Рішення № 78416608, 10.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року м. Житомир справа № 240/5256/18

категорія 11.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій остання просить:

- визнати протиправними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1, як судді у відставці, на підставі довідки Апеляційного суду Житомирської області від 26 липня 2018 року № 3-357/03-23/172/2018, з 01 серпня 2018 року;

- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди, визначеної у довідці Апеляційного суду Житомирської області від 26 липня 2018 року № 3-357/03-23/172/2018, без обмеження граничним розміром, починаючи з 01 лютого 2018 року, з урахуванням фактично проведених виплат.

Аргументуючи позовні вимоги позивач вказала, що звернулася до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018, проте відповідачем повідомлено позивача про проведення вказаного перерахунку лише з 01 серпня 2018 року, що передбачено Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» від 15 травня 2018 року №2415-VIII (далі - Закон №2415-VIII). Позивач вважає, що таким рішенням відповідач порушив вимоги ч.4 ст.142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та її права, які підлягають судовому захисту.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву №13244/07 від 03.12.2018 відповідач заперечив проти позову, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування своєї позиції вказав, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці в зв'язку з набранням чинності Законом №2415-VIII проводиться з 01 серпня 2018 року. З наведених підстав відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, з'ясовуючи при вирішенні даної справи характер спірних правовідносин (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд враховує наступне.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 22.09.2016 перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує щомісячне довічне утримання, як суддя у відставці, яке нараховане в розмірі 90% від грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді Апеляційного суду Житомирської області.

Після набрання чинності Закону України № 2415 від 15.05.2018 року "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", позивач звернулася до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 на підставі довідки №3-357/03-23/172/2018 від 26.07.2018 Апеляційного суду Житомирської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.8).

З вказаної довідки, виданої ОСОБА_1 встановлюється, що суддівська винагорода станом на 01.01.2018 враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці і становить 32949,40 грн, у тому числі: посадовий оклад-19382,00 грн та доплата за вислугу років - 13567,40 грн.

Листом № М-490 від 22.10.2018 Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України повідомило позивача проте, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснено з 01.08.2018, відповідно до довідки №3-357/03-23/172/2018 від 26.07.2018 та його розмір становить 30017,46 грн, в тому числі основний розмір пенсії - 29654,46 грн та додаткова пенсія за особливі заслуги перед Україною - 363,00 грн у зв'язку із тим, що Закон України від 15 травня 2018 року № 2415-VІІІ "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" набрав чинності з 22 липня 2018 року, а відповідно до статті 58 Конституції України закони не мають зворотної дії у часі.

Позивач, не погоджуючись із таким перерахунком, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відтак, відповідно до приписів статтею 8 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР встановлено, що умови розміру оплати праці суддів та членів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, працівників її центрального апарату і територіальних органів визначаються законом.

Зокрема, організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд регулює Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).

Проте, на час звільнення позивача у відставку діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 року (далі - Закон №2453-VI), у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» № 192-VIII від 12.02.2015 та рішення Конституційного Суду № 4-рп/2016 від 08.06.2016, частина 3 статті 141 якого передбачала, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Матеріалами справи підтверджено, що з 22.09.2016 ОСОБА_1 перебуває на обліку у Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує щомісячне грошове утримання судді у відставці.

Відтак, у питаннях визначення розмірів суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового норми Закону №2453-VI зберігають чинність, а позивач має право на перерахунок раніше призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, у тому числі у зв'язку зі збільшенням посадового окладу.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року було установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

При цьому положеннями Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15 травня 2018 року № 2415-VІІІ (далі - Закон № 2415-VІІІ) внесено зміни до абзацу 2 пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (Відомості Верховної Ради України, 2017 рік, № 2, статті 25) слово та цифри "1600 гривень" замінити словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року".

Тобто, вказаним Законом внесено зміни до Законів України в частині застосування для призначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017, як розрахункової величини.

Однак, мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2017 року складав 1544,00 грн та був менше розрахункової величини 1600,00 грн, відтак підстав для перерахунку суддівської винагороди не було.

Проте, з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб склав 1762,00 грн, що є більше 1600,00 грн, відповідно виникла підстава для перерахунку суддівської винагороди з 01 січня 2018 року.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Закону № 2415-VІІІ, яким було внесено зміни в Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року (далі - Закон № 1774-VIII) з 01.01.2018 проведено працюючим суддям Апеляційного суду Житомирської області перерахунок та здійснено виплату суддівської винагороди, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762,00 грн (а.с.10).

