Рішення № 78417177, 28.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/3209/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року м. Львів

11 год. 44 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., позивача ОСОБА_1, представниці позивача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

Обставини справи.

ОСОБА_3 18.09.2017 звернувся до суду з позовом (вх. № 21173) до Головного управляння Національної поліції у Львівській області, в якому, з врахуванням заяви за вх. № 27809 від 27.11.2017 (а.с.57), просив суд:

- визнати протиправним та скасувати п. 2 Наказу № 2641 ГУ НП у Львівській області від 10.08.2017;

- визнати протиправним та скасувати частково Наказ ГУ НП у Львівській області №703 о/с ГУНП у Львівській області від 09.06.2017, згідно з Витягу без номера від 06.09.2017 про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1

- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області та допустити до негайного виконання;

- стягнути на користь ОСОБА_1, з ГУ НП у Львівській області середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 07.09.2017 по дату винесення рішення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано для розгляду судді Грень Н.М.

Ухвалою суду від 19.09.2017 провадження у справі відкрито та призначено підготовче провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII, яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Відповідно до п.п. 10 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 22.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до Розпорядження в.о. керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від № 603-Р від 10.07.2018 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» та відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з закінченням п'ятирічного строку перебування на посаді судді Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М. Після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено суддю Качур Р.П.

Ухвалою суду від 11.07.2018 цю справу прийнято до провадження суддею Качур Р.П.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані в межах цієї справи накази є протиправними, позивач категорично з такими не погоджується з огляду на таке.

06.09.2017 позивач разом з працівниками Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5, та ОСОБА_6 заступив до несення служби на відповідному маршруті патрулювання. В с.Березець Городоцького району на узбіччі дороги позивач побачив скутер та чоловіка, ОСОБА_7, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, якого доставили до його місця проживання. Жодних грошових коштів (хабара) від вказаної особи позивач не отримував. Зазначено, що вказаними працівниками жодних адміністративних документів не складено через відсутність в діях ОСОБА_8 складу адмінправопорушення.

На переконання позивача, довідки від 25.07.2017 про результати психофізіологічних обстежень з використанням поліграфа, які долучені до матеріалів службового розслідування, не є належним засобом доказування, оскільки складені з порушенням процедури, а висновки перевірки за допомогою поліграфа чинним законодавством не відносяться до переліку доказів, оскільки носить ймовірний характер.

Також позивач покликався на той факт що до набрання чинності обвинувальним вироком суду у кримінальному провадженні, до нього не можуть застосовуватись будь-які дисциплінарні стягнення. При цьому станом на момент проведення службового розслідування було відкрите кримінальне провадження № 12017140180000517 за ч. 3ст. 368 Кримінального кодексу України, яке і стало підставою для проведення службового розслідування, про що зазначено у самому наказі про проведення службового розслідування.

Позивач також звернув увагу суду на те, що при проведенні цього службового розслідування також допущено ряд процедурних порушень: не визначено голову комісії з проведення службового розслідування, порушено строк його проведення, не здійснено одночасне опитування осіб, в поясненнях яких є очевидні розбіжності.

Зауважив, що при проведенні службового розслідування не вжито заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників такого, у зв'язку з тим, що порушено права позивача як особи стосовно якої проводиться службове розслідування, оскільки Головним управлінням Національної поліції надано перевагу поясненням ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а не ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_12 Крім вказаного, зауважив, що опитані лише окремі вибрані особи, а не очевидці вказаної події, котрі можуть підтвердити обставини подій 09.06.2017 у с. Березець вказані позивачем розбіжності між поясненнями учасників не усунуто.

ОСОБА_1 також вказав на те, що не порушував службову дисципліну, законодавство, є вірним присязі, виконує закони та підпорядковується їм.

Позивач акцентував увагу на тому, що висновки відповідача про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного порушення є передчасними та ґрунтуються на припущеннях, а його звільнення зі служби в поліції є протиправним.

