Ухвала суду № 78412834, 05.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.12.2018Справа № 910/18021/13

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши скаргу Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО"

на дії та бездіяльність державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (04208, м. Київ, просп. Г.Гонгадзе, буд. 5-Б)

у справі за первісним позовом Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі

1) Київської міської ради

2) Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва (04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2)

до Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" (04072, м. Київ, вул. Межигірська, 56, кв. 41)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів:

1) Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення

за зустрічним позовом Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО"

до 1) Київської міської ради,

2) Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) Департамент охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання та встановлення господарських правовідносин

за участю представників сторін:

від стягувача: не з'явився

від боржника: Рева Л.М.

від виконавчої служби: Савченко Ю.М., Бабенко О.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/18021/13 від 10.06.2015, що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2015, первісний позов задоволено повністю, вирішено усунути перешкоди в користуванні комунальним майном шляхом виселення Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" з приміщення, площею 18,0 кв.м., вартістю станом на 05.03.2008р. - 145600,00 грн., хірургічного корпусу Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Г.Сковороди, 2 корп. 3 та стягнути з Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 147 грн. 00 коп., в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015.

11.11.2015 Господарським судом м. Києва було видано відповідні накази у справі №910/18021/13.

05.11.2018 Приватне мале підприємство "Аптека КіАВО" звернулось до Господарського суду м. Києва зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Відповідно до ч. 10 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Так, ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.11.2018 залишено скаргу Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" без руху, встановлено строк на усунення недоліків заяви п'ять днів з дня вручення ухвали, а саме надати визначити чіткий та належний зміст вимог щодо неправомірних дій державного виконавця, які узгоджуються із нормами Закону України "Про виконавче провадження" та належні докази відправлення скарги на адресу інших учасників справи - опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

16.11.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" про усунення недоліків скарги, в якій скаржник вважає, що відповідно до Господарського процесуального кодексу України відсутній обов'язок заявника подавати до суду докази направлення скарги на адресу інших учасників справи та надав оригінали двох фіскальних чеків від 15.11.2018 та накладні ПАТ "Укрпошта" №0408029082625 від 15.11.2018, № 0408029082595 від 15.11.2018. Крім того, скаржник зазначив, що зміст вимог у скарзі відповідає способу захисту, встановленого чинним законодавством України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.11.2018 прийнято до розгляду скаргу Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" на дії та бездіяльність державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, розгляд скарги призначено на 28.11.18.

28.11.2018 у судовому засіданні представники виконавчої служби надали копії матеріалів виконавчого провадження та письмові заперечення на скаргу, в яких зазначається, що 11.03.2016 на прийомі у державного виконавця керівник Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" Рева Л.М. в усній формі повідомлена про те, що у разі невиконання наказу № 910/18021/13 від 11.11.2015 про усунення перешкоди в користуванні комунальним майном шляхом виселення Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" з приміщення, а у разі невиконання рішення суду, примусове виконання рішення з описом майна боржника відбудеться 15.03.2016 о 11.00 год., відповідно до акту державного виконавця. Проте, до 14.03.2016 рішення суду боржником самостійно не виконано та на підставі ст. 78 Закону України " Про виконавче провадження" 15.03.2016 відбулося примусове виконання рішення з описом майна боржника. Згідно акту державного виконавця від 16.03.2016 рішення суду виконано в примусовому порядку, шляхом звільнення боржника з приміщення разом з належним йому майном з наступним його описом та передано на зберігання відповідальній особі згідно акту опису майна від 15.03.2016 та від 16.03.2016. Отже, у зв'язку з відсутністю боржника при примусовому виконанню рішення суду, 21.03.2016 державним виконавцем направлено рекомендованою поштовою боржнику належним чином завірену копію акту опису майна від 15.03.2016 та від 16.03.2016.

