсутні.

Посилання заявника ОСОБА_6 на те, що з 01 серпня 2008 року він не має будь-яких зобов’язань перед Банком за договором поруки, наведених висновків суду не спростовують, оскільки зобов’язання щодо сплати ним солідарно заборгованості за кредитними договорами виникло на підставі рішення суду від 07 грудня 2009 року у цивільній справі № 2-2767/2009, яке є обов’язковим для виконання.

Після ухвалення судом рішення у справі № 361/8858/13-ц про визнання договору поруки таким, що припинив свою дію з 01 серпня 2008 року, заявник ОСОБА_6 до суду із заявою про перегляд рішення суду від 07 грудня 2009 року у справі № 2-2767/2009 про стягнення суми заборгованості у зв’язку з нововиявленими обставинами не звертався, вказане рішення суду, яке є підставою видачі оспорюваного заявником виконавчого листа, не скасовано та не змінено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 18, 81, 89, 259, 260, 431, 432 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_6 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-2767/2009, виданий 08 жовтня 2010 року Броварським міськрайонним судом Київської області у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства “Універсал Банк” до ОСОБА_8, ОСОБА_6 і ОСОБА_9 про стягнення солідарно заборгованості за кредитними договорами відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.