У зв'язку з викладеним та для відновлення своїх порушених прав, звернувся із цим позовом до суду.

Позивач та його представниця позовні вимоги підтримали повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві, додаткових поясненнях за вх. № 27808 від 27.11.2017 (а.с.50-56)

Відповідач явки уповноваженого представника у судове засідання 28.11.2018 не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву вих. № 437 від 21.05.2018 (а.с.77-80). Зазначив, що позов не визнає.

15.06.2017 до ГУНП у Львівській області надійшла інформація про те, що цього дня ж слідчим відділом Городоцького ВП Яворівського ВП ГУНП розпочато кримінальне провадження № 12017140180000517 за ч. 3 ст. 368 КК України. Згадана інформація в сукупності відносилася до події, яка сталася за участю особи рядового і начальницького складу, могла викликати суспільний резонанс, а тому була законною підставою для призначення службового розслідування відповідно до п. 2.1, 2.6 Інструкції затвердженої наказом МВС України № 230 від 12.03.2013. Проте, відповідач при виявленні фактів, які стосуються порушення працівниками ГУНП у Львівській області службової дисципліни, не обмежений матеріалами вказаного кримінального провадження та відповідно встановлює наявність чи відсутність складу дисциплінарного правопорушення, на підставі доказів, зібраних в ході проведення службового розслідування.

15.06.2017 відповідачем видано наказ № 1996 про призначення службового розслідування, в ході якого було відібрано пояснення у цивільних осіб, так і у поліцейських, що згадувались в описуваних подіях. Ствердив, що будь яких обмежень у висловленні своєї позиції учасники службового розслідування не мали, оскільки як поліцейські, так і позивач подали заяву про добровільну згоду на проведення психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа. Враховуючи прийняте рішення про продовження строку проведення службового розслідування, останнє тривало 47 днів. Це вказує на той факт, що всі обставини справи досліджувались ретельно і в будь-якому випадку не може йти мова про поверховість чи стислість розслідування.

Продовження строку проведення службового розслідування здійснено в порядку, передбаченому п.5.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України № 230 від 12.03.2013.

31.07.2017 начальником ГУНП в межах строків визначених чинним законодавством України затверджено висновок службового розслідування. На підставі висновку службового розслідування п. 2 наказу № 2641 ГУНП у Львівській області від 10.08.2017 за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положення Конституції України, Законів України та нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, вимог п. 5 розділу 1, п.п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, а також п. 2 розділу VІІ «Положення про патрульну службу МВС», затвердженого наказом МВС України № 796 від 02.07.2015 , на поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції. Будь - яких законних підстав для визнання протиправними та скасування в частині наказів не має.

Теза позивача про передчасність наказів відповідача є безпідставною, так як досудове розслідування органу прокуратури та службове розслідування ГУНП, зважаючи на норми Дисциплінарного статуту та КПК України, мають різну мету та різну реалізацію. Тому відповідач вважає, що оскаржувані накази є правомірними та прийнятими у межах повноважень наданих керівникові ГУНП та у спосіб визначений чинним законодавством, просив суд відмовити у задоволенні позову.

На переконання відповідача, при прийнятті оскаржуваних наказів, він діяв у порядку та спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Підстав для відкладення розгляду справи відповідно до приписів ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено.

Суд заслухавши вступне слово позивача та його представниці, допитавши свідків, з'ясувавши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, старший лейтенант поліції, працював на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області, з 01.12.2016 (а.с.88).

15.06.2017 СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області розпочато кримінальне провадження № 12017140180000517 за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України) за зверненням ОСОБА_7 за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди працівниками патрульної поліції в розмірі 500 євро за непритягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом (скутером) в стані алкогольного сп'яніння.

Наказом ГУ НП у Львівській області № 1996 від 15.06.2017 призначено проведення службового розслідування за фактом відкриття СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області кримінального провадження № 12017140180000517 за ч. 3 ст. 368 КК України, за результатами проведення якого складено висновок від 31.07.2017 (а.с.18-27).

