Ухвала суду № 78432543, 08.12.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/17106/18

Номер провадження:1-кс/521/6477/18

УХВАЛА

08.12.2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси Черевко С.П., при секретарі Ковач Є.В., за участю прокурора Суліми С.Ю., захисника підозрюваного, адвоката Голотової М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, клопотання слідчого СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП України в Одеській області Тимощука Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Одеської обл., Тарутинського р-н., с. Петрівське, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 раніше неодноразово судимого, останній раз: Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ст. 356 КК України,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384, ч.4 ст. 190 ч. КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З клопотання слідчого вбачається, що в червні 2016 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_3 діючи умисно, вступив у попередню змову з ОСОБА_4, спрямовану на вчинення умисного злочину з корисливих мотивів, який полягав у посяганні на суспільні відносини у сфері власності, та був спрямований на заволодіння шляхом обману квартирою АДРЕСА_4 яка належала ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 року та не мав родичів, які б могли успадкувати майно відповідно до положень ЦК України.

Так, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_3, відповідно до відведеної їй ролі у спільному злочинному умислі, 26.09.2016 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою про встановлення факту нібито спільного проживання однією сім'єю, із померлим ОСОБА_5 в період часу із 2008 року по 13 червня 2016 року.

При цьому, ОСОБА_4, з метою введення суду в оману, діючи через довіреного представника згідно довіреності від 03.08.2016, бланк серія НВК 225396 ОСОБА_6, яка, будучи не обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні Малиновського районного суду м. Одеси, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. В. Стуса, 1-А, 05.10.2016 (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), надала як доказ спільного проживання ОСОБА_4 однією сім'єю з ОСОБА_5, завідомо підроблений офіційний документ «Акт о проживании» (акт щодо спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в період часу із 2008 року, в якому містяться нібито підписи, ОСОБА_7 мешканки АДРЕСА_5 та ОСОБА_8, мешканця АДРЕСА_6), який був виготовлений невстановленою в ході досудового розслідування особою, (матеріали щодо якої виділені в окреме провадження) засвідчений начальником виробничої дільниці № 2 КП ЖКС «Черьомушки» ОСОБА_13, тобто завідомо підроблений офіційний документ, що містить зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує певний факт, який здатний спричиняти певні правові наслідки чи може бути використаний як документ-доказ у правозастосовній діяльності, який ОСОБА_4 надала ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах для надання суду у судовому засіданні та використання як доказу при прийнятті судового рішення. При цьому ОСОБА_4 усвідомлювала, що в жодних відносинах із ОСОБА_5 не перебувала, спільного господарства не вела, надані до суду через уповноваженого представника в судовому засіданні відомості та обставини не відповідають дійсності.

Крім того, ОСОБА_3 в свою чергу, також приймав участь у вказаному судовому розгляді цивільної справи № 521/16490/16-ц та, будучи допитаним у судовому засіданні 12.10.2016 року в якості свідка, та відповідно до відведеної йому ролі у спільному злочинному умислі, з метою введення суду в оману, будучи попередженим судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання згідно ст. 384 КК України, представився близьким знайомим померлого ОСОБА_5 та надав суду завідомо неправдиві покази, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу нібито проживала разом з ОСОБА_5 до моменту його смерті у належній останньому квартирі, була пов'язана з ним спільним побутом та господарством, доглядала ОСОБА_5 до моменту його смерті та займалась його похованням, що було відомо ОСОБА_3, оскільки він відвідував ОСОБА_5 за місцем його проживання у АДРЕСА_7, та також доглядав осатннього. При цьому ОСОБА_3 насправді з ОСОБА_5 ніколи знайомим не був, а повідомлені ним обставини повністю не відповідали дійсності.

З урахуванням повідомлених завідомо неправдивих показів та наданого завідомо підробленого документу - «Акт о проживании», будучи введеним в оману, Малиновський районний суд м. Одеси ухвалив рішення від 20.10.2016 року по матеріалам цивільної справи № 521/16490/16-ц, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 та визнано факт проживання однією сім'єю останньої з ОСОБА_5 в період часу із 2008 року по 13 червня 2016 року.

У подальшому, в результаті зазначених подій, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_4 07.11.2016 року об 16 год. 15 хв. прибула в офіс приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_8, де надала рішення Малиновського районного суду від 20.10.2016 року по матеріалам цивільної справи № 521/16490/16-ц, яким визнано факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 із ОСОБА_5 в період часу із 2008 року по 13 червня 2016 року, що надає їй право бути спадкоємцем померлого ОСОБА_5 четвертої черги відповідно до ст. 1264 ЦК України, та написала заяву про прийняття спадкового майна та відкриття спадкової справи. У подальшому, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_8, 19.12.2016 року було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4, яке остання отримала того ж дня о 13 год. 10 хв., перебуваючи в приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_10 яке в подальшому передала ОСОБА_3 для розпорядження вказаною квартирою шляхом знайдення покупців та здійснення продажу з метою спільного одержання грошових коштів.

У подальшому, 22.12.2016 року (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 та ОСОБА_3 діючи з корисливих мотивів, з метою розпорядження квартирою АДРЕСА_1 на власний розсуд, перебуваючи в приміщенні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_9 представившись подружжям, здійснили продаж зазначеного нерухомого майна одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_12, за що отримали грошові кошти в сумі 25 500 дол. США, що станом на зазначену дату за офіційним курсом НБУ станом на 22.12.2016 становило 657 390 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, діючи за попередньою злочинною змовою, своїми умисними діями, заволоділи правом власності на чуже майно шляхом обману, а саме на квартиру АДРЕСА_2 з використанням завідомо підробленого офіційного документу, який спричинив визнання факту спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_4 із ОСОБА_5 в період часу із 2008 року по 13 червня 2016 року, чим заподіяли майнову шкоду територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, код ЄРДПОУ 26597691, у розмірі 693 600 гривень 00 копійок, що становило станом на 19.12.2016 вартість зазначеної квартири, тобто у особливо великих розмірах.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману(шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_3 в свою чергу, також приймав участь у вказаному судовому розгляді цивільної справи № 521/16490/16-ц та, будучи допитаним у судовому засіданні 12.10.2016 року в якості свідка, та відповідно до відведеної йому ролі у спільному злочинному умислі, з метою введення суду в оману, будучи попередженим судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання згідно ст. 384 КК України, представився близьким знайомим померлого ОСОБА_5 та надав суду завідомо неправдиві покази, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу нібито проживала разом з ОСОБА_5 до моменту його смерті у належній останньому квартирі, була пов'язана з ним спільним побутом та господарством, доглядала ОСОБА_5 до моменту його смерті та займалась його похованням, що було відомо ОСОБА_3, оскільки він відвідував ОСОБА_5 за місцем його проживання у АДРЕСА_10 та також доглядав останнього. При цьому ОСОБА_3 насправді з ОСОБА_5 ніколи знайомим не був, а повідомлені ним обставини повністю не відповідали дійсності.

Вказані злочинні дії ОСОБА_3, які виразились у наданні суду завідомо неправдивих показань та подання ОСОБА_4 завідомо підробленого документу - «Акт о проживании», спричинили правові наслідки, оскільки Малиновський районний суд м. Одеси, посилаючись на них, як докази, будучи введеним в оману, ухвалив рішення від 20.10.2016 року по матеріалам цивільної справи № 521/16490/16-ц, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 та визнано факт проживання однією сім'єю останньої з ОСОБА_5 в період часу із 2008 року по 13 червня 2016 року.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, а саме: як завідомо неправдиве показання свідка в суді, вчиненні з корисливих мотивів.

Під час досудового розслідування стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів для підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 384 КК України.

Про що ОСОБА_3 письмово повідомлено у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 384 КК України.

Причетність до скоєних злочинів ОСОБА_3 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: допитами свідків, висновками експертів, речовими доказами, а іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Підозрюваний ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин групою осіб, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність достатніх ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.

Прокурор підтримав клопотання слідчого, так як вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді задовольнити клопотання слідчого та застосувати найбільш суворий запобіжний захід.

Підозрюваний просив суд відмовити у задоволенні клопотання.

Захисник підозрюваного просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого та відмовити взагалі у обранні будь якого запобіжного заходу, оскільки, на думку захисника, надані до суду матеріали забрані з суттєвими порушеннями норм діючого КПК України, підозра необгрунтована, кваліфікайія дій підозрюваного не вірна, крім того, на даний час прокурором та слідчим не представлено беззаперечних доказів того, що підозрюваний ухилявся від слідчого на його виклики.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, а також вислухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню за наступних підстав.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 згідно клопотання слідчого є те, що останній може і надалі продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення та матиме можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є також згідно клопотання слідчого наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 384, ч.4 ст. 190 ч. КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може надалі продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, матиме можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання винуватим відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного, відсутність постійного офіційного місця роботи та наявність низки судимостей за вчинення тотожних злочинів.

Слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, який складає 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, вважаючи що обраний розмір застави буде помірним для підозрюваного та таким, що забезпечить у наступному його належну процесуальну поведінку.

Керуючись ст. 177, 182- 184, 194, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Малиновського ВП ГУНП України в Одеській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі - 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на 01.12.2018 встановлений 1921 грн.), тобто у розмірі 288 150 (двісті вісімдесят вісім тисяч сто п'ятдесят) гривень.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту затримання, тобто з 07.12.2018 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 04.02.2019 року о 16:00 годині.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Черевко С.П.