Постанова № 78436548, 04.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7448/18

Номер справи місцевого суду: 520/15120/17

Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Заїкіна А.П., Калараша А.А.

при секретарі: Томашевській К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - адвоката Василяко Романа Олександровича на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про припинення обтяження на автомобіль та зобов"язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про припинення обтяження у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, зареєстрованого 05 липня 2017 року за № 16353853 Хмельницькою філією ДП „Національні інформаційні системи", в частині обтяження автомобіля Тайота Королла, 2008 року випуску, сірого кольору, що належить на праві власності ОСОБА_3 та зазначити в резолютивній частині рішення, що рішення суду після набрання ним законної сили є підставою для внесення відповідних змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо вилучення легкового автомобіля.

В обгрунтування позову, ОСОБА_3 зазначає, що 24.11.2017 року він придбав у ТОВ „Прогрес Автотрейд" транспортний засіб марки Тойота Королла, 2008 року випуску. Разом з договором було підписано акт огляду реалізованого транспортного засобу та акт технічного стану транспортного засобу.

Вперше, транспортний засіб був зареєстрований на території України 27.08.2008 року на ім"я ОСОБА_6.

24.06.2017 року вказаний автомобіль було продано та перереєстровано на ім"я ОСОБА_7.

На час набуття права власності громадянином ОСОБА_8 на транспортний засіб та його реєстрації, жодного обмеження чи обтяження на транспортний засіб не існувало.

В листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до сервісного центру МВС в Одеській області для реєстрації транспортного засобу на підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2017 року.

Проте, йому було відмовлено у зв"язку із наявністю інформації в Державному реєстрі щодо обтяження на даний автомобіль, обтяжувач ПАТ „Укрсоцбанк", боржник ОСОБА_6 за договором застави майна.

Позивач зазначає, що він набув право власності на спірний автомобіль з дотриманням вимог ст.319, 320 ЦК України, а отже є добросовісним набувачем автомобіля.

Вказані обставини стали підставою звернення до суду.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 08.06.2018 року позов ОСОБА_3 задоволено. Припинено приватне обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, зареєстроване 05.07.2017 року за №16353853 Хмельницькою філією Державного підприємства «Національні інформаційні системи» обтяжував ПАТ «Укрсоцбанк», боржник ОСОБА_6 в частині об'єкта обтяження - автомобіль легковий «Toyota Corolla» 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузову НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_3. Рішення після набрання ним законної сили є підставою для внесення відповідних змін до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна щодо вилучення об'єкта обтяження автомобілю марки Toyota Corolla» 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузову НОМЕР_2, номерний знак НОМЕР_1.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - адвокат Василяко Роман Олександрович звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Київського районного суду м.Одеси від 08.06.2018 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1)неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;

3)невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;

4)порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Задовольняючи позовну заяву ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не має ніякого відношення до боргових зобов"язань ОСОБА_6 та є добросовісним набувачем та набув право власності на автомобіль без обтяжень.

Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з наведених підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2017 року комітент ОСОБА_8 в особі ОСОБА_9 діючого на підставі довіреності з однієї сторони та комісіонер ТОВ „Прогрес Автотрейд" в особі директора ОСОБА_10, діючого на підставі статуту з другої сторони, уклали договір-комісії № 6546/17/002094, за яким комітент доручає, а комісіонер зобов"язується за винагороду здійснити за рахунок комітента від свого імені продаж продукції, переданної на комісію, а саме автомобіль марки TOYOTA, модель COROLLA СЕДАН-В, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 за ціною 180050 грн.

24.11.2017 року між ТОВ „Прогрес Автотрейд" та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки TOYOTA, модель COROLLA СЕДАН-В, 2008 року випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, зареєстрований за власником транспортного засобу 24.06.2017 року.

Відповідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, на транспортний засіб TOYOTA, модель COROLLA СЕДАН-В, 2008 року випуску, 03.09.2008 року зареєстровано приватне обтяження, яке 23.06.2017 року було вилучене, а 05.07.2017 року знову зареєстроване.

