Рішення № 78411943, 27.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.11.2018Справа № 910/11228/18

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (м. Київ)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Моя оселя" (м. Київ)

Про стягнення 341.112,55 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Колосюк В.А.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Моя оселя" про стягнення 341.112,55 грн., з яких: 280.564,24 грн. орендної плати, 853,70 грн. податку на землю, 7.878,80 грн. податку на нерухоме майно, 14.086,93 грн. інфляційних втрат, 3.119,90 грн. 3% річних, 34.609,48 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору оренди № 121 від 01.11.17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.18. відкрито провадження у справі № 910/11228/18 та призначено підготовче засідання на 27.09.18.

27.09.18. в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 11.10.18.

11.10.18. позивачем подано письмові пояснення по справі та заяви про долучення доказів з клопотаннями про поновлення позивачу строків на подачу таких доказів.

Відповідач в судове засідання 11.10.18. повторно не з'явився, однак 10.10.18. подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому просив визнати поважною причину пропуску строку подання відзиву на позов та надати новий строк для подання заперечень і доказів.

В судовому засіданні 11.10.18. судом поновлено позивачу пропущений процесуальний строк на подачу доказів та відмовлено відповідачу в наданні нового строку на подання заперечень і доказів, оскільки останнім не обґрунтовано поважності причин такого пропуску.

11.10.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 25.10.18.

Відповідач в судове засідання 25.10.18. втретє не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

25.10.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 08.11.18.

Відповідач в судове засідання 08.11.18. вчетверте не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

08.11.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.11.18.

При розгляді справи по суті судом було заслухано вступне слово, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

В судовому засіданні 27.11.18. позивачем підтримано свої позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання 27.11.18. вп'яте не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Суд зауважує, що з моменту відкриття провадження в даній справі № 910/11228/18 28.08.18. відповідач клопотання про ознайомлення з матеріалами справи не подавав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 20.11.18. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.17. між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) було укладено Договір оренди житлового приміщення № 121 (далі - Договір), за умовами якого (п.1.1) в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Орендодавець зобов'язується передати Орендареві у строкове платне користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування домоволодіння - триповерховий житловий будинок, загальною площею 255,3 кв.м, житловою площею 91,3 кв.м, розташований на земельній ділянці площею 0,0433 га, кадастровий номер 8000000000:79:062:0052, (далі - нерухоме майно/майно), та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату. Адреса нерухомого майна, що орендується: Україна, м. Київ, вул. Раєвського Миколи, буд. 12 (п. 1.2 Договору).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 Договору передача в оренду і повернення нерухомого майна з оренди здійснюється за Актами прийому-передачі нерухомого майна, які підписуються сторонами та скріплюються печатками Орендодавця та Орендаря з одночасною передачею ключів від орендованого приміщення. В Актах прийому-передачі нерухомого майна сторони фіксують стан орендованого приміщення та зазначають інші необхідні відомості про майно. Датами фактичного прийняття нерухомого майна в оренду Орендарем і повернення його Орендодавцю вважаються дати підписання сторонами відповідних Актів прийому-передачі нерухомого майна.

У відповідності до Акту приймання-передачі від 01.11.17., підписаного сторонами та скріпленого їх печатками, Орендодавець передав Орендарю в оренду майно за Договором.

Згідно з п. 4.1 Договору строк оренди за Договором визначений п. 12.1 Договору.

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 12.1 з дати його підписання і діє до 15.12.17., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що в разі відсутності протягом 20 днів, які передують зазначеній даті закінчення Договору, письмового повідомлення однієї зі сторін іншій стороні про припинення Договору, то термін його дії продовжується на 6 місяців на тих самих умовах.

Оскільки доказів повідомлення однієї зі сторін іншій стороні про припинення Договору до матеріалів справи не подано, вказаного відповідачем не заперечено, суд встановив що строк дії договору продовжувався автоматично на тих самих умовах до 15.06.18.

Розділом 5 Договору сторони погодили наступне.