Крім того, державний виконавець вказує, що передача майна боржнику не відбулася, у зв'язку з тим що боржник відмовилася отримувати описане майно без підключення касового апарату, згідно чого державним виконавцем в присутності понятих та працівників поліції 07.04.2016 складено акт державного виконавця. Отже, державний виконавець звертає увагу, що Приватне мале підприємство "Аптека "КіАВО" до описаного майна не має жодного відношення, оскільки строк для витребування даного описаного майна, минув 16.05.2016, а тому посилання скаржника на неправомірність дій виконавчої служби є необґрунтованими.

28.11.2018 у судовому засіданні, суд оголосив перерву у розгляді скарги на 05.12.2018.

У судове засідання, призначене на 05.12.2018, з'явився представник боржника, який надав усні пояснення по суті скарги та підтримали скаргу на дії та бездіяльність державного виконавця.

Представник стягувача у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення від стягувача не надходило.

Представники державної виконавчої служби у судовому засіданні надали усні пояснення та заперечили щодо задоволення скарги боржника на дії та бездіяльність державного виконавця.

Розглянувши матеріали скарги та заслухавши усні пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" , виходячи з наступного.

В обґрунтування поданої скарги, боржник зазначає, що дії головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савченко Юлії Йосипівни вчинені з порушенням вимог ч.7 ст.66 та ч.5 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999, оскільки полягають у здійсненні зберігання описаного під час примусового виселення майна, яке є власністю Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО", протягом більше двох місяців з дня передачі на зберігання та повідомленні боржника про результати визначення вартості чи оцінки майна пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. Також, боржника вважає, що державним виконавцем не реалізовано описане під час примусового виселення майно, після закінчення двомісячного строку з дня передачі описаного майна на зберігання та є порушенням вимог ч.7 ст.66 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999.

Крім того, заявник звертає увагу, що дії головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савченко Юлії Йосипівни з визначення вартості (оцінки) частини описаного майна відповідно до звіту про оцінку 48 позицій рухомого майна згідно переліку, складеного та підписаного директором товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТНА ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА" ОСОБА_6 та оцінювачем ОСОБА_7 не відповідають вимогам: ч.3 ст.20 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року, ст.10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001, ч.6 ст.9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001.

Отже, боржник вважає, що протиправність вказаних дій та бездіяльності державного виконавця полягає у порушенні права приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" на перерахування (отримання) коштів від реалізації описаного під час примусового виселення майна, за вирахуванням понесених витрат, визначення вартості якого здійснюється за ринковими цінами, що передбачено ч.7 ст.66 та ч.3 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999.

Як вбачається з матеріалів справи та копії матеріалів виконавчої справи №ВП 49681202, на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2015 було видано наказ Господарського суду міста Києва № 910/18021/13 від 11.11.2015.

07.12.2015 за заявою стягувача на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 910/18021/13 від 11.11.2015 про усунення перешкод в користуванні комунальним майном шляхом виселення боржника з приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Г.Скороводи, 2 корп. 3, винесено постанову державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 17.12.2015 про відкриття виконавчого провадження №49681202, а також встановлено строк боржнику самостійно виконати рішення суду до 01.01.2016.

21.12.2015 директором ПМП Аптека "КіАВО" ОСОБА_8 надано до відділу заяву з ухвалою Вищого господарського суду України від 11.12.2015 щодо не проведення виконавчих дій на виконання виконавчого документу у зв'язку з винесення ухвали Вищого господарського суду України від 11.12.2015 про зупинення виконання рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2015.

21.12.2015 державним виконавцем Ясінською K.M. на підставі ст.ст. 37, 39 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до акту складеного державним виконавцем Єрмаковим Д.П. 24.12.2015, встановлено що боржник з постановою про відкриття виконавчого провадження ознайомитися відмовився.

14.01.2016 до відділу виконавчої служби надійшла заява від Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва з копією ухвали Вищого Господарського суду України № 910/18021/13 від 11.12.2015 про залишення без задоволення касаційну скаргу ПМП "Аптека КіАВО" та залишення без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015.