У вказаному висновку описано пояснення ОСОБА_1, відповідно до яких останній повідомив, що 09.06.2017 о 20:00 год. він заступив на чергування в Городоцьке відділення поліції у складі СРПП № 4, разом із капітаном поліції ОСОБА_5, та старшим сержантом поліції ОСОБА_6 після виїзду з території Городоцького відділення поліції вони направилися у м. Комарно Городоцького району, оскільки згідно з планом завдань необхідно було перевірити жителів м. Комарно, котрі стоять на обліку в Городоцькому відділенні поліції, як адміннаглядові та особи, до яких застосовано запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту. Після перевірки цих осіб вони поїхали патрулювати територію зони № 3, тобто, прилеглі до м. Комарно населені пункти. Коли вони знаходились у с. Березець Городоцького району, побачили, що біля проїзної частини дороги стоїть скутер, біля нього знаходився чоловік. Вони під'їхали до скутера та запитали у чоловіка, який стояв біля нього кому саме належить такий, чоловік відповів, що йому. Після цього вони помітили, що цей чоловік перебував у п'яному стані, а тому звернулися до нього та сказали, щоб він не сідав за кермо скутера. Хто саме це говорив, він не пригадує, оскільки знаходився на задньому сидінні автомобіля та писав рапорт по перевірці підоблікових осіб. В подальшому, ОСОБА_5 сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_6 повів скутер додому до даного чоловіка. По дорозі підійшла дружина власника скутера і забрала такий. Весь час ОСОБА_1 знаходився у автомобілі та не виходив з нього.

Вказаний висновок також описує пояснення щодо вказаних подій інспекторів СРППП № 4 ПП Городоцького ВП Яворівского ВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_5, старшого сержанта ОСОБА_6, начальника СРПП № 4 ПП Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_4, начальника Городоцького ВП Яворівького ВП підполковника поліції ОСОБА_13, заступника начальника Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП підполковника поліції ОСОБА_14 а також ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11

У Висновку службового розслідування також описано довідку про результати психофізіологічного обстеження з використанням поліграфа ОСОБА_1 від 25.07.2017. За результатами цього психофізичного обстеження встановлено, що в ході його проведення виявлені реакції, які як суперечать (інформація з приводу зупинки транспортного засобу та доставки водія до його помешкання), так і підтверджують (відсутність позитивних реакцій на запитання з приводу отримання грошей) повідомлену ОСОБА_5, інформацію в процесі його опитування по факту отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 (згідно з поясненнями ОСОБА_7 та ОСОБА_9 неправомірну вигоду отримував ОСОБА_6.)

Таким чином, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 09.06.2017 в с. Березець Городоцького району екіпаж СРПП № 4 ПП Городоцького ВП у складі капітана поліції ОСОБА_5, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, та старшого сержанта поліції ОСОБА_6 зупинили ОСОБА_7, який у порушення ст.ст. 124, 130 КупАП, керував транспортним засобом із явними ознаками алкогольного сп'яніння та без без відповідних документів водія, після чого доставили водія до його помешкання, не вживши належних заходів для фіксації та документування правопорушення та не склавши відносно правопорушника відповідних адміністративних матеріалів, чим грубо порушили службову дисципліну, основні обов'язки поліцейського, передбачені ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, вимог п. 5 розділу І, п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, а також п. 2 розділу VII „Положення про патрульну службу МВС", затвердженого наказом МВС України № 796 від 02.07.2015.

У зв'язку з викладеним, за результатами службового розслідування у Висновку ухвалено, подальше проведення службового розслідування припинити, відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування знайшли своє часткове підтвердження, та, зокрема, за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, вимог п. 5 розділу І, п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, а також п. 2 розділу VII "Положення про патрульну службу МВС", затвердженого наказом МВС України № 796 від 02.07.2015, на інспектора СРПП № 4 патрульної поліції Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції (а.с.26).

