Рішення № 78417601, 04.12.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1772/18

04 грудня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області, та Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області та про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі – відповідач 1), Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області (далі – відповідач 2) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 193600-13 від 27.08.2016, № 49263-13 від 30.06.2017.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 11.10.2018.

Тернопільським окружним адміністративним судом у судовому засіданні у даній справі, яке проводилося 11.10.2018 оголошувалась перерва до 31.10.2018 на підставі статті 223 КАС України.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 розгляд даної справи відкладено на 14.11.2018 відповідно до статті 205 КАС України.

Тернопільським окружним адміністративним судом у судовому засіданні у даній справі, яке проводилося 14.11.2018 оголошувалась перерва до 04.12.2018 на підставі статті 223 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є власником транспортного засобу: автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover Sport, 2013 року виписку, об’єм двигуна 2993 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_1. Враховуючи те, що позивач є власником зазначеного автомобіля, відповідач 2 прийняв 27.08.2016 податкове повідомлення – рішення форми "Ф" № 193600-13, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. за податковий період 2016 р. та відповідач 1 прийняв 30.06.2017 податкове повідомлення – рішення форми "Ф" № 49263-13, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. за податковий період 2017 р.

Позивач вважає, що оскаржені податкові повідомлення – рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки рішення Чортківської міської ради про місцеві податки і збори за 2016 р. - 2017 р., якими встановлено транспортний податок, до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, не були оприлюдненні відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що порушує норми податкового законодавства щодо принципу стабільності, який передбачає, що зміни до будь - яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Водночас, позивач звернув увагу на те, що середньоринкова вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі – Методика № 66), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Однак, для розрахунку середньоринкової вартості транспортного засобу за методом аналогії цін ідентичних (аналогічних) транспортних засобів, було використано транспортний засіб у якого не збігались ознаки і параметри, а саме: робочий об’єм двигуна (3000 см. куб. - 2993 см. куб.), що свідчить про недостовірність даних об’єкту оподаткування при нарахуванні позивачу транспортного податку з фізичних осіб.

Також позивач зазначив, що розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу позивача, самостійно здійснений податковим органом на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, не може бути належним та достатнім доказом правомірності нарахування позивачу суми грошового зобов’язання зі сплати транспортного податку, так як здійснений поза межами повноважень відповідача.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснили, що оскаржені дії відповідача щодо прийняття на підставі підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України оскаржених податкових повідомлень – рішень здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та ПК України, та посилаючись на пояснення викладені у письмовому відзиві на позовну заяву (арк. справи 35-37), просили у задоволені позову відмовити.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, що позивач є власником транспортного засобу: автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover Sport, 2013 року виписку, об’єм двигуна 2993 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_1., про що свідчить також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (арк. справи 19).

Враховуючи те, що позивач є власником зазначеного автомобіля контролюючий орган згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті ПК України та відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України, 27.08.2016 прийняв податкове повідомлення – рішення форми "Ф" № 193600-13, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. за податковий період 2016 р. та 30.06.2017 прийняв податкове повідомлення – рішення форми "Ф" № 49263-13, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. за податковий період 2017 р. (арк. справи 17-18).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 265 ПК України податок на майно складається, зокрема з транспортного податку.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України визначено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Транспортний податок є місцевим податком (стаття 10 ПК України).

Пунктом 4.4 статті 4 ПК України визначено, що установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Підпунктом 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 ПК України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктом 267.6.1 пункту 267.3 статті 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Відповідно до копії паспорта позивача, останній зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. справи 13-15).

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується позивачем у справі, що транспортний податок на 2016 рік у місті Чорткові встановлено рішенням п’ятдесят першої сесії шостого скликання Чорткіської міської ради від 20.01.2015 № 5 "Про місцеві податки і збори" (арк. справи 20-23).

Водночас, як слідує з матеріалів справи та не заперечується позивачем у справі, що транспортний податок на 2017 рік у місті Чорткові встановлено рішенням десятої сесії сьомого скликання Чорткіської міської ради від 06.07.2016 № 260 "Про місцеві податки і збори на 2017 рік" (арк. справи 24-28).

При цьому, відповідно до пункту 12.5 статті 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Аналізуючи зазначену норму ПК України, суд дійшов висновку, що рішення Чорткіської міської ради про встановлення місцевих податків та зборів набирає чинності з дня офіційного оприлюднення з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України.

Таким чином, нормою підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено обов'язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. Причому норма розрізняє період опублікування рішення ради (це період, який передує плановому), плановий період (у якому планується встановити місцевий податок) і наступний період, (тобто період, який є наступним за плановим).

Відповідно пункту 5 частини третьої статті 50 "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР секретар сільської, селищної, міської ради забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності.

Пунктом 2 частини першої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі – Закон № 2939-VI) розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-VI інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Суд встановив та не заперечується позивачем у справі, що зазначені рішення Чорткіської міської ради про встановлення транспортного податку на 2016 р. та на 2017 р. були оприлюдненні на офіційному веб-сайті Чортківської міської ради (http://www.chortkivmr.gov.ua/dokymentu/ofitsijni-dokumenty-miskoyi-rady/rishennya-miskoyi-rady/2015-rik/51-sesiya-chortkivskoyi-miskoyi-rady-vi-sklykannya-vid-20-sichnya-2015-roku/, http://www.chortkivmr.gov.ua/dokymentu/ofitsijni-dokumenty-miskoyi-rady/rishennya-miskoyi-rady/2016-rik/x-sesiya-chortkivskoyi-miskoyi-rady-vii-sklykannya/).

Щодо прийняття відповідачем 2 оскарженого податкового повідомлення – рішення, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000 грн. за податковий період 2016 р., суд виходить з наступного.

Пунктом 267.4 статті 267 ПК України визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (підпункт 267.2.1 в редакції, який діяв на момент прийняття відповідачем 2 податкового повідомлення - рішення № 193600-13 від 27.08.2016) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 № 928-VIII з 01 січня 2016 року установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень.

Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1033500,00 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році були легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1033500,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Пунктом 2 Методики № 66 (пункт 2 в редакції, який діяв на момент прийняття відповідачем 2 оскарженого податкового повідомлення - рішення) визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Згідно пункту 5 Методики № 66, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація.

Мінекономрозвитку відповідно до Методики № 66 розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики № 66 в редакції, який діяв на момент прийняття відповідачем 2 оскарженого податкового повідомлення - рішення).

Відповідно до пункту 14 Методики № 66 (пункт 14 в редакції, який діяв на момент прийняття відповідачем 2 оскарженого податкового повідомлення - рішення) Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Як слідує з листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України , що 1000 куб. см є еквівалентом 1 літру, а тому об’єм циліндрів двигуна автомобіля 2993 куб. см з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3,0 літра. Відповідно до Інформації середньоринкова вартість легкового автомобіля Land Rover Range Rover Sport з об’ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель, автоматичною коробкою переключення передач до 5 років експлуатації становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року. Розрахована за допомогою Калькулятора середньоринкова вартість зазначеного автомобіля, 2013 року випуску з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тис. кілометрів становила 1218396,38 грн. (арк. справи 64-66).

Таким чином, автомобіль позивача відноситься до об'єктів оподаткування у 2016 році, оскільки експлуатується до 5 років (рік випуску 2013) та його середньоринкова вартість перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення – рішення № 193600-13 від 27.08.2016 прийняте відповідачем 2 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та ПК України.

Щодо прийняття відповідачем 1 оскарженого податкового повідомлення – рішення, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000 грн. за податковий період 2017 р., суд виходить з наступного.

Пунктом 267.4 статті 267 ПК України визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 № 1801-VIII установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 3200 гривень.

Отже, 350 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2017 складали 1120000 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році були легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1120000 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Пунктом 2 Методики № 66 визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., N 44, ст. 1576).

