Рішення № 78444686, 10.12.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5412/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гайданки Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про скасування в частині накладення адміністративного стягнення постанови в справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Закарпатської митниці ДФС України про скасування в частині накладення адміністративного стягнення постанови в справі про порушення митних правил.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що 24.05.2017 року в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_2 винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0947/30500/17, згідно з якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 8500 грн. Вказана постанова обґрунтована тим, що в ході перевірки баз даних ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що громадянином України ОСОБА_1 24.02.2016 року, о 10 год. 37 хв., через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці ДФС в митному режимі «транзит» на митну територію України ввезено транспортний засіб марки «AUDI А6», номер кузова НОМЕР_1: WAUZZZ4B44N098422, реєстраційний номер Угорщини NJY 786. Станом на 06.05.2017 року вказаний автомобіль не вивезено за межі митної території України.

Позивач вважає дану постанову необґрунтованою з тих підстав, що вищезазначений транспортний засіб марки «AUDI А6», номер кузова НОМЕР_1: WAUZZZ4B44N098422, реєстраційний номер Угорщини NJY 786, було придбано для потреб Української ОСОБА_3 та передано через ГО «Державницька Ініціатива Яроша» для виконання бойових завдань в зоні проведення АТО. Також позивач повідомляє, що даний транспортний засіб був знищений у цьому ж році під час артилерійського обстрілу в зоні проведення АТО на тимчасово непідконтрольній території, доступу до нього на даний момент немає. Вказані обставини підтверджується довідками, що долучено до позову.

Крім того, в обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, у нього не було об’єктивної можливості вивезти елементи вищевказаного автомобіля, а також додатково зафіксувати факт його знищення на даний час не є можливим через постійні обстріли з боку неконтрольованої українськими військами території. Відтак, з урахуванням вищезазначеного, він був позбавлений можливості з об’єктивних та незалежних від нього причин вивезти автомобіль за межі митної території України у встановлений чинним законодавством термін. Також позивач вказує, що жодних корисливих мотивів щодо уникнення оподаткування автомобіля у нього не було, автомобілем він не користувався та не користується на даний час.

Позивач зауважує, що в.о. заступником начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_2 в порушення вимог ст. 33 КУпАП, ст. 489 МК України, при прийнятті оскаржуваної постанови не враховано його особу, не враховано ступінь його вини (відсутність корисливих мотивів), майнового стану, обставин, що пом’якшують відповідальність, а також той факт, що він вперше притягається до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. З врахуванням зазначених обставин, в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_2 вчинено протиправні дії щодо винесення оскаржуваної постанови.

Звертає увагу, що в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_2 не розглядалося питання щодо звільнення його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним попередженням.

Позивач зазначає, що при ввезені вказаного транспортного засобу на митну територію України у нього не було жодних корисливих мотивів відносно його використання, тобто він виконував свої громадянські (волонтерські) обов’язки, які пов’язані із організацією та допомогою у захисті країни від зовнішнього агресора, вчинив вищевказане порушення митних правил в результаті сприяння обороні України та забезпеченню безпеки держави. Також вважає, що його дії не призвели до істотного порушення державних чи громадських інтересів.

На підставі наведеного позивач просить суд постанову в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_2 в справі про порушення митних правил № 0947/30500/17 від 24.05.2017 року скасувати в частині накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500 грн., звільнивши його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, у зв’язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Учасники справи у дане судове засідання не з’явилися, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_2 в справі про порушення митних правил № 0947/30500/17 від 24.05.2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Вказаною постановою встановлено, що 06.05.2017 року, о 05 год. 48 хв., в зону митного контролю пункту пропуску «Солотвино» Закарпатської митниці ДФС, на смугу «зелений коридор» заїхав автомобіль марки «OPEL ASTRA», реєстраційний номер Польщі ONY30WC, під керуванням громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_5. Разом із ним у якості пасажира слідував громадянин України ОСОБА_1. Для митного контролю водієм було подано контрольний талон для переміщення по смузі «зелений коридор», документ, що посвідчує особу водія та пасажира (АА0679955 від 31.03.2016 року та ЕК 175808 від 07.05.2009 року), реєстраційний документ на транспортний засіб (технічний НОМЕР_2). Так як відносно ОСОБА_1 була наявна інформація у АСМО Інспектор щодо ввезення та не вивезення автомобіля, транспортний засіб з метою з’ясування всіх обставин було виведено з «зеленого коридору» в «червоний коридор». Під час перевірки документів, на підставі інформації центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби та АСМО Інспектор - 2006, було встановлено, що ОСОБА_1 24.02.2016 року, о 10 год. 37 хв., через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці ДФС в митному режимі «транзит» на митну територію України ввезено транспортний засіб марки «AUDI А6», номер кузова НОМЕР_1 № WAUZZZ4B44N098422, реєстраційний номер Угорщини NJY786. Станом на 06.05.2017 року вказаний автомобіль не вивезено за межі митної території України.

