Ухвала суду № 78435034, 10.12.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/2744/13-ц

н/п 4-с/640/54/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.,

при секретарі Кострової Т.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бородіної Н.М. ,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Київського ВДВС Ярмоленко О.В., в якій просить скасувати акт державного виконавця від 23.06.2018року ВП 4670825, ВП 46702327, ВП 46700491, як такий, що містить недостовірну інформацію.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 16.07.2018р. скаргу передано для розгялу судді Бородіній Н.М.

Через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Бородіній Н.М., в обґрунтування якої зазначає, що у нього існують сумніви у об»єктивності та неупередженості судді Бородіної Н.М. оскільки нею було винесено ряд ухвал за попередніми скаргами ОСОБА_1, якими було порушено права останнього. Також, зазначає, що суддя Бородіна Н.М. відволікається від предмету розгляду його скарги, незаконно намагається збити його з думки. У зв»язку з цим ОСОБА_1 вважає, що існують ряд обставин, які обґрунтовано викликають у нього сумніви і підозри у неупередженості, об'єктивності судді Бородіної Н.М., тому на підставі ст. 36 ЦПК України заявляє самовідвід.

Дослідивши доводи заяви, приходжу до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

В ч. 1 ст. 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу).

Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Як вбачається із заяви ОСОБА_1, доводи щодо упередженості або необ"єктивності фактично ґрунтуються на незгоді з процесуальними рішеннями судді, які приймались під час розгляду різних скарг ОСОБА_1, однак ці обставини не можуть бути підставою для відводу, що прямо закріплено в ч. 4 ст. 36 ЦПК України.

Отже, суддя приходе до висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді.

Я як суддя дію неупереджено під час розгляду скарги ОСОБА_3, ніякого впливу на нього не здійснюю, а розглядаю скаргу на підставі положень ЦПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі.

У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема : надходження заяви про відвід.

Тобто, виходячи з зазначеної норми закону зупинення провадження у справі у разі надходження заяви про відвід є правом, а не обов'язком суду

Враховуючи, що заявлений відвід є необґрунтованим, то заява про відвід судді підлягає передачі для розгляду суддею, визначеного у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу, підстав для зупинення провадження не вбачається.

Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Вважати заявлений ОСОБА_1 відвід судді Бородіної Н.М. необґрунтованим.

Заявлений відвід передати для розгляду судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Бородіна