Рішення № 78411942, 06.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2018

Справа № 910/12998/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Перший український експертний центр”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бенефіція”

про стягнення 3 559, 00 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Перший український експертний центр” (далі – ТОВ “Перший український експертний центр”, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бенефіція” (далі – ТОВ “Бенефіція”, відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 3 559, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 97/08/16 від 30.08.2016 р. щодо своєчасного відшкодування вартості спожитої електроенергії та холодного водопостачання. У зв’язку з порушенням договору позивач просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 3 559,00 грн.

Провадження за вказаними вимогами було відкрито ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2018 р., розгляд справи в суді вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.

Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома.

Суд, перевіривши обгрунтованість позовних вимог та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 30.08.2016 р. між ТОВ “Перший український експертний центр” (виконавець) та ТОВ “Бенефіція” (споживач) був укладений договір № 97/08/16 (далі – договір). Відповідно до умов цього договору споживач компенсує виконавцю вартість спожитої електроенергії та холодного водопостачання у нежитловому приміщенні загальною площею 74,58 кв.м., розташованому у будинку по вул. Вишгородська, 23-А (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.2 договору з метою своєчасного та належного виконання свого зобов'язання споживач зобов'язується сплачувати виконавцю авансовий платіж на наступний місяць, до 25 числа поточного місяця. Вартість 1 кВт електроенергії становить 0,57 грн., а 1 м.куб. холодної води складає 13,77 грн. (п.п. 1.2, 1.3). Розмір плати електричної енергії та холодної води може бути переглянуто та змінено виконавцем без попереднього узгодження зі споживачем у разі зміни цін та тарифів на послуги постачальником таких послуг (п. 2.2 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 17.10.2016 р.).

Згідно з п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 17.10.2016 р.) споживач компенсує вартість електричної енергії та холодного водопостачання виконавцю на умовах даного договору та згідно рахунків, виставлених виконавцем. Водночас, неотримання рахунків не звільняє його від відповідальності за несвоєчасну оплату послуг (п. 3.2 договору).

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що у період з вересня 2017 р. по березень 2018 р. позивач, на виконання умов договору № 97/08/16 від 30.08.2016 р., надав відповідачу житлово-комунальні послуги з електричної енергії та холодного водопостачання на загальну суму 16 356,96 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідач, зі свого боку, умови договору в частині своєчасної та повної оплати вартості послуг, передбачених договором № 97/08/16 від 30.08.2016 р., виконав неналежним чином, вартість наданих позивачем послуг за вказаний період, сплатив частково – у сумі 12 797,96 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість на суму 3 559,00 грн.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” закріплений обов’язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 13, ст. 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” одним з видів житлово-комунальних послуг є комунальні послуги, до яких відносяться централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів тощо. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду не надав, відтак, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості в сумі 3 559,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Отже, позов ТОВ “Перший український експертний центр” необхідно задовольнити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Перший український експертний центр” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бенефіція” про стягнення заборгованості у сумі 3 559, 00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бенефіція” (01011, м. Київ, вул. Городецького, 11-б, ідентифікаційний код 35760710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Перший український експертний центр” (04060, м. Київ, вул. М. Берлінського, 15, ідентифікаційний код 36844047) основний борг у сумі 3 559 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп., судовий збір у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складено 6 грудня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Головіна К.І.