29.01.2016 державним виконавцем Ясінською K.M. керуючись ч. 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.

15.02.2016 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві винесено вимогу щодо виконання рішення суду до 03.03.2016, а саме у разі самостійного невиконання боржником рішення суду, примусове виконання відбудеться 03.03.2016 о 11:00 год.

03.03.2016 до державної виконавчої служби надійшла заява від керівника ПМП "Аптека КіАВО" про зупинення виконавчого провадження на час лікування заявника.

03.03.2016 на підставі п. 3 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" начальником Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про утворення виконавчої групи з метою своєчасного та повного виконання зазначеної категорії виконавчих проваджень.

04.03.2016 державним виконавцем повторно направлено боржнику вимогу щодо самостійного виконання рішення суду до 14.03.2016.

15.03.2016 на підставі ст. 78 Закону України " Про виконавче провадження" відбулося примусове виконання рішення з описом майна боржника, про що складений відповідний акт, оскільки до 14.03.2016 рішення суду боржником не було виконано в самостійному порядку, та у зв'язку з великою кількістю майна, яке підлягає опису при примусовому виконанні та знаходиться в приміщенні з якого потрібно виселити боржника, державним виконавцем перенесено виконавчі дії на 16.03.2016.

Відповідно до Акту державного виконавця від 16.03.2016 рішення суду виконано в примусовому порядку, шляхом звільнення боржника з приміщення, площею хірургічного корпусу Клінічної лікарні № 15 Подільського району м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Г.Сковороди, 2 корп. 3, належного майна з описом та передано на зберігання відповідальній особі згідно акту опису майна від 15.03.2016 та від 16.03.2016.

21.03.2016 до відділу виконавчої служби надійшла заява від директора ПМП "Аптека КіАВО" Реви JI.M. про видачу майна згідно акту опису майна від 15.03.2016, та від 16.03.2016.

25.03.2016 державним виконавцем винесено вимогу, в якій призначено передачу описаного майна на 07.04.2016 о 10.00 год., яку вручено особисто директору ПМП "Аптека КіАВО" Рева JI.M. та відповідальній особі ОСОБА_9 відповідно до розписки.

28.03.2016 на підставі п. 8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем виконавчої служби винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з його фактичним виконанням.

05.04.2016 до відділу виконавчої служби надійшов лист з Державної служби з лікарських засобів у м. Києві про те, що з метою унеможливлення обігу неякісного чи фальсифікованого лікарського засобу та на виконання доручення Державної служби України з лікарських засобів від 01.04.2016р. № 4963-2.0.1/2.0/17-16 з проханням забезпечити можливість вилучення лікарського засобу Актовегін, розчин для ін'єкцій, 40мг/мл по 10 мл (400мг) в ампулах № 5, серії 10878991, виробництва ТОВ "Кусум ФАРМ" для передачі в ДП "Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів і медичної продукції для проведення державного контролю.

В подальшому, 07.04.2016 відділом ДВС Подільського РУЮ м. Києва винесено вимогу та повідомлено Державну службу з лікарських засобів у м. Києві про те, що на 07.04.2016 призначено передачу боржнику майна згідно акту опису від 15.03.2016, та від 16.03.2016, яке було описане при примусовому виконанні виконавчого документа.

Відповідно до Акту державного виконавця від 07.04.2018 передача майна не відбулось, оскільки боржник відмовилася отримувати описане майно без підключення касового апарату.

18.04.2016 відділом ДВС Подільського РУЮ м. Києва винесено вимогу про те, що на 12.05.2016 призначено передачу боржнику майна згідно акту опису від 15.03.2016 та від 16.03.2016, яке було описане при примусовому виконанні виконавчого документа.

Відповідно до Акту державного виконавця від 12.05.2018 передача описаного майна згідно акту опису майна від 15.03.2016 та від 16.03.2016р не відбулася в зв'язку з відсутністю боржника.

16.05.2016 до відділу виконавчої служби надійшла заява ПМП ""Аптека КіАВО" про надання заявнику не пізніше 13.05.2016 акту опису майна від 15.03.2016 та 16.03.2016 та 13.05.2016 о 10 год. прибути до визначеного місця та видати майно, яке вказане у акті опису майна.

24.04.2018 державним виконавцем винесено вимогу про проведення виконавчих дій на 03.05.2018 об 11:00 год за адресою: м. Київ, вул. Г.Сковороди, 2 корп. 3, а саме зміна зберігача майна боржника (лікарських засобів та іншого рухомого майна) представнику "СЕТАМ" .

04.05.2018 винесено постанову головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби про призначення зберігача описаного майна представника ДП "СЕТАМ", згідно акту опису майна від 15.03.2016 та 16.03.2016 (рухоме майно, окрім лікарських засобів).

08.05.2018 державним виконавцем винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, для встановлення ринкової вартості описаних медикаментів, та надання звіту про оцінку даного майна.

17.10.2018 за вх.№15550 до відділу виконавчої служби з Приватної експертної служби надійшов звіт про оцінку майна від 26.09.2018 та 26.10.2018 державним виконавцем надіслано на ДП "Сетам" заявку на реалізацію частини описаного рухомого майна.

Не погоджуючись із діями державного виконавця, боржник, у визначений Законом України "Про виконавче провадження" строк, звернувся до суду із скаргою на дії головного державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савченко Юлії Йосипівни, які полягають у здійсненні зберігання описаного під час примусового виселення майна, що є власністю приватного малого підприємства "Аптека КіАВО", протягом більше двох місяців з дня передачі на зберігання, визначенні вартості (оцінки) частини описаного майна, що є власністю приватного малого підприємства "Аптека КіАВО", повідомленні приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" про результати визначення вартості чи оцінки майна пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку та відповідно до звіту про оцінку 48 позицій рухомого майна згідно переліку, що належить приватному малому підприємству "Аптека КіАВО" (висновку про вартість майна), дата оцінки: 27.09.2018 року, складеного та підписаного директором товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТНА ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА" ОСОБА_6 та оцінювачем ОСОБА_7, а також визнати неправомірним звіт про оцінку та відповідно до звіту про оцінку 48 позицій рухомого майна згідно переліку, що належить приватному малому підприємству "Аптека КіАВО", дата оцінки: 27.09.2018, складеного та підписаного директором товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТНА ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА" ОСОБА_6 та оцінювачем ОСОБА_7; та полягає у не реалізації описаного під час примусового виселення майна, після закінчення двомісячного строку з дня передачі описаного майна на зберігання.

Положенням частини 2 статті 19 Конституції України визначено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Стаття 327 Господарського кодексу України вказує, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Крім того, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

У відповідності до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

У відповідності до ч. 3 ст. 78 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час вчинення дій), державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення. Боржник вважається повідомленим про примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи за іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, під час виконання рішення не є перешкодою для виконання рішення.

Частиною 4 статті 78 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час вчинення дій) визначено, що виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Положенням частини 79 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час вчинення дій) Державний виконавець перевіряє виконання рішення про вселення стягувача на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання боржником рішення державний виконавець виконує його примусово. Примусове вселення полягає у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому. Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника і стягувача про день і час примусового вселення. Боржник вважається повідомленим про примусове вселення стягувача, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися вселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, повідомленого про день і час вселення, не є перешкодою для виконання рішення про вселення. У разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про вселення стягувача, на нього накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом. При цьому вселення здійснюється у присутності понятих із залученням поліцейських. Про примусове вселення стягувача державний виконавець складає акт. Після складення акта виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

Так, 15.02.2016 державним виконавцем винесено вимогу щодо виконання рішення суду до 03.03.2016, а у разі самостійного невиконання боржником рішення суду, примусове виконання відбудеться 03.03.2016 о 11.00 год. та копії такої вимоги направлено сторонам виконавчого провадження, що підтверджується копією поштової квитанції та списком рекомендованих направлень, які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з письмових пояснень державного виконавця та підтверджується матеріалами справи, 11.03.2016 на прийомі у державного виконавця керівник Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" Рева Л.М. була в усній формі повідомлена про те, що у разі невиконання наказу № 910/18021/13 від 11.11.2015р., примусове виконання рішення з описом майна боржника відбудеться 15.03.2016, згідно чого складено акт державного виконавця.

Крім того, суд бере до уваги, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження про направлення рекомендованою поштовою кореспонденцією ПМП "Аптека КіАВО" копію акту опису майна від 15.03.2016 та від 16.03.2016.

Також, слід звернути увагу, що 23.03.2016 на прийомі у державного виконавця директором ПМП "Аптека КіАВО" Рева Л.М. було отримано належним чином завірену копію акту опису майна від 15.03.2016 та від 16.03.2016, та ознайомлена з матеріалами виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Також, 17.10.2018 за вх.№15550 до відділу з Приватної експертної служби надійшов звіт про оцінку майна від 26.09.2018, який був направлений 22.10.2018 державним виконавцем для відома сторонам виконавчого провадження, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

Згідно із ч.ч. 1-2 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Так, 26.10.2018 державним виконавцем надіслано на ДП "Сетам" заявку на реалізацію частини описаного рухомого майна.

Крім того, суд звертає увагу, що, 28.03.2016 на підставі п. 8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем виконавчої служби винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з його фактичним виконанням.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п. 13 постанови Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003, у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або

бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

Пунктом 17 постанови Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 Розглядаючи скарги на дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, суд повинен перевірити їх відповідність як положенням ст. 61 Закону № 606-XIV, так і прийнятим відповідно до цього Закону нормативно-правовим актам, зокрема: Порядку накладення арешту на цінні папери (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1999 р. № 1744); Положенню про порядок і умови зберігання та реалізації грошей, у тому числі іноземної валюти, цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт (затверджене постановою правління Національного банку України від 4 жовтня 1999 р. N 489 (з наступними змінами), зареєстроване в Міністерстві юстиції України (далі - Мін'юст) 29 жовтня 1999 р. за № 740/4033);Тимчасовому положенню про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (затверджене наказом Мін'юсту від 27 жовтня 1999 р. № 68/5 (0745-99) (з наступними змінами), зареєстроване в Мін'юсті 2 листопада 1999 р. за № 745/4038); Порядку реалізації арештованого майна (затверджений наказом Мін'юсту від 15 липня 1999 р. N 42/5, зареєстрованому в Мін'юсті 19 липня 1999 р. за № 480/3773). Оскільки дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову, у зв'язку з чим у цій частині скаргу на дії державного виконавця суд ухвалою залишає без розгляду і роз'яснює заявникові можливість вирішення спору в позовному провадженні.

Отже, що стосується вимог позивача щодо протиправних дій та бездіяльності державного виконавця, які полягають у порушенні права приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" на перерахування (отримання) коштів від реалізації описаного під час примусового виселення майна, за вирахуванням понесених витрат, визначення вартості якого здійснюється за ринковими цінами, суд відзначає, що такі вимоги виходять за межі розгляду скарги на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби, визначених положеннями статей 339-342 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження", а тому вимоги скаржника є недопустимим та унеможливлюють задоволення скарги.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Отже, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства України, а також враховуючи про відсутність належних підстав та доказів щодо порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем саме при виконанні рішення у даній справі, суд відмовляє у задоволенні вимог скаржника.

У судовому засіданні 05.12.2018 судом було роз'яснено заявникові можливість вирішення спору в позовному провадженні.

У відповідності до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 234, 339-342 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Приватного малого підприємства "Аптека КіАВО" на дії та бездіяльність державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві відмовити.

Ухвала набирає законної сили 05.12.2018 та ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 10.12.2018

Суддя Пукшин Л.Г.