Рішення № 78417605, 29.11.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1481/18

29 листопада 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Заблоцька І.І.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного центру зайнятості, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 сільська рада Зборівського району Тернопільської області про визнання відмови відповідача у наданні позивачу статусу безробітного у формі листа №21-01/54 від 26 липня 2018 року протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1З.) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільського обласного центру зайнятості (надалі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 сільська рада Зборівського району Тернопільської області, в якому просив визнати відмову відповідача у наданні позивачу статусу безробітного у формі ОСОБА_4 відповідача №21-01/54 від 26.07.2018 року протиправною, зобов’язати відповідача надати позивачу статус безробітного згідно поданої позивачем заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що особистого селянського господарства не здійснює та ніколи не здійснював, а на праві власності наявні лише земельні ділянки не сільськогосподарського призначення (під забудову), що підтверджується актами. Вказав, що підставою для відмови у наданні статусу безробітного слугувало те, що позивачем не долучено до заяви довідки про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, однак позивач не володіє земельними ділянками, призначенням яких є ведення сільського господарства, а тому позивач вважає, що і здійснювати таке господарство він не може. В той же час, звернув увагу суду, що відповідно до довідки сільської ради у власності перебувають лише земельні ділянки під забудову. Також зазначив, що не надавав своєї згоди на ведення особистого селянського господарства, не укладав жодного трудового договору чи договору найму з особистим селянським господарством та не заповняв облікову картку у графі "Відмітка" про ведення особистого селянського господарства, отже не є членом особистого селянського господарства, не може здійснювати трудову діяльність в особистому селянському господарстві. Додатково пояснив, що селищна рада щороку надає для сплати квитанцію про сплату земельного податку, проте в таких квитанціях вказує лише суму земельного податку, що підлягає сплаті без зазначення площі та призначення земельних ділянок. На думку позивача, відповідачем не конкретизовано у відмові у наданні статусу безробітного, відтак вимагати довідку про вихід із членства з особистого селянського господарства у відповідача не було підстав, а тому вважає таку відмову відповідача протиправною.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 23.08.2018 року 09:30 год.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскільки протягом 12 місяців, які передували дню звернення до центру зайнятості, позивач не перебував у трудових відносинах та не був зайнятим, то повинен був надати довідку про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, яка видається сільською, селищною або міською радою. Також вказав, що відповідач надав відповідь позивачу у формі листа №21-01/54 від 26.07.2018 року та прийняв рішення - наказ за № МТ 180726 про відмову у наданні статусу безробітного позивачу у зв’язку із відсутністю на дату звернення до центру зайнятості передбачених чинним законодавством України документів. Із зазначеним наказом позивач ознайомлений, що підтверджуються його підписом. Вважає, що оскільки позивач не подав до центру зайнятості довідку про припинення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, відповідачем правомірно прийнято відмову у наданні статусу безробітного, а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

23.08.2018 року підготовче засідання відкладено до 06.09.2018 року о 09:30 год.

06.09.2018 року у підготовчому засіданні ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.10.2018 року о 12:00 год.

01.10.2018 року у судовому засіданні розгляд справи відкладено до 01.11.2018 року о 11:00 год.

01.11.2018 року у судовому засіданні замінено неналежного відповідача ОСОБА_4 районну філію Тернопільського обласного центру зайнятості на Тернопільський обласний центр зайнятості, розгляд справи відкладено до 09.11.2018 року о 11:30 год.

09.11.2018 року у судовому засіданні розгляд справи відкладено до 29.11.2018 року о 14:30 год.

29.11.2018 року у судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх повністю з мотивів, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні повністю з мотивів, наведених у відзиві на позов.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив. Подав до суду пояснення щодо позову, в якому зазначив, що позов подано передчасно, оскільки із заявою про вихід з членів особистого селянського господарства позивач звернувся до сільської ради 30.07.2018 року, хоча і подана заява датована 01.07.2018 року. Щодо поданої заяви сільським головою накладена резолюція про розгляд на засіданні виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради 23.08.2018 року. Щодо звернення позивача про видачу йому довідки, що він не є членом особистого селянського господарства 25.05.2018 року, представник третьої особи зазначив, що така інформація не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 звертався лише з вимогою надати йому довідку про землю. Додатково пояснив, що в 2015 році позивач звернувся до ОСОБА_3 сільської ради про вилучення у нього трьох земельних ділянок, городів загальною площею 0,55 га., однак у вказаній заяві позивач не просив виключити його з членів особистого селянського господарства. Таким чином, представник третьої особи вважає, що наведені доводи свідчать про безпідставність позову ОСОБА_5

Судом встановлено, що позивач 26.07.2018 року звернувся до ОСОБА_4 районного центру зайнятості із заявою про надання (поновлення) статусу безробітного. У поданій заяві міститься резолюція директора центру зайнятості/філії ОЦЗ щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу безробітного.