Враховуючи інформаційні дані центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби, ОСОБА_1 мав вивезти легковий автомобіль марки «AUDI А6», номер кузова НОМЕР_1 № WAUZZZ4B44N098422, реєстраційний номер Угорщини NJY786, до 01.03.2016 року, переміщуючись в межах однієї митниці, або до 06.03.2016 року в межах іншої, чим перевищив граничний термін транзиту більше ніж на десять діб.

В поясненні ОСОБА_1 вказав, що не зміг вчасно 19.12.2015 року вивезти даний транспортний засіб за межі митної території України у зв’язку із тим, що передав даний автомобіль для потреб ГО «Державна ініціатива Яроша», оскільки він доставляв гуманітарну допомогу у зону АТО, де автомобіль зазнав поломку. Інших обставин та причин невиконання вимог законодавства з питань транзиту через митну територію України ОСОБА_1 не наведено. Документів, що підтверджують факт поломки автомобіля, що б засвідчувало неможливість вивезення транспортного засобу у визначені строки під час перетину кордону, ОСОБА_1 надано не було. Із заявою про пошкодження або поломку даного транспортного засобу ОСОБА_1 не звертався.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 надав копію заяви ОСОБА_6 від 22.05.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_6 засвідчує, що транспортний засіб марки «AUDI А6», номер кузова НОМЕР_1 № WAUZZZ4B44N098422, реєстраційний номер Угорщини NJY786, використовувався бійцями 5-го окремого батальйону Української ОСОБА_3 Державницької Ініціативи Яроша і був знищений в зоні проведення антитерористичної операції.

Згідно із зазначеною постановою під час в’їзду 06.05.2017 року на митну територію України документів, які б підтверджували вчинення порушення митних правил внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, ОСОБА_1 надано не було.

Таким чином, за твердженням митного органу, ОСОБА_1, перевищивши встановлений ст. 95 МК України строк доставки транспортного засобу, що перебував під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення більше ніж на десять діб, вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся із даним позовом до суду.

За змістом ст. 2 КУпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 90 МК України транзит – це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 95 МК України встановлено строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту – 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці – 5 діб).

Частиною 3 ст. 470 МК України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрату цих товарів, транспортних засобів, документів чи видачу їх без дозволу органу доходів і зборів, у виді накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 495 МК України визначено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів, поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, висновком експерта, іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та слідує із змісту оскаржуваної постанови, під час розгляду справи позивач подав до Закарпатської митниці ДФС копію заяви ОСОБА_6 від 22.05.2017 року, справжність підпису в якій засвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованої в реєстрі за № 5522, згідно з якою ОСОБА_6 повідомив, що транспортний засіб марки «AUDI А6», номер кузова НОМЕР_1 № WAUZZZ4B44N098422, реєстраційний номер Угорщини NJY786, використовувався бійцями 5-го окремого батальйону Української ОСОБА_3 Державницької Ініціативи Яроша і був знищений в зоні проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому, перевізник зобов’язаний вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання, терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Між тим, як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 зобов’язаний був вивезти автомобіль марки «AUDI А6», номер кузова НОМЕР_1 № WAUZZZ4B44N098422, реєстраційний номер Угорщини NJY786, до 01.03.2016 року, переміщуючись в межах однієї митниці, або до 06.03.2016 року в межах іншої, чим перевищив граничний термін транзиту більше ніж на десять діб.

З поданих позивачем документів, а саме, заяви координатора ГО «ДІЯ» у Львівській області ОСОБА_7 від 23.05.2017 року № 306, адресованої в.о. начальнику Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_8, вбачається, що митний орган повідомлено про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, було передано транспортні засоби марки: OPEL OMEGA, реєстраційний номер Польщі RJA 54076, VIN № W0L000026T1066041; AUDI А6, VIN № WAUZZZ4B44N098422, реєстраційний номер Угорщини NJY786, які передано для потреб 5-го окремого батальйону Української ОСОБА_3 Державницької Ініціативи Яроша. У заяві зазначено, що дані транспортні засоби були знищені у зоні АТО під час виконання бойових завдань. Враховуючи, що при ввезенні транспортних засобів, про які зазначено, не було жодних корисливих мотивів у ОСОБА_1, останній вчинив порушення митних правил в результаті сприяння обороні України та забезпеченні безпеки держави, вважали, що дії ОСОБА_1 не призвели до істотного порушення державних чи громадських інтересів, а відтак, просили звільнити його від адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Довідкою командира 5-го окремого батальйону Української добровольчої армії ОСОБА_9 від 16.05.2017 року № 578 підтверджується, що 25.02.2016 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було передано 5-му окремому батальйону Української ОСОБА_3 Державницької Ініціативи Яроша транспортний засіб AUDI А6, VIN № WAUZZZ4B44N098422, реєстраційний номер Угорщини NJY786. 26.02.2016 року даний транспортний засіб був знищений в зоні проведення АТО, у зоні бойової відповідальності батальйону. Вищезазначений транспортний засіб відновленню та перевезенню не підлягає.

