Рішення № 78431695, 10.12.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 грудня 2018 року

м. Одеса

Справа № 497/1370/18

Провадження № 2/521/7812/18

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Ардаковська А.О.,

Учасники справи:

Позивач – ПАТ СК «Теком»

Представник позивача – ОСОБА_1

Відповідач – ОСОБА_2

Представник відповідач – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в :

До Болградського районного суду Одеської області звернулось з позовом Приватне акціонерне товариство «Теком» до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 3731,32 грн. та судовий збір у розмірі 1762,0 грн.

Ухвалою Болградського районного суду Одеської області 27.08.2018 року справу передано за підсудністю до Малиновського районного суду м. Одеси, яким ухвало від 26.10.2018 року провадження у справі відкрито.

Позивач обґрунтовує свій позов таким.

02.08.2017 року в м. Одеса відбулась дорожньо-транспортна пригода. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Фольксваген», д/н НОМЕР_1 допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 та який належить ОСОБА_5, внаслідок чого автомобіль останньої одержав механічні пошкодження.

04.09.2017 року постановою Малиновського районного суду міста ОСОБА_5 ОСОБА_2 було визнано винною у скоєнні вказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу на користь держави.

На момент ДТП автомобіль НОМЕР_2, був застрахований у ПрАТ СК «Теком» згідно Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 192-17 Д Т/АТ від 08.06.2017 року. Керуючись вищевказаним Договором страхування, відповідно до страхового акту № 5777 від 18.08.2017 року, Висновку експерта № 6004, складеного 15.08.2017 року, рахунку ДП «Автотрейдінг-Одеса», компанією була сплачена за заявою Страхувальника на СТО сума страхового відшкодування у розмірі 24778,65 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Тобто, фактичними витратами, понесеними ПрАТ СК «Теком» по Договору страхування становить сума у розмірі 24778,65 гун.

Згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільна-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу «Фольксваген», д/н НОМЕР_3, була застрахована у АТ «СГ «ТАС».

У зв'язку з чим, АТ «СГ «ТАС» 21.11.2017 року, на підставі ст. 29 вказаного Закону сплатила ПрАТ СК «Теком» страхове відшкодування у розмірі 21047,33 грн. (суму матеріального збитку (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу) згідно Висновку експерта № 6004, складеного 15.08.2017 року).

Різниця між фактичними витратами по Договору страхування та розміром страхового відшкодування, отриманого від АТ «СГ «ТАС», складає 3731,32 грн. (24778,65 грн. – 21047,33 грн.).

Згідно з положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» ПрАТ СК «Теком» отримало право вимоги на таке відшкодування.

Відповідач надала до суду заяву про визнання позову, просила суд на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України вирішити питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, оскільки позивач визнав позов до початку розгляду справи по суті.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 02.08.2017 року в м. Одеса відбулась дорожньо-транспортна пригода. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Фольксваген», д/н НОМЕР_1 допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 та який належить ОСОБА_5, внаслідок чого автомобіль останньої одержав механічні пошкодження.

04.09.2017 року постановою Малиновського районного суду міста ОСОБА_5 ОСОБА_2 було визнано винною у скоєнні вказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу на користь держави.

На момент ДТП автомобіль НОМЕР_2, був застрахований у ПрАТ СК «Теком» згідно Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 192-17 Д Т/АТ від 08.06.2017 року. Керуючись вищевказаним Договором страхування, відповідно до страхового акту № 5777 від 18.08.2017 року, Висновку експерта № 6004, складеного 15.08.2017 року, рахунку ДП «Автотрейдінг-Одеса», компанією була сплачена за заявою Страхувальника на СТО сума страхового відшкодування у розмірі 24778,65 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Тобто, фактичними витратами, понесеними ПрАТ СК «Теком» по Договору страхування становить сума у розмірі 24778,65 гун.

Згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільна-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу «Фольксваген», д/н НОМЕР_3, була застрахована у АТ «СГ «ТАС».

