Рішення № 78428920 від 29.11.2018 , Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3341/17

Провадження № 2/344/720/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

29 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах в розмірі 34 070,03 грн. та неустойки в розмірі 10 800,00 грн., а всього разом 44 870,03 грн., збільшення розміру аліментів,–

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 — ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах в розмірі 9 600,00 грн. та неустойки в розмірі 2 880,00 грн., а всього разом 12 480,00 грн., збільшення розміру аліментів, мотивуючи тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 19.09.2011 року до 24.02.2011 року. Від даного шлюбу у подружжя народилось двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 Після розірвання шлюбу, згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 24.02.2011 року дітей залишено на виховання та проживання з матір”ю. Присуджено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щомісячно по 400,00 грн. на кожну дитину до досягнення ними повноліття. Відповідач тривалий час не проживає із неповнолітніми дітьми, як батько не утримує їх. Відповідач перестав сплачувати аліменти, що підтверджується довідкою про неотримання аліментів за №02-32/в-13 Івано-Франківського міського ВДВС ГУЮ в Івано-Франківській області від 04.08.2016 року. Відповідач іншим особам аліменти не платить, є здоровим та працездатним. На даний час чинним законодавством збільшено мінімальний розмір аліментів, у зв”язку з чим виникла потреба в судовому порядку привести розмір аліментів хоча б до розміру встановленого державою прожиткового мінімуму для дітей від 6 до 18 років. А тому, просив збільшити розмір стягуваних з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей аліментів до 1 000,00 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття. Згідно довідки ДВС про неотримання аліментів з 01.01.2016 року заборгованість відповідача складає 9 600,00 грн., у зв”язку з чим просив стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість по аліментних платежах та пеню у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення.

11.06.2018 року представник позивачки подав до суду уточнення позовних вимог, відповідно до якого просив збільшити розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 до 1 300,00 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття; стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 34 070,03 грн. та 10 800,00 грн. пені (а.с.51, 52).

Позивачка, представник позивачки в судове засідання не з'явились, позивачка попередньо подала до суду заяву, відповідно до якої просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечила проти заочного розгляду справи (а.с.73).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 19-21, 25, 30, 36-38, 47-49, 59-61, 66-68).

З урахуванням думки позивачки, представника позивачки та положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові матеріали, встановивши таким чином фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства – справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об’єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребовуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Рішеням Івано-Франківського міського суду від 24.02.2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 19.09.2001 року у відділі РАГСу Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області, актовий запис №1185 розірвано. При реєстрації розірвання шлюбу прізвище позивачки “Соловей” змінено на дошлюбе “Видобуренко”. Неповнолітніх дітей: доньку — ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина — ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 після розірвання шлюбу залишено на виховання та проживання з матір”ю. Присуджено стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, аліменти в користь ОСОБА_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на утримання неповнолітніх дітей: доньки — ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина — ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердому грошовому розмірі по 400 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття. Стягнення аліментів розпочато з 21.01.2011 року (а.с. 4, 5).

Положеннями ст. 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В силу дії ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

Частиною 1 ст. 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв’язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення..

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов’язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов’язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вирішуючи питання визначення суми аліментів суд враховує положення ст. ст. 182, 184 СК України, а саме, що відповідач є працездатним, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина, які перебувають на його утриманні, та те, що двоє батьків зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття та вважає, що стягнення із ОСОБА_2 аліментів в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1 000,00 гривень щомісячно на кожну дитину є достатнім для забезпечення належних умов для їх фізичного, духовного та культурного розвитку.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Тому стягнення аліментів в зміненому розмірі слід розпочати з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі вищенаведеного, позовна вимога про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає до часткового задоволення.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 34 070,03 грн. суд виходить з наступного.

15.09.2011 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області було видано виконавчий лист по справі №2-4360/2011 про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, аліментів в користь ОСОБА_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на утримання неповнолітніх дітей: доньки — ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина — ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердому грошовому розмірі по 400 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття.

Однак, відповідач не виконує зобов'язання по сплаті аліментів, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 01.04.2018 року в розмірі 34 070,03 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком Івано-Франківського міського ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області та за період з 01.04.2018 року по 01.06.2018 року в розмірі 800,00 грн., що підтверджується розрахунком зі сплати аліментів виданого головним державним виконавцем Раковецьким М.С. (а.с. 41, 42, 54).

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачкою у зв»язку з несплатою аліментів становить 34 870,03 грн.

Статтею 180 СК України встановлений обов"язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню такого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 СК України, може бути погашено за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч. 8 цієї статті, суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

Відповідно до ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом. При цьому, якщо аліменти присуджені у частці від заробітку (доходу), то заборгованість за ними визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Враховуючи вищенаведене, оскільки жодних належних та допустимих доказів на спростування визначеного державним виконавцем розміру заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів згідно довідок-розрахунків Івано-Франківського міського ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, відповідачем суду не представлено, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 34 070,03 грн. заборгованості по сплаті аліментів на утримання дітей, є обгрунтованою, підставною та такою, що підлягає до задоволення.

Що стосується позовної вимоги про стягнення 10 800,00 грн. пені (неустойки) за кожен день прострочення щомісячних аліментних платежів, то суд виходить з наступного.

Згідно копії довідки №02-32/ВВ від 04.08.2016 року виданої начальником Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, ОСОБА_1 дійсно не отримує аліменти у період з 01.01.2016 року по 08.07.2016 року згідно виконавчого листа №2-4360, виданого Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів (а.с.6).

Відповідач не виконує зобов'язання по сплаті аліментів, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 01.06.2018 року в розмірі 34 870,03 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком Івано-Франківського міського ВДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області та розрахунком зі сплати аліментів виданого головним державним виконавцем Раковецьким М.С. (а.с. 41, 42, 54).

Статтею 180 СК України встановлений обов"язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимог ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. №3 «Про застосування судом окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у п. 22 роз'яснено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.

В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Однак, відповідачем не доведено об’єктивних підстав для зменшення нарахування пені.

Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, а тому, при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 11 вересня 2013 року по справі № 6-81 цс 13 та 1 жовтня 2014 року у справі № 6-149цс14.

З врахуванням цього, судом проведено перерахунок пені, з врахуванням кожної суми щомісячного платежу за період з 21.01.2011 року по 01.06.2018 року:

2011 р. січень — 129,03 грн. (заборгованість)*1%*11(кількість днів) = 14,19 грн. (пеня);

лютий — 400 грн. (заборгованість)*1%*28(кількість днів) = 112,00 грн. (пеня);

березень — 400 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

квітень — 400 грн. (заборгованість)*1%*30(кількість днів) = 120,00 грн. (пеня);

травень — 400 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

червень — 400 грн. (заборгованість)*1%*30(кількість днів) = 120,00 грн. (пеня);

липень — 400 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

вересень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*30(кількість днів) = 120,00 грн. (пеня);

жовтень — 400 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

листопад — 400 грн. (заборгованість)*1%*30(кількість днів) = 120,00 грн. (пеня);

грудень — 400 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

2012 р. січень — 400 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

лютий — 94,00 грн. (заборгованість)*1%*29(кількість днів) = 27,26 грн. (пеня);

березень — 247,00 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 76,57 грн. (пеня);

квітень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*30(кількість днів) = 120,00 грн. (пеня);

травень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

червень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*30(кількість днів) = 120,00 грн. (пеня);

липень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

серпень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

вересень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*30(кількість днів) = 120,00 грн. (пеня);

жовтень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

листопад — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*30(кількість днів) = 120,00 грн. (пеня);

грудень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

2013 р. січень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

лютий — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*28(кількість днів) = 112,00 грн. (пеня);

березень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

квітень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*30(кількість днів) = 120,00 грн. (пеня);

травень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

червень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*30(кількість днів) = 120,00 грн. (пеня);

липень — 400,00 0 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

серпень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

вересень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*30(кількість днів) = 120,00 грн. (пеня);

жовтень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

листопад — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*30(кількість днів) = 120,00 грн. (пеня);

грудень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);

2014 р. січень — 400,00 грн. (заборгованість)*1%*31(кількість днів) = 124,00 грн. (пеня);