Рішення № 78417670, 29.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 р. № 520/9371/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Верхньоводяне" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Верхньоводяне" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 09.10.2018.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 09.10.2018 є необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням чинного законодавства, а отже підлягає скасуванню. Позивач зазначив, що у 2017 році базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи є нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі з урахуванням коефіцієнта індексації 1,0 визначеного Держгеокадастром за 2016 рік відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України. Також, необґрунтованим є твердження контролюючого органу і про те, що у 2016-2018 роках позивач мав застосовувати коефіцієнт 1,756 до нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, оскільки відсутня на даний час будь-яка інша, ніж у 1995 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки, а конктертні вартісні характеристики у розумінні п. 23.1 ст. 23, п.24.1 ст.24 Податкового кодексу України можуть бути взяті лише станом на 1995 рік.

Ухвалою суду від 30.10.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою судді від 29.11.2018 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що з 01.01.2017 при нарахуванні єдиного податку платникам 4 групи коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі доцільно визначати з урахуванням значень індексів споживчих цін за 2016 рік - 112,4%, а з цього випливає, що коефіцієнт індексації на 2017 рік не може бути меншим ніж 1,124. Така позиція викладена також у листі Міністерства фінансів України від 19.01.2017 № 31-11150-09-10/1342. Крім того, у 2015-2018 роках позивачем проігноровані вимоги законодавства щодо нормативної грошової оцінки земель із застосуванням коефіцієнта 1,756. У зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Верхньоводяне" зареєстроване як юридична особа, перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку четвертої групи.

Судом встановлено, що фахівцями Головного управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Верхньоводяне" з метою контролю дотриманням вимог податкового законодавства України з єдиного податку для платників четвертої групи (сільськогосподарських товариств) за 2015-2018 роки.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 14.09.2018 № 3813/20-40-14-19-08/00851034.

Перевіркою встановлено порушення "Верхньоводяне" ст. 289, п. 292.2-1, п. 292.3-1 ст. 292 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження сплати до бюджету єдиного податку 4 групи на загальну суму 229611,43 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач подав свої заперечення, проте, Головним управлінням ДФС у Харківській області висновки акту залишені без змін.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі висновків акту перевірки від 14.09.2018 № 3813/20-40-14-19-08/00851034 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 09.10.2018, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 % у розмірі 239943,33 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Висновки контролюючого органу про заниження платником податків податкових зобов'язань з єдиного податку ґрунтуються на тому, що платник податків при визначенні бази оподаткування єдиним податком четвертої групи не застосував коефіцієнт індексації за 2017 рік у розмірі 1,124. Крім того, контролюючий орган зазначив, що платник податків при розрахунку суми податкового зобов'язання з єдиного податку 4 групи на 2015-2018 роки зазначив нормативну грошову оцінку одиниці площі "Рілля", яка не відповідає даним державного земельного кадастру (без врахування коефіцієнта 1,756).

Оцінюючи обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (пункт 292-1.1. статті 292-1 ПК України).

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом (пункт 292-1.2. статті 292-1 ПК України).

Порядок здійснення індексації нормативної грошової оцінки земель визначено статтею 289 ПК України: - для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок (пункт 289.1 статті 289 ПК України); - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.2 статті 289 ПК України); - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.3 статті 289 ПК України).

Відповідно до постанови КМУ від 14 січня 2015 р. №15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, що в тому числі реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виходячи з викладеного, за змістом п.289.2 ст.289 ПК України Держгеокадастр визначено єдиним уповноваженим органом, який щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь.

Таким чином, повноваження визначати за формулою, встановленою ПК України, та оприлюднювати (з метою використання як ДФС України, так і землекористувачами) коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель належать саме Держгеокадастру.

Індекс споживчих цін, який щороку визначається та оприлюднюється Державною службою статистики України, слугує лише для розрахунку величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель - сам же коефіцієнт індексації НГО обчислюється виключно Держгеокадастром, і не може обчислюватися контролюючим органом чи платником податків самостійно.

13 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин на своєму офіційному веб-сайті в розділі "Грошова оцінка земель" опублікував оголошення з назвою: "Держгеокадастр повідомляє про значення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель за 2016 рік".

За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2016 рік становив 112,4%.

Відповідно до пункту 8 підрозділу 6 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 20.12.2016 № 1791 VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році») встановлено, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням: для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) 100 відсотків; для земель несільськогосподарського призначення 106 відсотків.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0, для земель несільськогосподарського призначення 1,06.

Вказану інформацію підтверджено Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру й у подальшому у листі № 6-28-0.22-244/2-18 від 11.01.2018.

База оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи на 2017 рік визначається як добуток нормативної грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) на коефіцієнт індексації, визначений станом на 1 січня 2017 відповідно до порядку, встановленого ПК України.

При визначенні бази оподаткування єдиним податком для платників 4 групи (сільськогосподарських товаровиробників) на звітний рік слід застосовувати коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, визначений станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у 2017 році як власникам землі та землекористувачам, так і як територіальним органам ДФС України, слід застосовувати визначений та оприлюднений Держгеокадастром коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь у розмірі 1,0.

Водночас слід зауважити, що законодавець не визначив будь-яких особливостей визначення в 2017 році величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки для цілей оподаткування єдиним податком 4 групи.

Позиція відповідача зводиться до того, що за таких обставин платники податку та контролюючі органи при визначенні коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2017 рік повинні застосувати інформацію Державною службою статистики України про індекс споживчих цін за 2016 рік у розмірі 112,4%. Тоді обчислення за визначеною статтею 289 ПК України формулою призводить до визначення коефіцієнта індексації за 2016 рік у розмірі 1,124 (112,4/100=1,124).

Суд вважає хибним таке твердження та застосування норм, що регламентують особливості справляння єдиного податку для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи. Індекс споживчих цін, який щороку визначається та оприлюднюється Державною службою статистики України, слугує лише для розрахунку величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель Держгеокадастром, однак не може застосовуватися контролюючим органом чи платниками самостійно. Оскільки законодавець не визначив особливостей визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі за 2017 рік з метою оподаткування єдиним податком четвертої групи, то слід застосовувати коефіцієнт, визначений та оприлюднений повноважним органом - Держгеокадастром.

Отже, відповідач без передбачених законом підстав (підрозділ 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановив особливості лише для 2015 року) самостійно визначив коефіцієнт індексації за 2017 рік та застосував його при перевірці звітності позивача.

Таким чином, рішення прийняте відповідачем з перевищенням наданих йому законом повноважень, оскільки прийняття таких рішень віднесено до компетенції Держгеокадастру.

Оцінюючи висновки акту перевірки про те, що Міністерство фінансів України в листі від 19.01.2017 вказало про доцільність визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі за 2016 рік із застосуванням індексу споживчих цін за цей рік в розмірі 112,4%, зазначає, що лист "Щодо індексації у 2017 році нормативної грошової оцінки землі для платників єдиного податку 4 групи" № 31-11150-09-10/1342 від 19.01.2017, адресований Держгеокадастру та містить позицію Мінфіну щодо предмету звернення. На сайті Держгеокадастру (в т.ч. у розділі "Грошова оцінка землі") відсутні оголошення про визначення Держгеокадастром за наслідками розгляду цього листа для платників єдиного податку четвертої групи коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2016 рік, відмінного від оприлюдненого в оголошенні від 13.01.2017.

Цей лист не є нормативно-правовим чи індивідуальним актом в розумінні пп. 18, 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не породжує для учасників справи будь-яких прав чи обов'язків.

Оцінюючи зміст цього листа та аргументи відповідача, що ґрунтуються на фактичному застосуванні описаної вище позиції Мінфіну до конкретних податкових правовідносин, суд зауважує, що така позиція порушує принцип презумпції правомірності рішень платника податку, закріплений у статті 4 ПК України.

Згідно пп.4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України визначено, що податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Наведені у статті 4 ПК України основні засади податкового законодавства повинні застосовуватися на усіх стадіях як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку. Відповідно до пункту 56.21 статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Застосовані контролюючим органом та Мінфіном формулювання про "доцільність" застосування більшого (112,4%) індексу споживчих цін з метою визначення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель за 2016 рік для цілей оподаткування єдиним податком 4 групи (аніж оприлюднений Держгеокадастром коефіцієнт) свідчать про те, що припускається неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. За таких обставин контролюючий орган був зобовязаний прийняти рішення на користь платника податків, а вчинив навпаки.

Крім того, як вбачається з листа від 22.03.2017 № 11020-09-27/7516, лист № 31-11150-09-10/1342 від 19.01.2017 є відкликаним.

Щодо нормативної грошової оцінки земель із застосуванням коефіцієнта 1,756 суд зазначає наступне.

Так, в Акті перевірки контролюючий орган зазначає, що платник податків при розрахунку суми податкового зобов'язання з єдиного податку 4 групи на 2015-2018 року зазначив нормативну грошову оцінку одиниці "Рілля", яка не відповідає даним державного земельного кадастру - 14723,35 гривень.

За інформацією відділу Держземагентства у Близнюківському районі Харківської області базова вартість І га ріллі станом на 01.06.1995 становить 3683,6 грн, вартість 1 га ріллі з урахуванням коефіцієнтів індексації складає 25854,20 грн, тобто позивачу необхідно було застосовувати коефіцієнт 1,756 до нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь

Згідно з п.292-1.2 ст.292-1 ПК України (в редакції станом на 01.02.2016) базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.

Відповідно до цієї ж норми (в редакції Закону України № 1791-VIII від 20.12.2016 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році") базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базовою податкового (звітною) року відповідно до порядку, встановленою цим Кодексом.

Згідно з п.289.2 ст.289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на І січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Як вбачається зі змісту Податкового кодексу України, він містить порядок, відповідно до якою до нормативної грошової оцінки враховується лише коефіцієнт індексації, який визначається за індексом споживчих цін за попередній рік, обчислений за чітко встановленою формулою - жодних згадувань про будь-які інші коефіцієнт для врахування до нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, у тому числі коефіцієнту 1,756, Податковий кодекс України не містить.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про оцінку земель" нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них. порядок їх виконання.

Правила (порядок) проведення нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь раніше визначались Постановою КМУ № 213 від 23.03.1995, якою було затверджено "Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" (надалі - Методика).

Постановою КМУ № 1185 від 31.10.2011 до вказаної Методики були внесені зміни, які набули чинності з 01.01.2012 та відповідно до них для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756. Показники нормативної грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 1 липня 1995 року, застосовуються із коефіцієнтом, що визначений абзацом другим пункту 5 цієї Методики.

Проте, Постановою КМУ № 831 від 16.11.2016, яка набрала чинності з 01.03.2017, затверджено нову Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (надалі - Методика), яка не передбачає застосування коефіцієнту 1,756 до нормативної грошової оцінки землі.

При цьому згідно з визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про оцінку земель", датою оцінки земельної ділянки визнається дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.

Відповідно до статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Суд зазначає, що іншої ніж у 1995 році, нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що знаходиться у користуванні платника податків, не проводилось, відповідна технічна документація не складалась та не затверджувалась рішенням Близнюківської районної ради.

Таким чином, Методики містять правила (порядок), за якими обчислюється нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення розробниками технічної документації, які відповідно до статей 7 та 18 Закону України "Про оцінку земель" мають право на здійснення діяльності у сфері землеустрою, - вміщені у Методиках правила (в тому числі, у колишній Методиці щодо врахування коефіцієнту 1,756) підлягають застосуванню саме розробниками технічної документації та не призначені для самостійного використання платниками податків, контролюючими органами або органами Держгеокадастру.

При цьому, в силу п.23.1 ст.23. п.24.1 ст.24 Податкового кодексу України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання. Одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку.

За відсутності на даний час будь-якої іншої, ніж у 1995 році, нормативної грошової оцінки земельної ділянки - конкретні вартісні характеристики у розумінні п.23.1 ст.23, п.24.1 ст.24 Податкового кодексу України можуть бути взяті лише станом на 1995 рік.

Згідно з п.п. 3, 4, 7, 18, 20 Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого Постановою КМУ № 105 від 07.02.2018, оцінка проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України вії 16 листопада 2016 року № 831.

Оцінку проводить уповноважений Держгеокадастром на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою "Проведення земельної реформи", суб'єкт господарювання, якому надаються бюджетні кошти на безповоротній основі в межах відповідних бюджетних асигнувань та який є суб'єктом оціночної діяльності відповідно до статті 6 та з урахуванням вимог частини третьої статті 18 Закону України "Про оцінку земель".

Оцінка включає підготовчі роботи, ґрунтові обстеження (у разі потреби), камеральні роботи та складення за результатами проведення оцінки технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (далі - технічна документація). Мінагрополітики протягом трьох місяців з дня реєстрації технічної документації здійснює розгляд технічної документації та приймає рішення про її затвердження або про відмову в її затвердженні. Затверджена технічна документація протягом п'яти робочих днів з дня затвердження подасться Мінагрополітики Державному кадастровому реєстратору Держгеокадастру разом із заявою про внесення відомостей про проведення оцінки до Державного земельного кадастру.

Постановою КМУ № 105 від 07.02.2018 також внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012 - зокрема, підпункт 8 пункту 22 доповнено новим абзацом такого змісту: "Після проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та затвердження технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення відповідно до Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105, підставою для надання відомостей із Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення (крім земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів) є виключно дані загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової онінкн земель сільськогосподарського призначення, які внесені до Державного земельного кадастру та не підлягають оновленню протягом строку, визначеного Законом України "Про оцінку земель".

Таким чином, до проведення нової всеукраїнської нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення Держгеокадастр може повідомити лише конкретну оцінку 1 га сільськогосподарських угідь станом на 1995 рік, до якої підлягають кумулятивному застосуванню щорічні коефіцієнти індексації, визначені Держгеокадастром відповідно до п.289.2 ст.289 ПК України за встановленою формулою за індексом споживчих цін за попередній рік-для цілей оподаткування єдиним податком 4 групи використання будь-яких інших коефіцієнтів Податковим кодексом України не передбачено, а Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення підлягає використанню виключно розробником технічної документації при проведенні такої оцінки та складенні технічної документації.

Отже, суд приходить до висновку, що при обчисленні у 2016-2018 роках єдиного податку четвертої групи будь-які підстави для застосування коефіцієнту 1,756 відсутні.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адмінінстративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права, при цьому суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини. Практика Європейського суду з прав людини відповідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана в Україні джерелом права. Питання дотримання національними органами (в тому числі і судами) правила вирішення колізій у податковому законодавстві на користь найбільш сприятливого для платника податків підходу вже було предметом оцінки в рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Щокін проти України" від 14.10.2010 (заяви N 23759/03 та N 37943/06) та "Сєрков проти України" від 07.07.2011 (заява N 39766/05). Європейський суд з прав людини дійшов висновку про незаконність втручання у майнові права заявників для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки: - по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; - по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Отже, застосовані контролюючим органом в даному випадку підходи не лише не ґрунтуються на нормах чинного ПК України, а й не відповідають усталеній практиці Європейського суду з прав людини щодо права особи мирно володіти своїм майном в контексті зобов'язань держави за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийняті внаслідок неправильного застосування норм ПК України, необґрунтовано та непропорційно. Тому суд дійшов висновку про необхідність скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Верхньоводяне" є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Верхньоводяне" (вул. Київська, буд. 52, с. Верхнє Водяне, Близнюківський район, Харківська область, 64841, код 00851034) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 09.10.2018.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 10 грудня 2018 року.

Суддя С.О.Чудних