Ухвала суду № 78436072, 29.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3602/13

Провадження № 4-с/522/95/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А. Ю.

при секретарі Іскрич В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 Олава на дії старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області за участю зацікавленої особи ОСОБА_3, начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській, начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській, начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного підприємства "Сетам", Приватного підприємства "Юридична компанія "Діол",-

В С Т А Н О В И В :

31 січня 2018 року ОСОБА_1 ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судових рішень щодо результатів визначення оцінки майна та відповідно до уточнених вимог просить суд:

-поновити ОСОБА_1 Олаву строк звернення до суду зі скаргою про визнання дій старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції який у подальшому змінив свою назву на «Другий Приморський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області» ОСОБА_2 неправомірними;

-визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції який у подальшому змінив свою назву на «Другий Приморський відділ державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області» ОСОБА_2 щодо не повідомлення заявника скарги ОСОБА_1 Олава за приписами ч.3 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» про результат оцінки майна, що виконаний ТОВ «РОСЛА» від 01 березня 2016 року, відповідно до якої вартість майна складає 107 414 грн. 00 коп.;

-визнати неправомірними дії начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо передачі квартири АДРЕСА_1 на реалізацію через електронні торги за ціною, встановленою за результатами оцінки майна, що була виконана ТОВ «РОСЛА» від 01 березня 2016 року.

Мотивує свої вимоги тим, що старший державний виконавець Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 здійснює виконання виконавчого провадження №39098525 з примусового виконання виконавчого листа Приморського районного суду міста ОСОБА_4 виданий 18.07.2013 року по справі №522/3602/13-ц про стягнення з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 ОСОБА_4 (Королівство Норвегія, місто Оттестад, 2312, вулиця Стангевеген 504) грошової суми 322 300,00 доларів США.

Актами опису та арешту майна від 01.12.2015 року державним виконавцем описано та накладено арешт на нерухоме майно боржника, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 66,7 кв.м., яка належить боржнику - ОСОБА_3 на праві власності, тому для подальшого, повного та фактичного виконання рішення суду йому було необхідно встановити ринкову вартість описаного майна для подальшого його реалізації з прилюдних торгів.

Для визначення вартості предмета іпотеки державним виконавцем було призначено оцінювача для участі у виконавчому провадженні. Згідно звіту про оцінку, виконаного ТОВ «РОСЛА» від 01 березня 2016 року, вартість арештованого нерухомого майна склала: 107414 грн. 00 коп. гривень 00 копійок.

В порушення вимог ч.3 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не повідомив сторону виконавчого провадження, а саме - ОСОБА_1 Олава про оцінку майна, чим позбавив заявника скарги в реалізації своїх прав, передбачених ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник скаржника ОСОБА_1 Олава - ОСОБА_5 до судового засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд скарги за його відсутності, відповідно до якої викладені у скарзі вимоги підтримав, просив суд її задовольнити.

Начальник Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області та начальник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області до судового засідання не з’явились, згідно надісланих на адресу суду клопотань, просили розглядати скаргу за їх відсутності.

Також, від відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області до суду надійшов відзив на скаргу, з якого вбачається, що суб’єкт оскарження вважає скаргу безпідставною та необґрунтованою, а отже просить відмовити в її задоволенні посилаючись на обставини, досліджені за результатами розгляду матеріалів цивільної справи № 522/23179/16-ц, викладених у рішенні від 28.09.2017 року, предметом розгляду якого було визнання недійсними електронних торгів у оскаржуваному виконавчому провадженні.

Інші учасники розгляду справи до судового засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялись, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

На підставі ч. 1 ст.383, ч. 2 ст.384 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Аналогічне положення міститься уст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Таким чином, скаргу було подано до суду в строки, передбачені ст. 385 ЦПК України, а тому суд не вбачає підстав для поновлення строку для подання скарги.

Судом встановлено, що старший державний виконавець Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 здійснює виконання виконавчого провадження №39098525 з примусового виконання виконавчого листа Приморського районного суду міста ОСОБА_4 виданий 18.07.2013 року но справі №522/3602/13-ц про стягнення з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 ОСОБА_4 (Королівство Норвегія, місто Оттестад, 2312, вулиця Стангевеген 504) грошової суми 322 300,00 доларів США.

Актами опису та арешту майна від 01.12.2015 року державним виконавцем описано та накладено арешт на нерухоме майно боржника, а саме: двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 66,7 кв. м., яка належить боржнику - ОСОБА_3 на праві власності, тому для подальшого, повного та фактичного виконання рішення суду йому було необхідно встановити ринкову вартість описаного майна для подальшого його реалізації з прилюдних торгів.

Для визначення вартості предмета іпотеки державним виконавцем було призначено оцінювача для участі у виконавчому провадженні. Згідно звіту про оцінку, виконаного ТОВ «РОСЛА» від 01 березня 2016 року, вартість арештованого нерухомого майна склала: 107414 грн. 00 коп. гривень 00 копійок.

18.03.2016 року за вихідним номером № 3895к на адресу представника за довіреністю скаржника ОСОБА_6 надіслано заступником начальника Приморського ВДВС ОМУЮ ОСОБА_4 повідомлено визначенням вартості майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_5 згідно ТОВ "Росла" від 01.03.2016 року.

Також, у листопаді 2016 року ОСОБА_1 ОСОБА_4 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ДП "Сетам", Міністерства юстиції України, ПП "Юридична компанія "Діол" про визнання недійсними електронних торгів посилаючись на те, що під час здійснення виконавчих дій з примусового виконання виконавчих проваджень ВП № 39098525, ВП № 47003334 та ВП № 50427810, державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна від 01.12.2015 рр., згідно з яким було описано належну боржнику квартиру та було винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 12.01.2016 р., на підставі якої ТОВ «Росла» було складено звіт від 01.03.2016 р. про оцінку двокімнатної квартири АДРЕСА_6 загальною площею 66,7 кв. м, згідно якого ринкова вартість вказаної квартири станом на 15.02.2016 р. дорівнює 107414 грн.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2017 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 Олава до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ДП «Сетам» Міністерства юстиції України, ПП «Юридична компанія «Діол», треті особи ОСОБА_3, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання недійсними електронних торгів.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 21.11.2018 року вказане рішення було скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 Олава задоволено та встановлено, що державним виконавцем не були перевірені повноваження ОСОБА_5, який на той час не мав повноваження представляти ОСОБА_1 Олава.

Колегія суддів, також дійшла висновку про те, що факт неналежного повідомлення ОСОБА_1 Олава про проведення прилюдних торгів є підставою для визнання таких торгів недійсними, тому, що при встановленні середньої вартості одного квадратного метра квартир, розташованих близько до об'єкту оцінки, у розмірі 776 до 837 доларів США, одночасно встановлювалась вартість квартири, яка підлягала продажу з прилюдних торгів, у розмірі 61,5 доларів за 1 кв.м., що є порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Відповідно до ч. 4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом

Судом встановлено, що старший державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області який у подальшому змінив свою назву на «Другий Приморський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області» ОСОБА_2 перед звільненням перейшов працювати до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Постановою начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 08.06.2016 року виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого документа передано для подальшого виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Отже, матеріали виконавчого провадження №39098525 з примусового виконання виконавчого листа №522/3602/13-ц виданого Приморським районним судом м. Одеси 18 липня 2013 року перейшли на зберігання в Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Наразі ОСОБА_2 є приватним виконавцем, вказані обставини підтверджуються відомостями викладеними на офіційному сайті http://www.ispolnitel.od.ua/ Вказані обставини є загальновідомими і не потребують доказуванню.

23 квітня 2018 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси було залучено до участі у справі начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Як роз’яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.24 постанови №6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення дії або бездіяльність держаного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно доЗакону України від 12 липня 2001 року № 2658-III"Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

При цьому суди мають враховувати, що суб’єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному проваджені, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб’єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб’єктом оціночної діяльності.

Отже, діюче законодавство надає учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, який залучає оцінювача для здійснення своєї діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов’язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За змістом ч.3 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Частинами другою - четвертою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

У разі, коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб'єкта оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з електронних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (частина п’ята статті 58, частина третя статті 62 Закону України «Про виконавче провадження»).

Тобто, звіт за яким майно передано на реалізацію фактично не набув чинності, оскільки сторона виконавчого провадження, в особі стягувана не була інформовані про йото наявність на час передачі майна на реалізацію на електронні торги, внаслідок чого дії державного виконавця щодо передачі квартири АДРЕСА_7 на реалізацію здійснені в порушення Закону України «Про виконавче провадження» та скарга в цій частині підлягає задоволенню шляхом визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 щодо передачі квартири АДРЕСА_7 на реалізацію через електронні торги за ціною, встановленою за результатами оцінки майна, що виконаний ТОВ «РОСЛА» від 01 березня 2016 року, відповідно до якої вартість майна складає 107 414 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженийпостановою КМУ від 10.09.2003 № 1440є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 №1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись у відповідності до Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» з урахуванням вимог Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», яким визначено загальні засади.

Так, згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, під час якого здійснюється ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка, визначення бази оцінки та подання замовнику істотних умов для укладення договору на проведення оцінки.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Таким чином, з огляду на зазначене, ознайомлення з об’єктом оцінки полягає в дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та в особистому огляді оцінювачем об’єкта оцінки.

Крім того, ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Отже, виходячи з наведених норм, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Доказів отримання оцінювачем необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки, матеріали виконавчого провадження не містять.

Крім того, відповідно до п. 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд обєкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду відповідні пояснення та обгрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та обєктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Стаття 387 ЦПК України передбачає, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, у межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За приписами ст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 Олава підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст. 388 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст.6,10,11,59-61,88,384,386, 387 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 Олаву строк звернення до суду зі скаргою про визнання дій старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, який у подальшому змінив свою назву на «Другий Приморський відділ державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області» ОСОБА_2 неправомірними.

Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, який у подальшому змінив свою назву на «Другий Приморський відділ державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області» ОСОБА_2 щодо не повідомлення заявника скарги ОСОБА_1 Олава за приписами ч.3 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» про результат оцінки майна, що виконаний ТОВ «РОСЛА» від 01 березня 2016 року, відповідно до якої вартість майна складає 107 414 грн. 00 коп.

Визнати неправомірними дії начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо передачі квартири АДРЕСА_1 на реалізацію через електронні торги за ціною, встановленою за результатами оцінки майна, що була виконана ТОВ «РОСЛА» від 01 березня 2016 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в 15 денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.

Повний текст ухвали суду складено 05.12.2018 року.

Суддя: А. Ю. Бойчук