10.08.2017 ГУ НП у Львівській області видано наказ № 2641 "Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області", у п. 2 якого за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, вимог п. 5 розділу І, п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, а також п. 2 розділу VII «Положення про патрульну службу МВС», затвердженого наказом МВС України № 796 від 02.07.2015, на інспектора СРПП № 4 патрульної поліції Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції (а.с.29).

Наказом ГУ НП у Львівській області № 703о/с від 06.09.2017 «По особовому складу», відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 /у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України/ старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0062217/, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУ НП, з 06.09.2017, виплативши йому грошову компенсацію за невикористану відпустку в період роботи з 01 січня до 06 вересня 2017 року, у кількості 20 календарних днів основної відпустки та 4 календарних днів додаткової відпустки.

Стаж служби в поліції при звільненні зі служби становить 11 років 06 місяців 24 дні.

Підстава: наказ ГУ НП № 2641 від 10.08.2017 (а.с.28)

29.09.2017 Прокуратурою Львівської області прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 12017140180000517, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування від 15.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, у зв'язку з відсутністю в діях працівників Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області складу кримінального правопорушення (а.с.158-159).

Позивач, не погоджуючись із зазначеними наказами і вважаючи його звільнення з посади безпідставним та протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України)

Оцінюючи підстави позову та відзиву, спірні правовідносини між сторонами виникли щодо правомірності звільнення позивача зі служби в поліції.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 580-VIII).

Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом (ст. 1 Закону № 580-VIII).

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України (ст. 17 Закону № 580-VIII).

Слід зазначити, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки» (ч. 1 ст. 64 Закону № 580-VIII).

Основні обов'язки поліцейського визначено ст. 18 Закону № 580-VIII, відповідно до якої поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

При цьому, Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов'язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень (ст. 19 Закону № 580-VIII).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

При цьому, п 9 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» визначено до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Оскільки Дисциплінарний статут Національної поліції України не прийнятий в установленому законом порядку, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

Так, сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України № 3460-IV від 22.02.2006 року (далі - Дисциплінарний статут, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з абз. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (ст. 2 Дисциплінарного статуту).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, крім інших, звільнення з органів внутрішніх справ (п. 8 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту).

Згідно з ч.ч. 1-6 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

При цьому, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (ч.ч. 10, 15 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Приписами п 6 ч. 1 ст. 77 закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з ч.ч. 2-3 ст. 77 Закону № 580-VIII, днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за № 1576/29706, які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Пунктом 5 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських визначено, що поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.

Під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, в тому числі, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (підпункт 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських).

Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні визначається Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України № 230 від 12.03.2013 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за № 541/23073.

Згідно з п. 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до п.5.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, якщо вину особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Особа рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Судом встановлено, що 15.06.2017 СВ Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУ НП розпочато кримінальне провадження № 12017140180000517 за ч. 3 ст. 368 КК України, за зверненням громадянина ОСОБА_7 за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди працівниками патрульної поліції Городоцького ВП в розмірі 500 євро за непритягнення його до кримінальної відповідальності за керування транспортним засобом (скутером) у стані алкогольного сп'яніння.

За даним фактом проведено службове розслідування, результати якого викладені у висновку про проведення службового розслідування.

Як вже було зазначено, під час його проведення комісією було отримано пояснення як від працівників СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області, які 09.06.2017 виконували свої службові обов'язки, так і від ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Судом з метою з'ясування фактичних обставин справи викликано в судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 дав свідчення про те, що заступивши на чергування, отримав виклик та разом із своїми колегами - поліцейськими ОСОБА_6 та ОСОБА_1 їхали за цим викликом. В с. Березець на узбіччі побачили скутер, а біля нього чоловіка, в подальшому - ОСОБА_7 Оскільки ОСОБА_7 мав дивну, на переконання ОСОБА_5 та його колег, поведінку, його доставили до додому. ОСОБА_6 доставив скутер додому ОСОБА_7 Чи він їхав скутером, чи вів такий, ОСОБА_15 не відомо. Йому відомо про те, що ОСОБА_7 документів на скутер не мав, очевидних ознак алкогольного сп'яніння не було. Оскільки він стояв на узбіччі, а не рухався транспортним засобом, підстав для складення адміністративних матеріалів не було. Очевидців вказаних подій не було. Неправомірну вигоду ніхто не вимагав та не отримував.

ОСОБА_6, допитаний як свідок, зазначив, що він заступив на чергування разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_1, одержали виклик про сімейну сварку та поїхали на виклик. По дорозі в темну пору доби побачили на узбіччі скутер та чоловіка біля нього, який виявляв поведінку, яка не відповідала ситуації. Оскільки у нього не було ні особистих документів, ні документів на скутер, запропонували чоловіку відвести його додому. По дорозі зустріли жінку, яка пояснила, що чоловік - ОСОБА_7, а вона - ОСОБА_9, яка є його дружиною. Скутер належить синові. Протокол не складено, оскільки чоловік не кермував скутером, а такий стояв на узбіччі. Очевидців події не було. Неправомірної вигоди не вимагав, ніхто не отримував.

Свідок ОСОБА_10 повідомив, що він та ще декілька людей, в тому числі ОСОБА_11 у цей день перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки у когось з їх товаришів було день народження та свято.

Ніяких пояснень, описаних у висновку не надавав, до них із ОСОБА_11 підійшли люди та попросили розписатись. Під чим вони ставили підписмені було невідомо.

ОСОБА_7 особисто не знає, особисто не знає і ОСОБА_1

ОСОБА_11, допитаний як свідок, надав свідчення такі ж як і ОСОБА_10

Оцінивши вказані покази свідків, співставивши такі з долученим до матеріалів справи висновком службового розслідування, затвердженого 31.07.2017, суд констатує, що вказані докази не містять беззаперечних, належних та достатніх доказів на підтвердження факту скоєння позивачем своїми навмисними діями проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Крім того, згідно з постановою від 29.09.2017 відповідне кримінальне провадження стосовно, в тому числі, ОСОБА_1 закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Матеріалами справи підтверджується, що позивача звільнено зі служби з Національної поліції на підставі висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП у Львівській області генералом поліції третього рангу ОСОБА_16 31.07.2017, проведеного за фактом порушення відносно ОСОБА_1 кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за відсутності при цьому рішення суду, яким би позивача було визнано винним у вчиненні такого кримінального правопорушення та яке б набрало законної сили, що суперечить принципу презумпції невинуватості, регламентованому частиною 1 ст. 62 Конституції України.

У рішенні від 10.02.1995 в справі «Аллене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

З урахуванням приписів ч. 1 ст. 62 Конституції України у даному випадку має місце підозра, висунута позивачу за фактом вчинення кримінального правопорушення, та відсутні достатні й необхідні правові підстави вважати, що в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни передбаченого Дисциплінарним статутом ОВС України та Правилами етичної поведінки.

Таким чином, законність звільнення позивача з огляду на встановлення факту отримання хабара може бути встановлена лише вироком суду в кримінальній справі.

Суд також критично оцінює покликання у висновку службового розслідування щодо нескладення протоколу про вчинення правопорушення ОСОБА_7, оскільки факту керування останнім транспортним засобом (скутером) ніде не знайшло свого підтвердження. Більше того, показами свідків та й у самому висновку стверджено, що ОСОБА_7 знаходився біля скутера, на узбіччі

Отже, відсутності належного документування зазначених обставин позивачем під час судового розгляду справи не встановлено.

Підсумовуючи наведене, висновки службового розслідування про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є передчасними та не відповідають встановленим обставинам справи.

