Ухвала суду № 78437242, 10.12.2018, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4822/18

1-кп/583/348/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2018 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Плотникової Н.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Добровольської А.А.,

прокурора Биченко Д.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Єфіменко Л.І.,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 12018200060000211 від 03.04.2018 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, мотивуючи тим, що строк тримання під вартою закінчується, а судовий розгляд кримінального провадження не завершено, ризики не зменшились, більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України. При цьому наголошує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення кого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, тому знаходячись на свободі і усвідомлюючи яка міра покарання йому може загрожувати у випадку визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, це може вплинути на його волевиявлення та стати причиною переховуватися від суду. Крім того, перебуваючи на свободі, обвинувачений зможе незаконно впливати на свідків, які судом не допитувались, оскільки вину на досудовому розслідуванні не визнав. Також ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, не одружений, тобто фактично не має сталих соціальних зв'язків, що також може свідчити про можливість його ухилення від суду. Окрім цього, перебуваючи на свободі ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, про це свідчить те, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, має не зняту та не погашену судимість. Ризики, враховані судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу на досудовому розслідуванні не зменшились, і жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід на більш м'який запобіжний захід - домашній арешт, мотивуючи тим, що на даний час обвинувачений має вкрай незадовільний стан здоров'я, звільнений з місяць позбавлення волі за станом здоров'я, потребує нормального лікування та харчування, також прокурором не доведено існування ризиків, на які він посилається у своєму клопотанні.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою виходячи з наступного.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29.08.2018 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 29 серпня 2018 року до 24.00 год. 27 жовтня 2018 року.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 18.10.2018 р. продовжено обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 24.00 год. 26 грудня 2018 року.

Зі змісту ухвали суду вбачається, що міра запобіжного заходу була застосована обвинуваченому з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину та з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, не має міцних соціальних зв'язків.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 5 п. 1 підпункт "с" Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, п. 5 ч.2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ст. 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З обвинувального акту вбачається про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Суд вважає, що ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, які були враховані судом при застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, існують, вони не зменшились, та що для запобігання вказаним ризикам застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, про обрання якого просить захисник та обвинувачений, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Медичних даних, які б свідчили про неможливість перебування ОСОБА_1 в умовах тримання під вартою, суду не надано.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, ті обставини, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, стійких соціальнихзв'язків не має, суд вважає, що з метою запобігти спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, продовженню злочинної діяльності, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, та у зв'язку з тим, що розгляд кримінального провадження не завершено, обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. 7- 20, 22-29, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 24.00 год. 07 лютого 2019 року.

Клопотання обвинуваченого та його захисника - адвоката Єфіменко Л.І. про застосування до ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту - залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області Н.Б. Плотникова