Орендна плата сплачується за фактичне користування нерухомим майном, що підтверджується складанням Актів прийому-передачі нерухомого майна в оренду та повернення нерухомого майна із оренди. Розмір орендної плати за нерухоме майно становить 30.000,00 грн. з ПДВ за місяць користування нерухомим майном. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. При розрахунку орендної плати за перший місяць строку Договору індекс інфляції дорівнює 100% (сто). Якщо індекс інфляції встановлений Державною службою статистики України дорівнює 100% (сто) чи менше 100% (сто), то індекс інфляції для розрахунку орендної плати за такий місяць не застосовується. Орендна плата за неповний місяць визначається розрахунково, виходячи із ставки орендної плати за один місяць та фактичної кількості днів оренди. У випадку прострочення повернення нерухомого чанна після закінчення терміну дії Договору оренди. Орендар повинен внести орендну плату за весь період користування нерухомим майном по день фактичного повернення приміщення, що підтверджується Актом приймання-передачі нерухомого майна. У разі дострокового припинення та/або розірвання Договору орендна плата та інші платежі, передбачені п.п. 5.2, 5.7 Договору, сплачуються по день фактичної передачі Орендарем нерухомого майна Орендодавцю, що посвідчується складанням Акту прийому-передачі нерухомого майна. Сплата Орендарем орендної плати та інших платежів за Договором здійснюється в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на накопичувальний рахунок Орендодавця за наступними банківськими реквізитами: Адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), буд. 60, Отримувач: АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (в стані припинення), Код ЄДРПОУ: 09807856 Накопичувальний рахунок: 3207 3 104 4010 26, Банк Отримувача: Національний Банк України Код банку (код банку): 300001. Орендар самостійно сплачує орендну плату щомісячно шляхом попередньої оплати в термін до 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця, у розмірі, визначеному у пункті 5.2 та 5.3 цього Договору. В орендну плату не входять, а відшкодовуються Орендарем на підставі отриманих рахунків від підприємств та організацій, які надають комунальні послуги (далі - Послуги), в тому числі: вартість спожитої електроенергії, води, водовідведення, газу, теплопостачання; вартість утримання прибудинкової території:;вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання і прибудинкових мереж тощо. Орендар укладає договори про надання вищевказаних Послуг безпосередньо з підприємствами, організаціями, які надають такі послуги. Орендодавець може сприяти Орендарю в укладенні договорів з такими постачальниками послуг. В орендну плату не входять, а відшкодовуються Орендарем на підставі отриманих рахунків від Орендодавця податок на нерухомість та плата за землю.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання по сплаті грошових коштів за користування приміщенням за Договором.

Вимогою № 3-243000/5248 від 06.07.18. (направлена відповідачу 06.07.18.) позивач повідомив відповідача про розірвання Договору з 26.07.18. та вимагав сплатити наявну заборгованість.

Оскільки грошові кошти Орендарем Орендодавцю оплачені не були, Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

За своє правовою природою Договір № 121 від 01.11.17. є договором оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем нараховано відповідачу:

- з листопада 2017 року по липень 2018 року 280.564,24 грн. орендної плати;

- з листопада 2017 року по липень 2018 року податку на землю в сумі 853,70 грн.;

- з листопада 2017 року по липень 2018 року 7878,80 грн. податку на нерухоме майно.

Судом за наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість зі сплати орендної плати за Договором за період з листопада 2017 року по липень 2018 року в сумі 280.564,24 грн.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідач до матеріалів справи не надав.

За вказаних підстав суд дійшов висновку. що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимог про стягнення податку на землю в сумі 853,70 грн. та 7878,80 грн. податку на нерухоме майно, судом встановлено наступне.

В орендну плату не входять, а відшкодовуються Орендарем на підставі отриманих рахунків від Орендодавця податок на нерухомість та плата за землю (5.8 Договором).

Відповідно до ст. 49.2. Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до ст.137.4.3. Податкового кодексу України, якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Банк зобов'язаний нараховувати відповідно до п.п.266.8.1, п.266.8, ст.266 Податкового кодексу України та подавати декларацію з податку на нерухоме майно до Офісу великих платників податків ДФС України, починаючи з місяця виникнення права власності у Банка, та протягом всього терміну перебування даної нерухомості у власності Банка.