Дане обтяження було накладено в рамках кредитного договору, укладеного 01.09.2008 року між ПАТ „Укрсоцбанк" та ОСОБА_6, в забезпечення якого між сторонами було укладено договір застави № 032/715291-ZO, предметом якого виступив спірний автомобіль.

Відповідно п. 1.5.4. договору застави, предмет застави не підлягає вилученню і вільний від будь-яких зобов язань, крім тих, що передано цим договором.

Згідно п. 1.7. договору застави, у разі невиконання Заставодавцем зобов'язань за кредитним договором Заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно над іншими кредиторами.

Відповідно 1.10. договору застави, передача предмету застави у володіння, користування та розпоряджання іншим особам письмової згоди Заставодержателя забороняється.

Згідно до п. 2.1.2. договору застави заставодавець - саме ОСОБА_6 зобов 'язана надавати Банку можливість перевірки стану іправильності використання предмету застави, надавати йому відповідні документи за першою вимогою.

Відповідно 2.1.3. договору застави заставодавець - саме ОСОБА_6 зобов'язана вживати всіх необхідних заходів щодо захисту Предмету застави від зазіхань будь-яких третіх осіб.

Пунктом 2.1.5. договору застави визначено, що заставодавець - саме ОСОБА_6 зобов'язана: без письмової згоди Заставодержателя не здійснювати дій, пов"язаних із зміною права власності предмету застави, його обтяження будь-якими зобов"язаннями, в тому числі передача в оренду і т.д.

Статтею 1 Закону України «Про Заставу» визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Згідно ст. 19 Закону України «Про Заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно, не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно до ст. 27 Закону України «Про Заставу», застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

Також у відповідності до ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження.

23.06.2017 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Козачковою М.О. було здійснено вилучення запису про обтяження на предмет застави.

24.06.2017 року предмет застави було продано ОСОБА_6 та перереєстровано на ім"я ОСОБА_8

05.07.2017 року знову внесено запис про обтяження предмету застави.

24.11.2017 року ОСОБА_3 було придбано у ТОВ «ПРОГРЕС АВТОТРЕЙД» автомобіль (предмет застави) на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

У разі відчуження предмета обтяження боржником він зобов'язаний негайно письмово повідомити про це обтяжувана, який протягом п'яти днів з дня отримання цього повідомлення повинен зареєструвати відповідні зміни у відомостях про обтяження.

Окрім того, відповідно ч. 1. ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Таким чином, в силу вищенаведеної статті та оскільки в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна присутні відомості про обтяження предмета застави, ОСОБА_3 не є і не може бути добросовісним набувачем вказаного автомобіля.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувані, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно ч. 1 ст. 396 Цивільного кодексу України (надалі по тексту - ЦКУ), особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 400 ЦКУ, недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Таким чином, в даному випадку, припинити обтяження на майно, яке знаходиться під заставою банку, не являється можливим.

Крім того, нормою ст. 34 ЗУ „Про дорожній рух" визначено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлюється «Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (далі - Порядок №1388).

Пунктом 41 Порядку передбачено, що зняття з обліку та/або перереєстрація на нового власника транспортних засобів забороняється у разі:

-перебування автомобіля в розшуку;

-наявності в Єдиному державному реєстрі МВС відомостей про накладення арешту або заборони на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного виконавця.

Окрім того, при проведенні державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, пунктом 15 Порядку, передбачено обов'язковість проведення перевірки ТЗ на предмет наявності або відсутності відомостей про:

-розшук,

-арешт,

-заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію,

-відомостей про обмеження відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

В разі наявності перелічених обмежень, операції державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів не проводяться.

Таким чином, у зв"язку з тим, що існує обмеження відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо спірного автомобіля, припинити обтяження не можна.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - адвоката Василяко Романа Олександровича - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про припинення обтяження на автомобіль та зобов"язати вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07.12.2018

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

А.А. Калараш