26.07.2018 року позивач також звернувся із заявою до відповідача щодо причини відмови у наданні статусу безробітного.

ОСОБА_4 районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості від 26.07.2018 року №21-01/54 позивачу відмовлено у наданні статусу безробітного на підставі п.7 п.п.1 Порядку реєстрації перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №198 у зв’язку із відсутністю на дату звернення до ОСОБА_4 філії необхідних документів.

Відмова відповідача у наданні статусу безробітного ОСОБА_1 підтверджується також Наказом ОСОБА_4 районної філії Тернопільського обласного центру зайнятості від 26.07.2018 року №НТ180726.

Не погоджуючись із відмовою відповідача, оформленої у формі листа, позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 198 (надалі Порядок №198), Реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні (далі - реєстрація), проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Під час проведення реєстрації працівник центру зайнятості заповнює в Єдиній інформаційно-аналітичній системі державної служби зайнятості персональну картку, в якій зазначаються персональні дані безробітного (прізвище, ім’я та по батькові, зареєстроване місце проживання чи перебування, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті), відомості про останнє місце роботи або вид діяльності згідно із частиною першою статті 4 Закону України “Про зайнятість населення”, підстава для припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності, що підтверджено документально. Форма персональної картки та додатки до неї затверджуються Мінсоцполітики. Обробка персональних даних безробітних здійснюється центром зайнятості відповідно до закону.

Реєстрація проводиться за умови пред’явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, облікової картки платника податків, трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості), а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.

Громадянин, який втратив паспорт, пред’являє тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України, особа, яка не досягла 16-річного віку, - свідоцтво про народження та довідку про реєстрацію місця проживання або місця перебування, видану територіальним органом або підрозділом ДМС.

Також, відповідно до п.2 ч.4 Порядку №198, крім документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, для реєстрації подаються: членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби), - довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Для цілей цього Порядку ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що протягом 12 місяців, які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із частиною першою статті 4 Закону України “Про зайнятість населення” менше шести місяців. Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які: є внутрішньо переміщеними особами; проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Пунктом 6 Порядку №198 передбачено, що рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше ніж протягом семи календарних днів з дня подання особою заяви про надання статусу безробітного. З наказом про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування центру зайнятості, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки. У разі відмови безробітного поставити підпис у додатку до персональної картки робиться відповідна позначка.

Згідно пункту 7 Порядку №198, підставами для відмови у наданні статусу безробітного є: 1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості документів, зазначених у пунктах 3 і 4 цього Порядку; 2) встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення роботодавця про працевлаштування особи; 3) подання заяви про надання статусу безробітного особою, яка не зазначена у частині першій статті 43 закону України “Про зайнятість населення”; 4) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи; 5) невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про відмову у працевлаштуванні відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування; 6) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі абзаців дев’ятнадцятого – двадцятого першого підпункту 1 пункту 37 цього Порядку.

Відповідно до пункту 9 Порядку №198, у разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше ніж через сім календарних днів з дня прийняття такого рішення.

В той же час, особисте селянське господарство – це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально, або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Згідно ст.4 Закону України «Про особисте селянське господарство», облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.

Відтак, на думку суду, членом особистого селянського господарства може бути як особа, яка здійснює особисту трудову діяльність в особистому господарстві на відведеній для цього земельній ділянці, так і особа, якій земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства не виділялася, однак така особа разом із членам сім’ї чи близькими родичами також приймає участь у веденні такого господарства, і відомості про участь такої особи у задоволенні особистих потреб членів особистого селянського господарства сільська рада отримує безпосередньо зі слів цієї особи або членів його домогосподарства.

Таким чином, відсутність у позивача на праві власності чи на праві користування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не є підтвердження того факту, що він не є членом особистого селянського господарства та не приймає разом із членами сім’ї трудову участь у веденні такого господарства.