Податок на землю Банк нараховує відповідно до ст.286.4 Податкового кодексу України та подає податкову декларацію з податку на землю починаючи з місяця, в якому виникло право власності на земельну ділянку.

Ставки податків по м. Києву встановлюються Рішенням Київської міської ради. На 2017 рік ставка податку на нерухоме майно 0,75% (24 грн.) та на 2018 рік 1% (37,23 грн.) від мінімальної зарплати, встановленої на початок звітного року, за 1 кв.метр житлової площі нерухомого майна.

На 2017-2018 роки ставка податку на землю 0,03% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, встановленої на основі даних з Державного земельного кадастру.

За період з листопада 2017 року по липень 2018 року згідно декларацій з податку на нерухомість Банком задекларовано та нараховано податкових зобов'язань в сумі 6565 грн. 69 Коп., а до відшкодування виставлена сума, збільшена на 20% ПДВ, а саме 7878 грн. 80 коп., так як Банк є платником ПДВ з надання робіт/послуг.

За період з листопада 2017 року по липень 2018 року згідно декларацій з податку на землю Банком задекларовано та нараховано податкових зобов'язань в сумі 711 грн. 42 коп., а до відшкодування виставлена сума, збільшена на 20% ПДВ, а саме 853 грн. 70 коп., так як Банк є платником ПДВ з надання робіт/послуг.

Такі грошові кошти відповідачем сплачено не було, отже, позивачем витрати по сплаті податку на нерухоме майно та платі за землю фактично станом на день розгляду справи не понесено.

При цьому відшкодування - це повернення вже понесених витрат.

За вказаних підстав вимоги позивача про відшкодування йому відповідачем податку на землю в сумі 853,70 грн. та 7878,80 грн. податку на нерухоме майно є передчасними, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

В зв'язку з порушенням відповідачем умов Договорів, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 34.609,48 грн. пені.

Пунктами 10.2.1, 10.2.2 Договору сторони погодили, що за порушення строків оплати орендної плати та вартості Послуг, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення виконання зобов'язання, від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом здійснено перерахунок пені на наступні суми за наступними періодами:

- на суму 30.000,00 грн. за період з 16.11.17. по 16.05.18.

- на суму 30.270,00 грн. за період з 16.12.17. по 16.06.18.

- на суму 30.572,70 грн. за період з 16.01.18. по 16.07.16.

- на суму 31.031,29 грн. за період з 16.02.18. по 31.07.18.

- на суму 31.310,57 грн. за період з 16.03.18. по 31.07.18.

- на суму 31.654,99 грн. за період з 16.04.18. по 31.07.18.

- на суму 31.908,23 грн. за період з 16.05.18. пор 31.07.18.

- на суму 31.908,23 грн. за період з 16.06.18. по 31.07.18.

- на суму 31.908,23 грн. за період з 16.07.18. по 31.07.18.

Отже, розмір пені за Договором становить 30.889,11 грн., внаслідок чого вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Пеню в сумі 3.720,37 грн. нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

Крім вказано, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 14.086,93 грн. інфляційних втрат, 3.119,90 грн. 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97 р.

Однак, позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних втрат не враховано від'ємні індекси інфляції.

Судом здійснено перерахунок та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3.119,90 грн. 3% річних та 2.879,55 грн. інфляційних втрат.

Інфляційні втрати в сумі 11.207,38 грн. нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

Відповідачем не оспорено розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Моя оселя" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 123, оф. 23; ідентифікаційний код 41215829) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60; ідентифікаційний код 09807856) 280.564 (двісті вісімдесят тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 30.889 (тридцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 11 коп. пені, 3.119 (три тисячі сто дев'ятнадцять) грн. 90 коп. 3% річних, 2.879 (дві тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 55 коп. інфляційних втрат, 4.761 (чотири тисячі сімсот шістдесят одну) грн. 79 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 10.12.18.

Суддя Т.М. Ващенко