Відповідно до пункту 4 Методики № 66 інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.

Згідно пункту 5 Методики № 66, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація.

Пунктом 13 Методики № 66 визначено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики № 66).

Як слідує з листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України , що 1000 куб. см є еквівалентом 1 літру, а тому об’єм циліндрів двигуна автомобіля 2993 куб. см з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3,0 літра. Водночас зазначено, що для цілей оподаткування транспортним податком у 2017 році Мінекономрозвитку на підставі даних ДП "Держзовнішінформ" про ціни на нові автомобілі було розраховано середньоринкову вартість автомобілів та розміщено на своєму офіційному веб-сайті Перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік), і калькулятор, який давав змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна та тип пального. Автомобіль Land Rover Range Rover Sport з об’ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, дизель до 4 років експлуатації (включно), включений до Переліку. Розрахована у 2017 році згідно з Методикою № 66 середньоринкова вартість зазначеного автомобіля, 2013 року випуску становила 1191590,82 грн. (арк. справи 64-66).

Таким чином, автомобіль позивача відноситься до об'єктів оподаткування у 2017 році, оскільки експлуатується до 5 років (рік випуску 2013) та його середньоринкова вартість перевищує 350 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення – рішення № 49263-13 від 30.06.2017 прийняте відповідачем 1 на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та ПК України.

Додатково суд звертає увагу на те, що аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Методики № 66 та Порядку № 403 визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.

Таким чином, повноваження податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення - рішення на підставі інформації про автомобілі середньоринкова вартість якого визначена Мінекономрозвитку і така вартість не підлягає перегляду чи коригуванню іншими суб'єктами владних повноважень чи власниками транспортних засобів. Більше того, до повноважень ДФС не входять повноваження з приводу перевірки визначеної Мінекономрозвитку середньоринкової вартості автомобілів для цілей оподаткування транспортним податком з фізичних осіб.

Тобто, підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є інформація Мінекономрозвитку про середньоринкову вартість ідентичного автомобіля, що належить позивачу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 820/4054/17, а тому відповідно до статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд звертає увагу на те, що пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" № 909-VIII від 24.12.2015 визначено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Отже, у 2016 році зупинено дію підпункту 12.3.4. пункту 12.3. статті 12 ПК України, а тому відсутні обмеження для органів місцевого самоврядування щодо строків прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

При цьому, підпунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України визначено, що у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Таким чином, підпунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України визначено, що податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а пунктом 267.4 статті 267 ПК України визначено, що ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Така ставка податку встановлювалася, як і в 2016 році, так і в 2017 році, в тому числі і 2018 році, тобто була та є фіксованою.

Тобто, в даному випадку не встановлюється новий податок та не змінюється його ставка, а лише змінюються вимоги до об'єкта оподаткування таким податком, що зумовлено внесенням змін до ПК України, та якими має бути запроваджено механізм справляння та порядок сплати транспортного податку встановленого ПК України, безвідносно до прийняття місцевою радою рішення щодо цього податку в порядку, встановленому підпунктом 12.3.4 пункту 12.3.4 статті 12 ПК України.

Таким чином, Податковим кодексом України встановлений обов’язок громадянина сплатити податок за 2016 рік, в тому числі і за 2017 рік незалежно від наявності рішення органу місцевого самоврядування про встановлення відповідних податків і зборів.

Аналогічна позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі № 803/1307/17, а тому відповідно до статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган прийняв оскаржені податкові повідомлення - рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та ПК України, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами статті 139 КАС України, судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (місце: вул. Заводська, 42, м. Чортків, Тернопільська область, 48501, РНОКПП НОМЕР_2) до Головного управління ДФС у Тернопільській області (місце: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003) та Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 23, м. Чортків, Тернопільська область) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Чортківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області № 193600-13 від 27.08.2016 про визначення податкового зобов'язання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп., та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області № 49263-13 від 30.06.2017 про визначення податкового зобов'язання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп., - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.12.2018.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.