Відтак, аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці нерозривно пов'язаний із розміром суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Єдиною підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання є зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Разом з тим, пунктом 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 3-1 від 25 січня 2008 року визначено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Проаналізувавши вищевказані норми, суд зазначає, що відповідач повинен був здійснити перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 01 лютого 2018 року виходячи з розміру суддівської винагороди працюючого судді (32949,40 грн), оскільки розмір суддівської винагороди змінено з 01 січня 2018 року.

Крім того, слід зауважити, що посилання відповідача на те, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу здійснено з 01 серпня 2018 року, у зв'язку із набранням чинності Закону № 2415-VІІІ з 22 липня 2018 року, оскільки відповідно до статті 58 Конституції України закони не мають зворотної дії у часі, судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Так, Закон № 2415-VІІІ містить застереження щодо зворотної дії у часі правової норми щодо зміни розрахункової величини, з якої обраховується суддівська винагорода, а саме не з 1600,00 грн, а з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, законодавець у Законі від 15 травня 2018 року № 2415-VІІІ визначив час, з якого застосовується змінена розрахункова величина для нарахування суддівської винагороди, а саме починаючи з 01 січня 2018 року.

Отже, з 01.01.2017 року посадовий оклад судді визначається не з розміру мінімальної заробітної плати, як це передбачено Законом України "Про судоустрій і статус суддів", а з "розрахункової величини", запровадженої пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VІІ.

Разом з тим, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1700 гривень, з 1 липня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1853 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.

Відповідно, суд акцентує увагу, що пунктом 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII імперативно встановлено, що починаючи з 1 січня 2017 року посадовий оклад судді встановлюється виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на зазначені зміни в законодавстві, саме з 1 січня 2018 року посадові оклади суддів мають бути встановлені, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 грн та відповідно у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Матеріалами справи підтверджено, а саме: довідкою №3-357/03-23/172/2018 від 26.07.2018 Апеляційного суду в Житомирській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданій ОСОБА_1, що її суддівська винагорода станом на 01.01.2018, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного утримання суддям у відставці та становить 32949,40 грн, в тому числі: оклад у розмірі 19382,00 грн та доплата за вислугу років - 13567,740 грн.

Суд наголошує, що оскільки порядок визначення посадового окладу та інших виплат працюючого судді змінився з 01.01.2017 року, а зміна розміру складових суддівської винагороди працюючих суддів (збільшення посадового окладу) відбулася з 01.01.2018 року, що є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, то перерахунок такого утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою,

Таким чином, суд дійшов висновку, що у зв'язку із зміною грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 слід здійснити останній перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання та виплату їй в розмірі 90 відсотків суддівської винагороди, визначеної у довідці №3-357/03-23/172/2018 від 26.07.2018 без обмеження граничним розміром, починаючи з 01 лютого 2018 року, із урахуванням раніше проведених виплат.

Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.06.2016 року №4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) зазначив, що виключення положення щодо можливості перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі збільшенням грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, також знижує гарантії незалежності суддів, а тому у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (пункт 2 мотивувальної частини).

Вказану правову позицію Конституційний Суд України висловив і у рішенні від 03.06.2013 року №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного грошового утримання суддів у відставці) зазначивши, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац 2 пункту 3 мотивувальної частини).

Відповідно, Конституційний Суд України наголошує, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, суд наголошує, що відповідач не довів, що діяв відповідно до закону, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тому такі його дії є протиправними.

Отже, статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відтак, суд вважає, що для ефективного захисту порушених прав позивача з урахуванням завдань адміністративного судочинства позов слід задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання з 01 лютого 2018 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) останній щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання згідно довідки Апеляційного суду в Житомирській області №3-357/03-23/172/2018 від 26.07.2018.

Враховуючи відсутність судових витрат, при розгляді даної справи питання про їх розподіл у відповідності до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити .

Визнати протиправними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул. Перемоги, 55, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ 40380333) про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), як судді у відставці, на підставі довідки Апеляційного суду Житомирської області від 26 липня 2018 року № 3-357/03-23/172/2018.

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (вул. Перемоги, 55, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ 40380333) здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди, визначеної у довідці Апеляційного суду Житомирської області від 26 липня 2018 року № 3-357/03-23/172/2018, без обмеження граничним розміром, починаючи з 01 лютого 2018 року, з урахуванням фактично проведених виплат.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов