Рішення № 7841769, 10.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.09                                                                                           Справа№ 19/210

За позовом: ТзОВ НВФ “Інтелсервіс”, м.Вінниця;

До Відповідача: ВАТ СКБ “Дністер”, м.Львів;

Третя особа: ТзОВ “ЗТ Дистрибьюшн”

Про: стягнення 12210,00грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники:

Позивача: Борщевський М.Й.- предст. (дов. №08/01-1 від 08.06.2009р.);

Відповідача: Кушнір Т.В.- предст. (дов. №309-6008/ТА від 28.09.2009р.);

Третьої особи: Баланенко А.П.- предст. (дов. б/н від 05.12.2009р.)

Представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ НВФ “Інтелсервіс”, м.Вінниця до Відповідача: ВАТ СКБ “Дністер”, м.Львів, за участю Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: ТзОВ “ЗТ Дистрибьюшн” про стягнення 12210,00грн.

Обставини справи:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.10.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.10.2009р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.10.2009р., для надання можливості сторонам подати необхідні документи, розгляд справи відкладено на 18.11.2009р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.11.2009р. продовжено термін розгляду справи, розгляд справи відкладено на 10.12.2009р.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задоволити з підстав, наведених в позовній заяві та уточненні позовних вимог (вх. № канц.23456 від 12.11.2009р.)

Зокрема, Позивач просить стягнути з ВАТ СКБ “Дністер”, м.Львів на користь ТзОВ НВФ “Інтелсервіc” борг в сумі 10000,00грн.; пені 410,00грн.; та судові витрати: 112,00грн по оплаті державного мита, 236,00грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач - ВАТ СКБ “Дністер” у м.Львові в судові засідання явку свого представника забезпечив, Відзив на позовну заяву подав, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вимоги ухвали суду від 05.10.2009р. Відповідач виконав, подав в судове засідання витребувані документи.

Третя особа в судові засідання явку свого представника забезпечила, подала пояснення (вх. № канц.22055 від 27.10.2009р.).

Заслухавши пояснення сторін, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, доданих до справи та оцінивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне:

02.03.2009р. між ТзОВ НВФ “Інтелсервіс” (позивач) та ТзОВ “ЗТ Дистрибьюшн” (третя особа) було укладено Договір поставки №02-03/09-2, у відповідності до п.1.1. якого третя особа зобов’язувалась передати (поставити) у визначений строк іншій стороні - позивачу товари, згідно із специфікацією, а позивач зобов’язувався прийняти вказані товари та оплатити за них визначену грошову суму.

На виконання вищевказаного договору 02.03.2009р. позивачем перераховано кошти в сумі 10000,00грн. на розрахунковий рахунок третьої особи в КФ ВАТ СКБ “Дністер” №26006006445, МФО 300722, що вказаний у Договорі поставки №02-03/09-2. Факт здійснення проведення оплати підтверджується платіжним дорученням №10, проведеного банком позивача –ВАТ “Райффайзен банк “Аваль”, м.Київ.

Як вбачається з матеріалів справи, між третьою особою: ТзОВ “ЗТ Дистрибьюшн”, м. Київ та відповідачем: ВАТ СКБ “Дністер”, м.Львів 04.12.2008р. було укладено Договір банківського рахунку, за яким банк (відповідач) відкриває клієнту (третій особі) поточний мультивалютний рахунок №26006006445 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України (НБУ) та внутрішніх правил банку.

З пояснень третьої особи та відзиву на позовну заяву відповідача судом встановлено, що розрахунковий рахунок третьої особи, на який 02.03.2009р. позивачем було перераховано кошти в сумі 10000,00грн, був закритий 20.02.2009р.

20.05.2009р. ТзОВ НВФ “Інтелсервіс” надіслало на адресу ВАТ СКБ “Дністер” лист вих.№20/05/1 з проханням про повернення коштів, перерахованих на закритий рахунок ТзОВ “ЗТ Дистрибьюшн”, м. Київ.

У відповідь на цей лист ВАТ СКБ “Дністер” в особі тимчасового адміністратора М.Л.Мазуркевича своїм листом вих.№302-2471/ТА від 16.06.2009р. повідомив, що через відсутність необхідних реквізитів у платіжному дорученні №10 від 02.03.2009р., перераховані кошти у розмірі 10000,00грн були обліковані на балансовому рахунку 3720 –“Кредитові суми до з’ясування” у ВАТ СКБ “Дністер”.

Крім цього, позивача вищевказаним листом повідомлено, що згідно з Постановою Правління Національного банку України від 16.04.2009р. №229 у Відкритому акціонерному товаристві “Селянський комерційний банк “Дністер” з 17.04.2009р. до 16.04.2010р. призначена тимчасова адміністрація. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ВАТ СКБ “Дністер” відповідно до ст.85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” уведений мораторій строком на шість місяців – з 17.04.2009р. до 16.09.2009р. на задоволення вимог кредиторів щодо зобов’язань, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

29.09.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю - науково-виробнича фірма “Інтелсервіс” подано позовну заяву до Господарського суду Львівської області, в якій просить суд стягнути з відповідача: ВАТ СКБ “Дністер” 10000,00грн боргу, 1041,78грн пені, 1210,00грн індексу інфляції, 122,10грн державного мита, 236,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.11.2009р. позивач подав до суду Уточнення позовних вимог (вх. № канц. 23456 від 12.11.2009р.), згідно з якими позивач просить стягнути з ВАТ СКБ “Дністер”, м.Львів на користь ТзОВ НВФ “Інтелсервіc” борг в сумі 10000,00грн, пені 410,00грн та судові витрати: 112,00грн по оплаті державного мита, 236,00грн –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відтак, позивач зменшив свої позовні вимоги в частині пені, повністю відмовився від позовних вимог в частині індексу інфляції.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву (вих.№309-6290/ТА) від 23.10.2009р. просив суд відмовити суд в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на Постанову Правління Національного банку України № 229 від 16.04.2009р., на підставі якої призначено тимчасову адміністрацію Відкритого акціонерного товариства “Селянський комерційний банк “Дністер” та введено мораторій від 17.04.2009р. до 16.10.2009р.

При вирішенні справи суд виходив з наступного:

02.03.2009р. ТзОВ НВФ “Інтелсервіс” перерахувано платіжним дорученням №10 кошти у розмірі 10000,00 на закритий рахунок №26006006445 до ВАТ “Селянський комерційний банк “Дністер”, що належав ТзОВ “ЗТ Дистрибьюшн”.

Відповідно до ч.2 п.22.6. Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, обслуговуючий отримувача банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо), що містяться в розрахунковому документі, та зараховувати кошти на рахунок отримувача виключно у разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів для встановлення належного отримувача цих коштів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення.

У разі недотримання вищезазначеної вимоги, відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

          Відповідач своїм листом від 16.06.2009р. повідомив Позивача про те, що Постановою Правління НБУ №229 від 16.04.2009р. у ВАТ СКБ “Дністер” з 17.04.2009р. призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 17.04.2009р. по 16.09.2009р. Тимчасовим адміністратором Банку призначена фізична особа - незалежний експерт Мазуркевич Марія Леонідівна

У відповідності до ст.2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” мораторій - це зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

          Згідно із ч.3 ст.85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” протягом дії мораторію: 1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення,та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відтак, посилання відповідача на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, встановлених Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та на підставу заперечень на позов, є необґрунтованими, зважаючи на те, що позивач і відповідач не є кредитором і боржником в розумінні вимог ст.2 та ст. 85 ЗУ "Про банки і банківську діяльність".

Посилання відповідача на приписи Постанови Правління НБУ №229 від 16.04.2009р. не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки у спірній правовій ситуації вищу юридичну силу мають норм статті 41 Конституції України щодо непорушності права власності (у тому числі на грошові кошти на банківських рахунках).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відтак, позовна вимога в частині стягнення основного боргу є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошових зобов’язань.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.32.3.1. ст.32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу. У противному разі отримувач має право у встановленому законом порядку вимагати від банку-порушника ініціювання переказу йому суми переказу за рахуноквласних коштів, сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення починаючи від дати завершення помилкового переказу, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

Відтак, заявлені позовні вимоги в частині стягнення пені до введення мораторію у розмірі 410,00грн. підлягають задоволенню, оскільки на них не поширюється положення п.2.ч.3.ст.85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, згідно з якими протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня).

Щодо позовних вимог в частині індексу інфляції, решти заявленої у позовній заяві розміру пені, то провадження по них слід припинити, враховуючи відмову позивача від цих позовних вимог шляхом подання Заяви про уточнення позовних вимог (вх.№ канц.23456. від 12.11.2009р.), яка прийнята господарським судом.

Зважаючи на те, що спір виник з вини Відповідача – судові витрати слід покласти на нього, пропорційно задоволеним позовним вимогам, керуючись ст. 49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України,

суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Селянський комерційний банк “Дністер”(79017, м.Львів, вул.Переяславська,6а, код ЄДРПОУ 19159542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю –науково-виробничої фірми “Інтелсервіс" (21032, м.Вінниця, вул.Київська,14 код ЄДРПОУ 23102654)- 10000,00грн.- основного боргу, 410,00грн - пені, 104,10грн. - витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    3. В задоволенні решти позовних вимог провадження припинити.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя