Рішення № 78417622, 03.12.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 594/871/18

03 грудня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Заблоцької І.І.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування відповіді на звернення за формою №7ЄСВ, наданої ОСОБА_4 відділенням ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2018 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1А.) до Борщівського відділення ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції у Тернопільській області, у якій з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01.11.2018 р. просив визнати протиправною та скасувати відповідь на звернення за заявою за формою №7ЄСВ, надану ОСОБА_4 відділенням ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Тернопільській області адвокату ОСОБА_1 та зобов’язати ОСОБА_3 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі – відповідач, ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області ) не нараховувати ЄСВ у період сплати ЄСВ за позивача роботодавцем.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 09.08.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Борщівського відділення ОСОБА_3 об'єднаного державної податкової інспекції у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації передано на розгляд Тернопільського окружного адміністративного суду.

05.09.2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано головуючій судді Дерех Н.В.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 р. прийнято до провадження адміністративну справу №594/871/18, до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 09.10.2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 29.03.2018 р. є адвокатом та перебуває на обліку у Борщівському відділенні ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС України у Тернопільській області як платник ЄСВ. Поряд з цим, позивач працює в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та за нього як за працівника ЄСВ сплачує роботодавець. З метою уникнення подвійного оподаткування 23.07.2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою за формою №7ЄСВ, проте листом від 23.07.2018 р №735/6/19-02 ОСОБА_4 відділенням ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС України у Тернопільській області надано роз’яснення, що позивач відповідно до даних Єдиного Реєстру Адвокатів України є особою, яка провадить індивідуальну адвокатську діяльність (самозайнятою особою), не знятий з обліку у контролюючих органах як самозайнята особа, яка припинила свою діяльність, а тому позивач зобов’язаний сплачувати ЄСВ. Позивач вважає, що такими діями відповідачем як суб’єктом владних повноважень порушено його права, у зв’язку з чим звернувся з позовом до суду.

У судове засідання, призначене на 09.10.2018 р., представник відповідача не прибув, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 01.11.2018 р.

Ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 01.11.2018 р. без виходу до нарадчої кімнати, замінено первісного відповідача ОСОБА_4 відділення ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС України у Тернопільській області на належного відповідача – ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС України у Тернопільській області.

У зв’язку з заміною первісного відповідача на належного, а також у зв’язку з поданням позивачем 01.11.2018 р. заяви про уточнення позовних вимог, продовжено процесуальний строк розгляду справи на 1 місяць. Оголошено перерву у судовому засіданні до 03.12.2018 р.

27.11.2018 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01.11.2018 р., у якому представник відповідача зазначив про те, що ОСОБА_1 відповідно до даних Єдиного Реєстру Адвокатів України є особою, яка провадить індивідуальну адвокатську діяльність (самозайнятою особою), не знятий з обліку у контролюючих органах як самозайнята особа, яка припинила свою діяльність, а тому позивач зобов’язаний сплачувати ЄСВ. Щодо позовної вимоги про зобов’язання не нараховувати ЄСВ у період сплати ЄСВ за позивача роботодавцем зазначив, що дане питання належить до дискреційних повноважень контролюючого органу. Представник відповідача також заперечує проти зобов’язання його до вчинення дій чи утримання від вчинення певних дій на майбутнє в залежності від можливих порушень з боку позивача.

У відповіді на відзив від 30.11.2018 р. позивач зазначив, що реалізує своє право на заняття адвокатською діяльністю не як самозайнята особа, а як найманий працівник, а тому позивач вважає, що не повинен сплачувати ЄСВ у періоди, коли він був найманим працівником, а не самозайнятою особою.

У судовому засіданні 03.12.2018 р. позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 01.11.2018 р., посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив із підстав, викладених у відповіді на відзив, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши обставини справи у сукупності, суд вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000287 від 29.03.2018 р. та посвідченням адвоката України №000287 від 29.03.2018 р.

Разом з тим, з трудової книжки позивача серії АВ №082409 слідує, що позивач з 12.01.2018 р. по теперішній час працює на посаді головного юрисконсульта відділу позовної роботи в регіонах Управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Такі відомості підтверджуються також довідкою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Від 01.08.2018 р. №3-151000/5733.

Як слідує з довідки з місця роботи про заробітну платню співробітника від 01.01.2018 р. до 30.06.2018 р., із заробітної плати позивача роботодавцем нараховано та сплачено ЄСВ за січень 2018 р. – 2656,50 грн., а лютий 2018 р. – 2656,50 грн., за березень 2018 р. – 2566,26 грн., за квітень 2018 р. – 2667,11 грн., за травень 2018 р. – 2667,11 грн., за червень 2018 р. – 2667,11 грн., разом на суму 15880,59 грн.

Відомості про сплату страхових внесків по позивачу підтверджуються також індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1, виданими ОСОБА_3 об’єднаним управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.

23.07.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до Борщівського відділення ОСОБА_3 ОДПІ із заявами за формою №8-ОПП та №7ЄСВ з метою зняття з обліку як платника ЄСВ та надання індивідуальної податкової консультації щодо обов’язку сплати ЄСВ в період, коли він не отримував доходу від здійснення адвокатської діяльності при умові, що ЄСВ за нього сплачував роботодавець.

ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області №735/19-02 від 23.07.2018 р. позивачу повідомлено, що станом на день подання таких заяв позивач перебуває в Єдиному Реєстрі Адвокатів України як особа, яка провадить індивідуальну адвокатську діяльність. Адвокатська діяльність позивача не припинена, відтак зняття з податкового обліку як платника податків та платника ЄСВ неможливе.

Відповідно до довідки №812 від 16.08.2018 р. ГУ ДФС у Тернопільській області нарахування ЄСВ ОСОБА_1 буде проведено згідно поданого звіту про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, термін подання якого до 01.05.2019 р. Адвокати, що мають статус осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, повинні сплачувати єдиний внесок, виходячи з фактично отриманого оподаткованого доходу (різниці між доходами та витратами).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регламентовано Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова консультація – індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація – роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Як передбачено підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску врегульовано Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2646-VI (далі - Закон № 2646-VI).

Пунктом 1 часини першої статті 7 Закон № 2646-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2646-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2646-VI платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2646-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до частини п’ятої статті 8 Закон № 2646-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Крім того, суд зазначає, що згідно із Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України 28.07.2010 № 327, адвокат є окремою професією з відповідним кодом 2421.2.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що, не зважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем, платник єдиного внеску визначений пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2646-VI, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок відповідно до визначеної бази нарахування єдиного внеску. При цьому базу нарахування єдиного внеску зобов’язані визначати платники, як ті , що отримують, так і ті, які не отримують дохід від провадження незалежної діяльності.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 до задоволення не підлягають, відповідно понесені ним судові витрати, за змістом ст. 139 КАС України, не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 23, м. Чортків, Чортківський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 39550702) про визнання протиправною та скасування відповіді на звернення за формою № 7ЄСВ, наданої ОСОБА_4 відділенням ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 грудня 2018 року.

Копію судового рішення надіслати учасникам справи.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.