
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2018 року
м.Суми
Справа №592/285/18
Номер провадження 22-ц/788/2248/18
Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Левченко Т. А. , Кононенко О. Ю.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1;
відповідач - ОСОБА_2
третя особа - Служба у справах дітей Сумської міської ради
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 листопада 2018 року в складі судді Катрич О.М., ухваленого у м. Суми,-
в с т а н о в и в:
У січні 2018 ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, свої вимоги мотивувала тим, що з 15 травня 2003 року перебувала в реєстрованому шлюбі з відповідачем, який за рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми було розірвано. 09 липня 2008 року відділом РАЦСу Сумського міського управлінням юстиції було видано сві¬доцтво про розірвання шлюбу, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 року народилася донька, ОСОБА_4, батьком якої є відповідач.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 жовтня 2006 року з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на її користь на утримання доньки в розмірі ? частини заробітної плати (доходу), до повноліття дитини. Виконавчий лист по стягнення алі¬ментів перебуває на виконанні в Зарічному відділі державної виконавчої служби м. Суми. Відповідно до розрахунку заборгованості Зарічного відділу державної виконавчої служби м. Суми заборгованість по аліментам за 2015-2017 роки становить 23 495 гр. 20 коп., ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів, матеріальної допомоги в вихованні дитини не надає. Дитина навчається у школі, але за час її навчання відповідач не цікавився її успіхами та поведінкою, не відвідував батьківські збори, жодного разу не звертався до класного керівника з приводу навчання та розвитку дитини, умов перебування в закладі. Донька страждає на захворювання серця, перебуває під наглядом лікарів, лише вона займається лікуванням дитини, во¬дить її на прийом до лікаря, займається її реабілітацією. ОСОБА_2 жодного разу до лікаря не звертався з цього приводу, не цікавився станом здоров'я доньки, також не проводить відповідач з донькою ОСОБА_4 і вільний час, не поздоровляє зі святами, з днем народження. Між батьком та дитиною втрачено будь-який зв'язок. Ніякої зацікавленості до долі доньки, її стану здоров'я та розвитку відповідач не про¬являє, не виконує покладені на нього законом батьківські обов'язки. Просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно доньки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Позбавлено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений при подачі позову до суду в розмірі 704,80 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 листопада 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ОСОБА_1, її представника ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 15 травня 2003 року, який за рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми було розірвано, 09 липня 2008 року відділом РАЦС у Сумського міського управлінням юстиції було видано сві¬доцтво про розірвання шлюбу.
Під час перебування у шлюбі, у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 року народилася донька, ОСОБА_4, батьком якої є відповідач.
Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати з позивачкою.
На підставі рішення Ковпаківського районного суду м. Суми та виданого на підставі нього виконавчого листа № 2-3415 від 12 січня 2006 року та від 12 жовтня 2006 року, з ОСОБА_2 на користь позивачки стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дитини - доньки ОСОБА_4. Згідно довідки Зарічного відділу ДВС станом на 01 січня 2018 року відповідач мав заборгованість в сумі 27 544 грн.37 коп., яка з передплатою була погашена у березні 2018 року. До цього, позивачка зверталася до Сумського ВП ГУНП в Сумській області з заявами про несплату колишнім чоловіком аліментів. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 квітня 2018 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 6 956 грн. 67 коп. пені за прострочення сплати аліментів.
Відповідно до довідок навчальних закладів, малолітня ОСОБА_4 навчається, характеризується позитивно, вихованням доньки займається лише мати, за час навчання дитини в навчальному закладі батько школу не відвідував, на батьківські збори не приходив, не цікавився успіхами дитини. Також, дитина має певні захворювання, потребує лікування, що підтверджується відповідними довідками
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з початку 2015 року і на даний час перебуває у Чеській Республіки.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 ухиляється від обов'язків по вихованню доньки тривалий час.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пунктах 15 та 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (зі змінами), позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема : не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В пункті 18 зазначеної постанови роз'яснено також, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що на даний час підстави для застосування до ОСОБА_2 крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав судом відсутні є необґрунтованими і такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
В матеріалах справи міститься інформація про те, що з 2015 року відповідач знаходиться на території Чеської Республіки на підставі того, що він є особою, яка потребує додаткового захисту внаслідок загрози її життю через міжнародний збройний конфлікт, який виник на Сході України. Вказаний доведений факт вже передбачає, що відповідач не може в повному обсязі виконувати свої батьківські обов'язки перед дитиною в повному обсязі. Перебування ОСОБА_2 на території іншої держави не дозволяє йому проводити час зі своєю дочкою, цікавитись її успіхами в навчальному закладі та інше. Однак, відповідачем не було доведено те, що він намагається спілкуватись зі своєю дочкою. Надані представником відповідача виписки про повідомлення, які відповідач направляв своїй дитині у Інтернет мережі, не є належним доказом у справі.
У судовому засіданні в апеляційному суді були заслухані доводи позивача про те, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав є доречним, оскільки на зв'язок з нею та з дочкою відповідач не виходить, без його згоди позивач не може вивезти дитину для лікування за кордон. Крім того, було заслухано позицію неповнолітньої дитини сторін, яка стверджувала, що батька не пам'ятає, останній з нею не спілкується, її життям не цікавиться, вона не пам'ятає коли в останній раз спілкувалась зі своїм батьком.
З урахуванням викладеного, зібраних та досліджених по справі доказів, встановлених обставин, колегія суддів вважає, що позивач довів наявність передбачених ч. 1 ст. 164 СК України підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дочки.
Погашення заборгованості по аліментам не може свідчити про виконання батьком дитини своїх батьківських обов'язків в повному обсязі, оскільки участь батьків у вихованні та розвитку дитини є більш широким і не обмежується лише сплатою аліментів.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, у справах де вирішується питання щодо виховання дітей та батьківства судами обирається позиція того із батьків, яка є найкращою для дитини, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, а судом встановлено, що ОСОБА_2 не спілкується з дитиною, ніякої участі в її вихованні і житті не приймає.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду слід залишити без змін.
Наявність рішення про позбавлення батьківських прав не перешкоджає ОСОБА_2 за наявності підстав ставити питання про поновлення батьківських прав згідно вимог ст. 169 СК України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: В.І. Криворотенко
Судді: Т.А. Левченко
О.Ю. Кононенко
Судове рішення № 78437945, Апеляційний суд Сумської області було прийнято 10.12.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 592/285/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: