Рішення № 78417669, 06.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

06.12.2018р. справа №520/8956/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., за участю секретаря судового засідання - Кіт С.В., представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Коваленко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ГУ ДМС України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 14.08.2018р. про заборону в'їзду на 5 років до України громадянину Грузії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_3 у порядку адміністративного судочинства висунув вимогу про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 14.08.2018р. про заборону в'їзду на 5 років до України громадянину Грузії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Підставами позову є доводи про те, що оскаржене рішення суперечить вимогам ч.3 ст.13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», оскільки встановлює заборону в'їзду на територію України строком на 5 років. Позивач стверджує що на території України до кримінальної відповідальності не притягався, не знятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває, а тому не несе громадянам України потенційної небезпеки.

Відповідач, Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що оскаржене рішення прийняте в межах, на підставі та у спосіб, визначені законом, відповідає рівню загрози збоку фізичної особи - громадянина для держави.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши добуті по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що 10.08.2018р. на адресу відповідача, ГУ ДМС України в Харківській області з Департаменту карного розшуку Національної поліції України надійшло подання від 07.08.2018 № 14/01/10-5800.

Згідно з текстом даного подання у ході здійснення комплексу організаційно-практичних заходів (спрямованих на протидію нелегальному перебування на території України іноземців та осіб без громадянства, які становлять суспільну небезпеку для громадян України, систематично порушують законодавства України з громадської безпеки) органом Національної поліції України отримано інформацію про перебування на території України громадянина Грузії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспортний документ НОМЕР_1, виданий 13.03.2013 терміном до 13.03.2023, проживає: АДРЕСА_1

У зазначеному подані, запропоновано органу Державної міграційної служби України розглянути питання, щодо скасування дозволу на імміграцію в Україну та заборону в'їзду терміном на 5 років громадянину Грузії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дослідивши текст спірного рішення, суд установив, що ГУ ДМС України в Харківській області на підставі подання Департаменту карного розшуку Національної поліції України від 10.08.2018р. та положень ст.13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» видало рішення про заборону громадянину Грузії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в'їзду в Україну строком на п'ять років.

Перевіряючи відповідність вимогам закону оскарженого рішення, суд зазначає, що правовідносини з приводу прийняття органами державної влади рішень про заборону фізичним особам - громадянам в'їзду до України унормовані приписами Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» №3773-VI від 22.09.2011 (далі - Закон №3773-VI).

За визначенням ст.1 Закону №3773-VI іноземцем є особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

У силу ч.3 ст.3 Закону №3773-VI іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Підстави для заборони в'їзду іноземців в Україну визначені ст.13 Закону №3773-VI.

Так, відповідно до частини першої вищеназваної статті в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в'їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну; якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в'їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в'їзду-виїзду.

За наявності підстав, зазначених в абзацах другому, сьомому і восьмому частини першої цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України (ч.2 ст.13).

Аналогічні підстави для заборони в'їзду на територію України іноземцю викладені і в Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (затверджена наказом адміністрації Державної прикордонної служби України №946 від 05.12.2011р.; далі за текстом - Інструкція №946).

Частиною 3 ст.13 Закону №3773-VI визначено, що рішення про заборону в'їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону. У разі невиконання рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства забороняється подальший в'їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в'їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в'їзду в Україну.

Таким чином, національним законом України передбачено, що обмеження у свободі пересування фізичної особи - громадянина у просторі на території України не може перевищувати 3 років.

Проте, владним суб'єктом у спірних правовідносинах такий строк установлено у 5 років.

Доводи відповідача про допущення технічної помилки при виданні тексту оскарженого рішення та її подальше виправлення висновком ГУДМСУ в Харківській області від 14.11.2018 року не увагу суду не заслуговують, оскільки ч.2 ст.19 Конституції України терорганам ДМС України не надано повноважень на внесення змін до тексту раніше ухвалених рішень.

Обставина внесення владним суб'єктом змін у спосіб виправлення кількості років сприймається судом як визнання самим ГУ незаконності оскарженого рішення.

При цьому, суд звертає увагу владного суб'єкта, що суд перевіряє відповідність спірного рішення вимогам закону саме на дату прийняття.

Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що правило юридичної визначеності як невід'ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права вимагає зазначення владним суб'єктом у тексті власних рішень конкретної норми закону.

Натомість, в оскарженому рішенні владний суб'єкт зазначив лише положення ст.13 Закону №3773-VI, яка містить 7 різних та самостійних підстав.

Таким чином, оскаржене рішення містить нездоланний юридичний дефект у вигляді обрання правової підстави видання.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України.

Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 14.08.2018 р. про заборону в'їзду в Україну громадянину Грузії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України 10.12.2018 року.

Суддя Старосєльцева О.В.