Крім того, згідно з довідкою керівника військово-цивільної адміністрації міста Красногорівка Мар’їнського району Донецької області ОСОБА_10 від 27.02.2017 року № 186, адресованою Закарпатській митниці ДФС, підтверджується, що військово-цивільна адміністрація міста Красногорівка Марийського району Донецької області повідомила, що транспортний засіб AUDI А6, номер VIN WAUZZZ4B44N098422, під час перевезення гуманітарного вантажу зазнав ушкоджень у зоні проведення АТО у лютому 2016 року. Вищезазначений транспортний засіб відновленню та перевезенню не підлягає.

Разом з тим, повідомлення про неможливість вивезення такого транспортного засобу за межі митної території України було подано лише у травні 2017 року, тобто після закінчення строку, в який транспортний засіб мав бути вивезений.

Таким чином, позивачем не було належно виконано обов’язок, визначений ч. 1 ст. 192 МК України щодо термінового повідомлення митного органу про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

За наведених обставин суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України в частині ствердження винності позивача у вчиненні порушення митних правил винесена правомірно, оскільки позивачем фактично було допущено порушення вимог митного законодавства.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач при розгляді справи про порушення митних правил надавав митному органу пояснення про причини не вивезення транспортного засобу за межі митної території України та заяву ОСОБА_6 від 22.05.2017 року, згідно з якою повідомлено, що транспортний засіб використовувався бійцями 5-го окремого батальйону Української ОСОБА_3 Державницької Ініціативи Яроша і був знищений в зоні проведення антитерористичної операції, тобто ним фактично вживалися заходи для недопущення порушення вимог МК України.

Водночас, судом встановлено, що посадовою особою, якою вирішувалося питання про притягнення позивача до відповідальності, не було враховано всіх дійсних обставин вчинення вказаного правопорушення, а саме: особу правопорушника, який раніше до відповідальності за порушення митних правил не притягався (матеріали справи та оскаржувана постанова протилежних даних не містять), при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності надавав митному органу пояснення про причини не вивезення транспортного засобу за межі митної території України, ступінь його вини, зокрема, мету, з якою ввозився на митну територію України транспортний засіб та його призначення, ту обставину, що транспортний засіб використовувався при виконанні бойових завдань в зоні проведення антитерористичної операції, відсутність корисливого мотиву, причини своєчасного не вивезення транспортного засобу та повідомлення про це митного органу.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, відповідачем при розгляді відносно позивача справи про порушення митних правил вимоги ст. 489 МК України в повному обсязі не дотримано, зокрема в постанові відсутні відомості, які б свідчили про те, що відповідачем з’ясовувалось питання щодо того, чи є підстави для звільнення позивача від адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, – відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

По суті правопорушник звільняється від правових наслідків свого протиправного діяння, виходячи із засад гуманності, хоча це діяння як під час вчинення, так і під час звільнення від відповідальності залишається правопорушенням. У законодавстві не закріплено визначення малозначного правопорушення та відсутні вказівки на його ознаки. У кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи, зокрема, з того, що його наслідки не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Для встановлення ступеня суспільної небезпечності необхідно проаналізувати всі сторони допущеного порушення, оцінити обставини вчинення порушення, мету, мотив і спосіб, а також наявність умов, що дають змогу досягти виховних та превентивних дій.

Згідно з роз’ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України № 8 від 03.06.2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП. При цьому, слід враховувати мету, мотив і спосіб вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням вищенаведеного, беручи до уваги твердження позивача про те, що при винесенні оскаржуваної постанови посадова особа, уповноважена вирішувати справу, не врахувала характер та обставини вчиненого правопорушення, особу винного, що суттєво та значно зменшує ступінь його вини, відтак, суд приходить до переконання, що оскаржувану постанову в частині накладення стягнення слід змінити, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, щодо нього закрити.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 76, 77, 241-246, 255, 271, 272, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про скасування в частині накладення адміністративного стягнення постанови в справі про порушення митних правил – задовольнити частково.

Постанову в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_2 в справі про порушення митних правил № 0947/30500/17 від 24.05.2017 року про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України в частині накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн., змінити, звільнивши останнього від адміністративної відповідальності, у зв’язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, а провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, закрити.

У решті позовних вимог – відмовити.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач: Закарпатська митниця Державної фіскальної служби України, код ЄДРПОУ 39515893, що знаходиться за адресою: вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, Закарпатська область.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Дата складення повного рішення суду – 10 грудня 2018 року.

Головуюча О.М. Світлик