Слід звернути увагу на той факт, що твердження, наведені у висновку службового розслідування, ґрунтуються лише на поясненнях працівників СВ Городоцького ВП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області, які знаходилися при виконанні службових обов'язків та містять припущення, а не конкретно встановлені обставини.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що висновок службового розслідування, який став підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, ґрунтується на припущеннях, не містить достатніх та належних доказів на підтвердження того, що позивач вчинив дисциплінарний проступок.

З огляду на наведене, вимоги позивача про визнання протиправними та скасування п. 2 Наказу № 2641 від 10.08.2017 та частково Наказу № 703 о/с від 09.06.2017 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Оскільки нормами Закону України «Про Національну поліцію» не врегульовані питання процедури поновлення на посаді поліцейських, звільнення яких визнано судом незаконним, суд згідно з положеннями ст.9 КАС України вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення Кодексу законів про працю України.

Відповідно до витягу з наказу по особовому складу № 703 о/с від 06.09.2017 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 звільнений з 06.09.2017.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06.04.2016 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, яким визначено критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Відповідно до п. 4 Розділу 1 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади в Національній поліції, та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання.

Згідно з п. 15 Розділу 1 зазначених Порядку та умов, при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду.

Відповідно до п. 6 Розділу 3 вказаного Порядку та умов, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

ОСОБА_16 заробіток працівника згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у порядку.

Згідно з правовим висновком зазначеним у постанові Верховного Суду України від 14.01.2014 по справі № 21-395а13 суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у порядку.

Крім того, відповідно до п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992, при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому, враховується положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995.

Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Абзацом 3 пункту 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Згідно з п.5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Із п.5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абз.1 п.8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до абз.1 п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат, працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число днів у розрахунковому періоді (абз.2 п.8 Порядку).

Суд встановив, що згідно з довідкою про доходи ОСОБА_1 № 155/75 від 24.05.2018 за останні два календарні місяці відпрацював 62 календарні дні, за які йому нараховано 16042,00 грн. заробітної плати. Середньоденна заробітна плата позивача за останні два календарні місяці становить 258,74 грн. (16042,00 грн:62 дні = 258,74 грн.).

Період з 07.09.2017 (наступний день з дня звільнення працівника) по 28.11.2018 становить 448 днів.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ГУ НП у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07.09.2017 по 28.11.2018 у розмірі 115915,52 грн. (448 дні х 258,74 грн.), з урахуванням належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до п.п. 2-3 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Тобто, суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції ГУНП у Львівській області з 07.09.2017 та в частині стягнення з ГУНП у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 8021,00 грн. з урахуванням належних до сплати податків та інших обов'язкових платежів, що підтверджується довідкою ГУНП України у Львівській області № 155/75 від 24.05.2018 (а.с.106).

При прийнятті рішення суд також ураховує правову позицію Львівського апеляційного адміністративного суду у справі №876/3961/18 (№ 813/3204/17) за позовом ОСОБА_5 до Головного управляння Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу щодо аналогічних обставин.

Приписи ч. 1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

З врахуванням викладеного, оцінивши долучені до матеріалів справи докази, пояснення сторін, покази свідків, суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних наказів не дотримано критерії, визначених ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні вимоги є обгрунтованими та не спростованими в ході судового розгляду, а відтак, позов підлягає задоволенню.

Оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач є звільненим від сплати такого, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати п. 2 Наказу № 2641 Головного управління Національної поліції у Львівській області від 10.08.2017.

2. Визнати протиправним та скасувати частково Наказ Головного управляння Національної поліції у Львівській області № 703 о/с Головного управління Національної поліції у Львівській області від 06.09.2017, згідно з Витягом з наказом без номера від 06.09.2017 про звільнення зі служби поліції ОСОБА_1

3. Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 патрульної поліції Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, з 07.09.2017.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; код ЄДРПОУ: 40108833) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 07.09.2017 по 28.11.2018 включно, в сумі 115915 (сто п'ятнадцять дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 52 коп., з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.

5. Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 8021 (вісім тисяч двадцять одна) грн. 00 коп., з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2018 року.

Суддя Качур Р.П.