У зв'язку з чим, АТ «СГ «ТАС» 21.11.2017 року, на підставі ст. 29 вказаного Закону сплатила ПрАТ СК «Теком» страхове відшкодування у розмірі 21047,33 грн. (суму матеріального збитку (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу) згідно Висновку експерта № 6004, складеного 15.08.2017 року).

Різниця між фактичними витратами по Договору страхування та розміром страхового відшкодування, отриманого від АТ «СГ «ТАС», складає 3731,32 грн. (24778,65 грн. – 21047,33 грн.).

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, п. 22.1. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, пов'язана з пошкодженням транспортного засобу, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному (на загальних підставах) та договірному (в межах умов договору). Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала ті коди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки (автомобілем) відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє цим транспортним засобом.

Вина відповідача у спричинені матеріальної шкоди позивачу доведена.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особи з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму «страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 ст. 981 ЦК України передбачено, що договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва.

Згідно з п. 1.8 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), страховий поліс - це єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, з метою виконання обов'язків, покладених Законом та іншими актами цивільного законодавства, страховик здійснив страхове відшкодування потерпілій особі, транспортний засіб якої було пошкоджено внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди з вини водія забезпеченого транспортного засобу, відповідальність якого була застрахована.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результат порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Враховуючи, що порушення відповідачем ОСОБА_6 дорожнього руху є основною причиною пошкодження застрахованого майна, яке належить страхувальнику, а інші обставини пригоди не можуть бути розцінені як причини завдання шкоди, а лише як такі обставини, що сприяли його виникненню або збільшували негативні наслідки, суд визнає відповідача винним у завданні шкоди страхувальнику та, враховуючи виплату останньому страховиком, позивачем у цій справі, суми страхового відшкодування, вважає за необхідне вимоги позивача щодо стягнення з 19257,68 гривень задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України уразі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача в розмірі 881,0 грн., а також Управлінню Державної казначейської служби України у Болградському районі повернути Приватному акціонерному товариству страховій компанії «Теком» судового збору у сумі 881,0 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 16, 22, 379, 979, 981, 989, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, ст. ст. 13, 141, 142, 263, 265, 268, 272, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 22, 25, 27, 29 Закону України «Про страхування», п. 12.1 ст. 12, 35, 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» до ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування– задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком», місцезнаходження: м. Одеса, вул. Михайлівська, 44,на п/р 26501310093801 у Акціонерному банку «Південний», МФО 328209, код ЄДРПОУ 25050281) суму страхового відшкодування у розмірі 3731,32 гривень (три тисячі сімсот тридцять одна грн. 32 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком», місцезнаходження: м. Одеса, вул. Михайлівська, 44,на п/р 26501310093801 у Акціонерному банку «Південний», МФО 328209, код ЄДРПОУ 25050281) судового збору у розмірі 881,0 гривень (вісімсот вісімдесят одна грн. 00 коп.).

Управлінню Державної казначейської служби України у Болградському районі, код ЄДРПОУ 37801706, місцезнаходження: 68702, Одеська область, Болградський район, Болград, площа 28 червня, 7, повернути Приватному акціонерному товариству страховій компанії «Теком», місцезнаходження: м. Одеса, вул. Михайлівська, 44,на п/р 26501310093801 у Акціонерному банку «Південний», МФО 328209, код ЄДРПОУ 25050281) частину судового збору у сумі 881,0 гривень, який було сплачено на рахунок № 31214206015155 за платіжним дорученням № 3255 від 31 липня 2018 року на суму 1762,0 гривень.

Роз’яснити Приватному акціонерному товариству страховій компанії «Теком», що для отримання сплаченого судового збору до Управління Державної казначейської служби України у Болградському районі необхідно подати: заяву про повернення коштів з бюджету; рішення суду; оригінал розрахункового документу, який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено 10 грудня 2018 року.

Головуючий Гуревський В.К.