Рішення № 78406785, 04.12.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/18608/18

Пров. №2/766/8876/18

04 грудня 2018 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Ус О.В.,

секретар судового засідання Неменко Ю.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 24.09.2018 р. звернулась до суду з позовом в якому просила визнати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що їй належить спірна квартира, у якій зареєстровані відповідачі, які не проживають в квартирі, не сплачують комунальні послуги більше року.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 30.10.2018 року у зв'язку з тим, що суддя Рядча Т.І. не може продовжувати розгляд справи, у зв'язку із перебуванням на лікарняному, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №766/18608/18.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим у справі визначена суддя Ус О.В.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 31 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, залучено в якості третьої особи Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради та призначено судове засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04 грудня 2018 року задоволено клопотання позивача про виклик та допит свідка.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі та пояснила, що відповідачі є знайомими її доньки, їй тяжко сплачувати комунальні послуги, а субсидію не може оформити у зв'язку з реєстрацією у квартирі ще двох осіб, у квартирі відповідачі не проживали, речей не має, вони якщо ночували, то в квартирі її доньки. Проти розгляду справи у відсутність відповідача та ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачі в судове засідання повторно не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини не явки суду не відомі, відзив суду не подавали.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 суду пояснила, що є сусідкою позивача, проживає у сусідньому під'їзді, знає позивача з 1972 року. Їй відомо, що позивач вдова, проживає одна, нікого не бачила у її квартирі. Пояснила, що відповідачі приїхали з АР Криму, попросили зареєструвати місце проживання для можливості влаштуватись на роботу. Випадків того, що позивач або будь-які інші особи перешкоджали відповідачам проживати у житлі їй невідомі, речі відповідачів у квартирі відсутні.

Суд, заслухав вступне слово позивача, встановивши обставини справи, перевіривши їх доказами, та допитавши свідка, вважає позов таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності позивачеві – ОСОБА_1К, що підтверджено свідоцтвом про право власності на житло №218 від 27.12.1993 р., витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №408686 від 29.07.2004 р., рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 08.12.2005 р., витягом про реєстрацію права власності на тнерухоме майно №9606357 від 18.01.2006 р (арк. справи 8-11).

Згідно акту про не проживання №б/н від 24.09.2018 р. складеної комісією в складі сусідів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4, встановлено, що при огляді квартири АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3, однак фактично у квартирі не проживають, ознак проживання і особистих речей не виявлено (арк. справи 7).

Відсутність речей відповідачів та їх не проживання за вказаною адресою підтвердила допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 У суду не має сумнівів щодо достовірності та правдивості фактів, повідомлених свідком. Даних про її заінтересованість в результаті розгляду справи відсутня, її показання об’єктивно підтверджуються і не суперечать іншим представленим суду доказам.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно вселення членів сім’ї у житлове приміщення, яке належить громадянину на праві власності є результатом реалізації права власника й у них виникає право на користування чужим майном, тобто сервітутне право.

У відповідності до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачі мали об’єктивну можливість користуватися спірним житловим приміщенням, перешкод їм позивач не чинила, фактично у житлі не проживали, майно та речі відповідачів в квартирі відсутні, поважних причин для їх відсутності у спірному житловому приміщенні не існувало.

Відсутність відповідачів за місцем мешкання понад один рік, без поважних причин та відсутність іншої домовленості між власником житлового приміщення та відповідачами, дають суду підстави зробити висновок, що відповідачі, не мешкаючи в спірній квапртирі без поважних причин, втратили право користування житловим приміщенням, в зв’язку з чим підлягає визнанню такими в судовому порядку.

Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до абзацу 10 ч.1 ст.3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.

Згідно зі ст. 6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Статтею 7 цього ж Закону встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Таким чином, виходячи зі змісту зазначених норм закону, прийняте рішення суду про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням відповідно є підставою для зняття цієї особи з реєстрації, тому відповідачі додатковому визнанню такими, що підлягають зняттю з реєстраційного обліку не підлягають, тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складене 07 грудня 2018 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 81, 90, 235, 258, 263-265, 268, 273, 279, 280-283, 352, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), третя особа: Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради (код ЄДРПОУ 26347681, місцезнаходження: м. Херсон, пр-т Ушакова, буд. 37) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням – задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) такими, що втратили право користування квартирою №21 в будинку №10 по вулиці Молодіжній у м. Херсоні.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяОСОБА_7