Постанова № 78436799, 10.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6826/18

Номер справи місцевого суду: 500/4896/17

Головуючий у першій інстанції Грубіян Л. І.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Житсервіс» про скасування наказу та стягнення моральної шкоди за апеляційною скаргою комунального підприємства «Житсервіс» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 червня 2018 року (суддя Грубіян Л.І.),

встановив:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, просив скасувати наказ №260-к від 04.09.2017 року та стягнути моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

11.09.2017 року позивач уточнив позовні вимоги, просив також скасувати наказ №58-к від 07.09.2017 року.

Позов обґрунтовано тим, що з 21.02.2017 року він працює двірником в КП «Житсервіс».

За час роботи неодноразово залучався до роботи у вихідні та святкові дні, фактично відпрацьований час перевищував встановлені трудовим законодавством норми.

Безперервна робота його дуже стомлює, крім фізичних страждань, в нього розвинулась психічна дестабілізація. Оскільки весь час позивач перебуває на роботі, домашня робота запущена, в нього немає часу зайнятися улюбленими справами, присвятити час духовному збагаченню, в зв'язку з чим йому спричинено моральну шкоду.

Позивач звернувся з заявою до начальника з проханням дотримуватись трудового законодавства, після чого останній почав його переслідувати, що виразилось в позачергових раптових перевірках.

06.09.2017 року майстер ознайомила позивача з наказом про переведення його з дільниці №3 на дільницю №2. Начальник відділу кадрів просила написати пояснення за 10.08.2017 року.

07.09.2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в цей же день йому наказом 58-к винесена догана, яку він вважає безпідставною.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 червня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Скасовано наказ КП «Житсервіс» №58-к від 07.09.2017 року про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

В скасуванні наказу №260-к від 04.09.2017 року про переміщення двірника ОСОБА_2 з технічної ділянки №3 на технічну ділянку №2 відмовлено.

В частині стягнення з КП «Житсервіс» на користь ОСОБА_2 компенсації за заподіяну моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. відмовлено.

Задовольняючи позов в частині скасування наказу КП «Житсервіс» №58-к від 07.09.2017 року про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, суд першої інстанції, приймаючи до уваги обставини, що з наказу не вбачається, які саме обов'язки не виконав працівник, та в чому полягає порушення трудової дисципліни, виходив з доведеності та обґрунтованості цієї вимоги позову.

Зазначене рішення суду частково оскаржує в апеляційному порядку КП «Житсервіс».

В скарзі з посиланням на порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення, ухвалення нового рішення, про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що ОСОБА_2 не виконує свої трудові обов'язки належним чином, тому відносно нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

На вказану апеляційну скаргу ОСОБА_2 надав відзив, яким він заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на необґрунтованість оскаржуваного наказу, яким не зазначено, які саме обов'язки не виконано ОСОБА_2

Інші сторони судове рішення не оскаржували.

Справа переглядається в частині задоволення позовної вимоги щодо скасування наказу КП «Житсервіс» №58-к від 07.09.2017 року про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Оскільки ціна позову у справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції 176 200 грн), дана цивільна справа відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, п. 1 ч. 3 ст. 274, ч. 1 ст. 369 ЦПК України підлягає розгляду апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї викладених у відзиву, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 з 21.02.2017 року працює двірником в КП «Житсервіс».

Наказом 58-к від 07.09.2017 року винесена догана, яку ОСОБА_2 вважає безпідставною.

В суді першої інстанції представник відповідача пояснив, що підставою наказу №58-к був дзвінок диспетчеру відносно якості прибирання біля будинків 141, 141а по пр. Суворова. Майстром була здійснена перевірка, якою встановлено, що ОСОБА_2 не було прибрано випадкове сміття, не обрізані кущі та порослі біля дерев, про що було складено відповідний акт.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних в п.п.22, 23 постанови №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам слід з'ясовувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Роботодавець в наказі про застосування стягнення повинен навести конкретні факти допущеного невиконання працівником обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник.

Наказом 58-к від 07.09.2017 року ОСОБА_2 винесено догану «за невиконання своїх обов'язків без поважних причин, порушення трудової дисципліни 10.08.2017року».

Проте, в наказі не зазначено, які саме обов'язки не виконав працівник, та в чому полягає порушення трудової дисципліни.

Оскільки матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини, суд першої інстанції, всупереч доводів апеляційної скарги, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав скасування наказу № 58-к від 07.09.2017 року, яким до ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про порушення прав апелянта є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Інші доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 263, 375 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим кодексом.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 13 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України є малозначна, тому у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України в касаційному порядку оскарженню не підлягає крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 268, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Житсервіс» залишити без задоволення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 червня 2018 рокув частині скасування наказу №58-к від 07.09.2017 року, яким до ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 10 грудня 2018 року.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді О.С.Комлева

Ю.І.Кравець