Ухвала суду № 78417653, 05.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

05 грудня 2018 р. Справа № 2040/6771/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання: Мараєвій О.В.,

за участі: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Сафронової К.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання представника відповідача про залишення позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів - без розгляду ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд, з урахуванням уточнень: визнати протиправними та скасувати накази відповідача № 529 від 18.05.2018 року та № 572 від 25.05.2018 року .

Через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.

У підготовчому засіданні судом поставлено на обговорення зазначене клопотання, яке підтримала представник відповідача та проти задоволення якого заперечувала позивач, звернувши увагу суду на положення ч.4 ст.122 КАС України та, як наслідок, дотримання строків звернення до суду, в контексті вчинення нею заходів досудового вирішення спору.

З'ясувавши думку сторін та їхні пояснення з приводу клопотання, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Так, згідно положень ст. 179 КАС України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч.1 ст. 179 КАС України).

Відповідно до п.10 ч.2 ст.180 КАС України, у підготовчому засіданні суд: вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У свою чергу, ч.4 ст. 122 КАС України визначено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Дисциплінарного Статуту ОВС, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.

Згідно ч.1 ст. 20 Дисциплінарного Статуту ОВС особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені ст. 123 КАС України.

Так, за змістом ч.3 та 4 зазначеної статті, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд зазначає, що вагомим аспектом при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності з боку позивача факту пропуску строку звернення до суду є специфіка даних спірних правовідносин - щодо проходження публічної служби, встановлення обставин, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

У свою чергу, аналіз зазначеного у спірних правовідносинах, повинен бути здійсненим з урахуванням приписів Дисциплінарного статуту ОВС та норм ч.4 та 5 ст. 122 КАС України.

Пунктом 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» визначено, що громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видач: трудової книжки.

Таким чином, у разі, коли особа рядового та начальницького складу ОВС при оскарженні рішень, що стосуються проходження її публічної служби, бажає скористатись правом, передбаченим Дисциплінарним Статутом ОВС задля розповсюдження на неї строків, унормованих ч.4 ст. 122 КАС України, відповідні дії повинні бути нею вчинені до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України.

В іншому ж разі, оскарженні таких рішень, що передбачено Дисциплінарним Статутом ОВС, до суду, повинно бути здійснено із додержанням строків, встановлених ч.5 ст.122 КАС України.

Так, судом встановлено, що наказом начальника ГУ Національної поліції в Харківській області від 18.05.2018 року № 529 на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, з яким остання ознайомлена 23.05.2018 року ( т.2 а.с 32).

З позовом про оскарження вказаного наказу позивач звернулась 20.08.2018 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч.5 ст. 122 КАС України.

Посилання позивача на розповсюдження на неї ч.4 ст. 122 КАС України, у зв'язку з поданням нею 08.06.2018 року (т.2 а.с.104) рапорту на начальника ГУ Національної поліції в Харківській області про скасування вказаного наказу та отримання відповіді на рапорт 12.07.2018 року ( т.2 а.с.77-78), отже, рахування тримісячного строку звернення до суду з 12.07.2018 року, суд відхиляє.

Вказаний рапорт позивачем, всупереч ст. 20 Дисциплінарного Статуту ОВС подано до особи, наказом якої і було накладено дисциплінарне стягнення, хоча таке оскарження має відбутися до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України.

У підготовчому засіданні представник відповідача наголосила, що прямим старшим начальником начальника ГУ Національної поліції в Харківській області є Голова Національної поліції.

Доказів звернення позивача до Голови Національної поліції у строк, встановлений ст. 21 Дисциплінарного Статуту ОВС з 23.05.2018 року ( днем ознайомлення з наказом) суду не надано.

Таким чином, подання позивачем рапорту на наказ від 18.05.2018 року № 529 до начальника ГУ Національної поліції в Харківській області не є досудовим порядком вирішення спору у розумінні Дисциплінарного Статуту ОВС та КАС України.

Посилання позивача, що в силу Дисциплінарного Статуту ОВС начальник ГУ Національної поліції в Харківській області повинен був направити її рапорт за належністю до Голови Національної поліції, суд відхиляє, оскільки вона не оскаржувала відповідні дії начальника ГУ Національної поліції в Харківській області та відповідь на рапорт, яка фактично надана неналежною особою.

Отже, у правовідносинах,з приводу яких подано позов про оскарження наказу від 18.05.2018 року № 529, підлягають застосуванню саме приписи ч.5 ст. 122 КАС України, позивач, оскаржуючи цей наказ, відповідний місячний строк, встановлений зазначено нормою, пропустила.

Також, судом встановлено, що наказом начальника ГУ Національної поліції в Харківській області від 25.05.2018 року № 572 на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, з яким остання ознайомлена 04.06.2018 року ( т.2 а.с 123-124).

З позовом про оскарження вказаного наказу позивач звернулась 20.08.2018 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч.5 ст. 122 КАС України.

Посилання позивача на розповсюдження на неї ч.4 ст. 122 КАС України, у зв'язку з поданням нею у день подання вказаного позову 20.08.2018 року рапорту на начальника ГУ Національної поліції в Харківській області про скасування вказаного наказу (т.2 а.с.126), отже, рахування тримісячного строку звернення до суду з дня отримання відповіді на зазначений рапорт, суд відхиляє.

Вказаний рапорт позивачем, всупереч ст. 20 Дисциплінарного Статуту ОВС подано до особи, наказом якої і було накладено дисциплінарне стягнення, хоча таке оскарження має відбутися до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України.

У підготовчому засіданні представник відповідача наголосила, що прямим старшим начальником начальника ГУ Національної поліції в Харківській області є Голова Національної поліції.

Доказів звернення позивача до Голови Національної поліції у строк, встановлений ст. 21 Дисциплінарного Статуту ОВС з 04.06.2018 року ( днем ознайомлення з наказом) суду не надано.

Таким чином, подання позивачем рапорту на наказ від 25.05.2018 року № 572 до начальника ГУ Національної поліції в Харківській області не є досудовим порядком вирішення спору у розумінні Дисциплінарного Статуту ОВС та КАС України.

Отже, у правовідносинах, з приводу яких подано позов, підлягають застосуванню саме приписи ч.5 ст. 122 КАС України, позивач, оскаржуючи наказ від 25.05.2018 року № 572, відповідний місячний строк, встановлений зазначено нормою, пропустила.

Суд зазначає, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено ст. 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

При вирішенні справи судом враховано, що початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Представник відповідача вказувала, що звернення позивача до суду саме 20.08.2018 року з даним позовом обумовлене тим, що 20.08.2018 начальником ВПЗ ГУНП в Харківській області позивачеві повідомлено, що складено атестаційний лист на неї як на поліцейського та начальником ГУНП в Харківській області викладено висновок про те, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність та у зв'язку з цим 20.08.2018 її запрошено на атестаційне тестування .

Позивач, з цього приводу жодних аргументів не виклала.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання.

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані і рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтая 1998 року, заява N 28090/95, пункт 45).

Реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Аналізуючи вищевказане, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Законодавче обмеження строку оскарження, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Підсумовуючи вищевказане, суд, враховуючи, що клопотання про залишення позову без розгляду подане представником відповідача у строк, встановлений ч.2 ст. 240 КАС України, беручи до уваги, що розглядом справи встановлено факт пропуску позивачем строків звернення до суду та зазначаючи, що, в силу п.1 ч.2 ст. 183 КАС України передбачено постановлення за результатами підготовчого провадження ухвали про залишення позову без розгляду, приходить до висновку про задоволення клопотання представника відповідача.

Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256, 294,295, 297 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача - задовольнити.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення - через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено10 грудня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.