Суд додатково зазначає, що на підставі рішення сесії ОСОБА_3 сільської ради від 23.11.2009 року №244, ОСОБА_1 видано Державний акт серії ЯЛ №911310 на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га. у селі Гаї-Розтоцькі Зборівського району Тернопільської області, цільове призначення – для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Також, рішенням сесії Гаї-Розтоцької сільської ради від 20.10.2009 року№213 ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЛ №535010 на право власності на земельну ділянку площею 0,1729 га у селі Гаї-Розтоцькі Зборівського району Тернопільської області, цільове призначення – для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Крім того, рішенням сесії ОСОБА_3 сільської ради Зборівського району Тернопільської області за №323 від 10.07.2015 року припинено право постійного користування земельними ділянками площею 0,10 га, 0,20 га, 0,25 га за ОСОБА_1

Разом з тим, позивач 01.07.2018 року звернувся до ОСОБА_3 сільської ради Зборівського району Тернопільської області, ОСОБА_4 районної адміністрації Тернопільської області, Прокуратури Тернопільської області, Начальника ГУНП в Тернопільській області із заявою про реєстрацію виходу (припинення здійснення) із членів особистого селянського господарства, виключення з членів ОСГ. У поданій заяві позивач також зазначив, що особистого селянського господарства не веде, та просив проставити дату та причину припинення ведення особистого селянського господарства відповідно до ст.11 Закону України "Про особисте селянське господарство"; у цьому ж рядку проставити відмітку «вийшов/вийшла» про вихід із членів особистого селянського господарства, а також видати довідку про те, що він не являється членом особистого селянського господарства.

Суд вважає, що позивачем у такий спосіб підтверджено що він на 01.07.2018 р. був членом особистого селянського господарства.

Виходячи із норм чинного законодавства України, реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводиться службою зайнятості за умови пред’явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, облікової картки платника податків, трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості), а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.

В той же час, членами особистого селянського господарства, які протягом 12 календарних місяців, що передували дню реєстрації у територіальному органі, перебували у трудових відносинах або займались іншим видом діяльності, для реєстрації подається довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Також, відповідно до ст.4 Закону України «Про зайнятість населення», до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють закордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Суд вважає, що оскільки протягом 12 місяців, які передували дню звернення до центру зайнятості, позивач не перебував у трудових відносинах, він повинен був подати довідку про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видану сільською, селищною або міською радою. Разом з тим, як вбачається з трудової книжки позивача, останнім видом зайнятості була робота в Залозецькій ВАТ «Агропромтехніка» на посаді водія автотранспортних засобів, з якої позивач був звільнений 30.11.1993 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу разом із поданою заявою, позивачем пред’явлено паспорт, ідентифікаційний код, документ про освіту та подано копію рішення Зборівського районного суду від 25.06.2018 року у справі №599/864/18 про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів, а саме трудової книжки та атестата про середню освіту, які належать ОСОБА_1, а також довідку від 25.05.2018 року за №272, видану виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Зборівського району Тернопільської області.

При цьому, довідка №272 від 25.05.2018 року видана ОСОБА_3 сільської ради Зборівського району Тернопільської області містить інформацію про те, що у власності позивача є земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,4200 га, у власності земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства немає.

Також, суд приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що 12.09.2018 року позивачу надано статус безробітного, з огляду на те, що довідкою від 07.09.2018 року за №558 ОСОБА_3 сільської ради Зборівського району Тернопільської області ОСОБА_1 підтверджено той факт, що він не являється членом особистого селянського господарства згідно рішення виконкому від 30.08.2018 року №24.

Тобто, за таких обставин, позивачу надано статус безробітного за умови надання ним вичерпного переліку документів, передбаченого чинним законодавством України. Однак суд зазначає, що на момент винесення оскаржуваної відмови відповідача, оформленої листом №21-01/54 від 26.07.2018 року, позивачем довідка про те, що він не є членом особистого селянського господарства чи про вихід з такого членства не подавалась, про що судом не здобуто належних, достатніх та допустимих доказів та не підтверджено поясненнями учасників справи у судовому засіданні.

Таким чином, щодо позовної вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача надати ОСОБА_1 статус безробітного, суд зазначає, що відповідачем станом на день прийняття рішення по суті справи, надано позивачу статус безробітного, що виключає порушення Тернопільським обласним центром зайнятості прав позивача та підтверджується долученими до матеріалів справи доказами. Тому така позовна вимога до задоволення не підлягає.

З огляду на положення ст. 2 КАС України, суд зазначає, що на момент винесення оскаржуваної відмови у формі листа відповідачем, позивач не був позбавлений статусу члена особистого селянського господарства, тому відмова відповідача щодо винесення рішення про відмову у наданні статусу безробітного є правомірною та такою, що відповідають чинному законодавству України.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1З до задоволення не підлягають.

Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю, судові витрати, за змістом ст. 139 КАС України, до відшкодування не підлягають

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільського обласного центру зайнятості, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 сільська рада Зборівського району Тернопільської області про визнання відмови відповідача у наданні позивачу статусу безробітного у формі листа №21-01/54 від 26 липня 2018 року протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 грудня 2018 року.

Копію рішення надіслати ОСОБА_3 сільській раді Зборівського району Тернопільської області

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.