Рішення № 78436259, 03.12.2018, Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Провадження № 2/510/746/18

Справа № 510/30/18

03.12.2018 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

Головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

При секретарі Міхайліченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 26 квітня 2016 року в м. Ізмаїл відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля маки «Мерседес» державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

Причиною ДТП стало те, що відповідач керуючі автомобілем «Мерседес» державний номер НОМЕР_1 не надав перевагу у русі іншому автомобілю, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Постановою Ренійського районного суду Одеської області ОСОБА_1 було визнано виним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

ОСОБА_2 звернувся до позивача, як до страховика відповідача щодо відшкодування шкоди отриманої в результаті ДТП.

Позивачем було прийнято рішення про визнання вищевказаної події страховим випадком та було виплачено страхове відшкодування на підставі страхового Акту № 22214/1, актів огляду транспортного засобу, ремонтної калькуляції, висновку про ринкову вартість та величину зносу, та розрахунку страхового відшкодування.

Страхове відшкодування в сумі 29 183 (двадцять дев’ять тисяч сто вісімдесят три) грн. 97 коп. було перераховано згідно із заяви потерпілого на безготівковий перерахунок страхового відшкодування.

ОСОБА_3 № АЕ/2861784 страхувальнику – ОСОБА_4 зменшено страховий платіж як особі-пенсіонеру на 50%.

Оскільки відповідач керував транспортним засобом з порушенням умов договору страхування, на нього не розповсюджується пільгове страхування транспортного засобу, у зв’язку з чим, позивач має право регресної вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 50% від суми виплаченого страхового відшкодування – 29 183,97/50% = 14 591,85 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справі сповіщався належним чином, причини неявки суду не відомі, надав суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглядати справу у його відсутності, проти заочного вирішення справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце його проведення сповіщався належними чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що причини неявки відповідача є неповажними та є підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов має бути задоволено з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, 21 травня 2015 року ОСОБА_4 – власником транспортного засобу автомобіля «Мерседес» державний номер НОМЕР_1 була застрахована цивільно-правова відповідальність власника наземних транспортних засобів на підставі полісу № АЕ/2861784. Строк дії з 26 квітня 2015 року до 25 травня 2016 року.

26 квітня 2016 року в м. Ізмаїл відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля маки «Мерседес» державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

Причиною ДТП стало те, що відповідач керуючі автомобілем «Мерседес» державний номер НОМЕР_1 не надав перевагу у русі іншому автомобілю, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Постановою Ренійського районного суду Одеської області від 31 травня 2016 року ОСОБА_1 було визнано виним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

ОСОБА_3 із ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

ОСОБА_2 звернувся до позивача, як до страховика відповідача щодо відшкодування шкоди отриманої в результаті ДТП.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Як вбачається з ч. 1ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

ОСОБА_3 із ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, позивачем було прийнято рішення про визнання вищевказаної події страховим випадком та було виплачено страхове відшкодування на підставі страхового Акту № 22214/1, актів огляду транспортного засобу, ремонтної калькуляції, висновку про ринкову вартість та величину зносу, та розрахунку страхового відшкодування.

Страхове відшкодування в сумі 29 183 (двадцять дев’ять тисяч сто вісімдесят три) грн. 97 коп. було перераховано згідно із заяви потерпілого на безготівковий перерахунок страхового відшкодування.

Тобто позивачем було повністю виконано покладені на нього зобов’язання щодо виплати страхового відшкодування потерпілій особі.

Відповідно до п.1. ст. 38-1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіян під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов’язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.

ОСОБА_3 № АЕ/2861784 страхувальнику – ОСОБА_4 зменшено страховий платіж як особі-пенсіонеру на 50%.

Оскільки відповідач керував транспортним засобом з порушенням умов договору страхування, на нього не розповсюджується пільгове страхування транспортного засобу, у зв’язку з чим, позивач має право регресної вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 50% від суми виплаченого страхового відшкодування – 29 183,97/50% = 14 591,85 грн.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, на позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, на суму 14 591 (чотирнадцять тисяч п’ятсот дев’яносто одна) грн 85 коп.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов’язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

ОСОБА_3 п. 26 цієї Постанови Пленуму Верховного Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки відповідно до правил ст. 993 ЦК України.

Отже, оцінивши всі надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги, щодо відшкодування матеріальної шкоди задоволено, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

На підставі викладеного та ст. ст. 7, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, -

вирішив:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 14 591 (чотирнадцять тисяч п’ятсот дев’яносто одна) грн. 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»судові витрати у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяті днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова