Ухвала суду № 78403390, 06.12.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №574/82/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-кп/788/877/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Крадіжка

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Олійника В. Б.,

суддів - Філонової Ю. О., Рунова В. Ю.,

з участю:

секретаря судового засідання – Лобанової О.В.,

прокурора – Савостьянової Л.В.,

захисника – ОСОБА_3,

обвинуваченого – ОСОБА_4,

потерпілого – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_5 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 11 липня 2018 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до ст. 89 КК України, раніше не судимого,

обвинувачено за ст. 185 ч. 3 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням протягом 3 років іспитового строку, з покладенням обов’язків – періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на суму 6661,98 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5Ю 134720 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні таких кримінальних правопорушень.

1 серпня 2016 року, о 10 год. 53 хв., ОСОБА_4 з метою незаконного заволодіння чужим майном прибув до господарства потерпілого ОСОБА_5, що розташоване в Сумській обл., м. Конотоп, вул. Декабристів, буд. 4. Переконавшись, що його дії є непомітними для оточуючих, переліз через паркан на територію вказаного господарства та за допомогою металевого дротика, відхиливши дверний засув, таємно проник до будинку звідки викрав рюкзак «Reebok», вартістю 253 грн., ніж туристичний «Супутник», вартістю 419 грн., ремінь шкіряний «Harli Devidson», вартістю 425 грн., три металевих м’ясорубки, загальною вартістю 249 грн., п’ятдесят штук металевих кришок «Господарочка», загальною вартістю 41 грн., два закаточних ключі, загальною вартістю 400 грн., дванадцять дисків типу DVD – R марки «Verbatim», загальною вартістю 120 грн., три комп’ютерні кабелі, загальною вартістю 120 грн., бухту мідного дроту довжиною 600 м., загальною вартістю 18 000 грн., кросівки моделі «Shimano», бухту мідного дроту, довжиною 1000 м., відеокамеру касетну «Panasonik», відеокамеру цифрову марки «Jay - teach», дитячий конструктор «Мікро дрель», жорсткий диск марки «WD», об’ємом пам’яті на 3 Терабайти, моторукавиці текстильні довжиною до ліктя, дві гумові маски із зображенням обличчя, портсигар ТМ « Прилуки», жилетку чоловічу шкіряну, алюмінієву кришку для стерилізації, дві упаковки харчової плівки, намисто з бірюзи, намисто янтарне, електросамовар, алюмінієву підставку під державний номер на мотоцикл, десять циліндрів до мотоциклу «ИЖ ОСОБА_6», вісім головок циліндрів до мотоцикла, шість алюмінієвих кожухів з алюмінієвими тормозними колодками на задню зірку з мотоциклу «ИЖ».

18 жовтня 2017 року, близько 00 год. 30 хв., з метою незаконного заволодіння чужим майном повторно, ОСОБА_4 прибув до господарства потерпілого ОСОБА_7, що знаходиться в Сумській обл., м. Буринь, вул. Зарічна, буд. 127. Перелізши через паркан, ОСОБА_4 із салону автомобіля марки «Opel Kadet», належного ОСОБА_7, що перебував на території подвір’я, таємно викрав флеш накопичувач марки «Verbatim 8Gb», вартістю 207,66 грн.

30 жовтня 2017 року, близько 1 год. 00 хв., з метою незаконного заволодіння чужим майном повторно, ОСОБА_4 прибув до господарства належного ОСОБА_8, розташованого в Сумській обл., м. Буринь, вул. Зарічна, буд. 153. Переконавшись, що його дії є непомітними для оточуючих, переліз через паркан на територію вказаного господарства, через незамкнені двері проник до приміщення кухні, де побачив жіночу сумку з якої викрав гроші в сумі 2700 грн. Потім пройшов до приміщення ванної кімнати звідки викрав чоловічі кросівки «Saucony», вартістю 869,33 грн. та штани «Outventura», вартістю 1000 грн.

18 листопада 2017 року, близько 24 год. 00 хв., з метою незаконного заволодіння чужим майном повторно, ОСОБА_4 прибув до господарства, що належить ОСОБА_9, розташованого в Сумській обл., м. Буринь, вул. Зарічна, буд. 157. Перелізши через паркан на територію подвір’я, ОСОБА_4 через незамкнені двері таємно проник до приміщення кухні, де з барсетки викрав гроші в сумі 170 грн. Після цього через незачинені двері проник до гаражного приміщення звідки викрав мідний дріт трьохжильний, довжиною 60 м., загальною вартістю 1260 грн., 25 м. чотирьохжильного кабелю, загальною вартістю 1950 грн., а із підлокітнику салону автомобіля марки «ВАЗ 2107» грошові кошти в сумі 110 грн.

19 листопада 2017 року, близько 2 год. 30 хв., з метою незаконного заволодіння чужим майном повторно, ОСОБА_4 прибув до господарства ОСОБА_10 розташованого у Сумській обл., м. Буринь, вул. Набережна, буд. 4. Перелізши через паркан, із салону незамкнутого автомобіля марки «Gelee MK», належного ОСОБА_10, що перебував на подвір»ї, таємно викрав автомобільний тримач для мобільного телефону, вартістю 149,40 грн., флеш накопичувач марки «Silicon Power 4 Gb», вартістю 94,50 грн., флеш накопичувач «Micro SD» з адаптером об’ємом пам’яті – 4 Gb, вартістю 62,50 грн., газовий балончик «Butan Gas», вартістю 43,80 грн., газову горілку з п’єзо розпалом, вартістю 77,77 грн.

Того ж дня, 19 листопада 2017 року, близько 1 год. 00 хв., з метою незаконного заволодіння чужим майном повторно, ОСОБА_4 прибув до господарства, що належить ОСОБА_11, розташованого в Сумській обл., м. Буринь, вул. Набережна, буд. 18. Через паркан переліз на територію подвір’я та через незамкнені двері проник до приміщення літньої кухні звідки викрав продукти харчування: цукерки «Слива», цукерка «Fellichita», цукерки «Камомелька», вартістю 250 грн., банку згущеного молока «Своя Лінія» вагою 370 г., вартістю 23,90 грн.., банку консерви «Скумбрія Екватор», вагою 240 г., вартістю 47,23 грн., сир плавлений «Шостка Дружба», вагою 90 г, вартістю 22,80 грн., пачку творожної маси з родзинками, вартістю 22 грн. та плитку чорного шоколаду «Корона», вартістю 23 грн.

На вирок суду від потерпілого ОСОБА_5 надійшла апеляційна скарга в якій ставиться питання про скасування вироку суду в частині призначеного ОСОБА_4 покарання, через м’якість покарання, та зміну вироку суду в частині вирішення цивільного позову.

Свої апеляційні вимоги потерпілий обґрунтовує тим, що суд дійшов до помилкового висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбуття покарання, оскільки обвинувачений неодноразово протягом багатьох років вчинював кримінальні правопорушення.

Зазначає потерпілий й про те, що слідство у кримінальному провадженні було здійснено однобоко з чисельними порушеннями, а також з здійсненням тиску на нього, як потерпілого, невідомими особами.

Вказує потерпілий й на процесуальні порушення, що допущені судом під час судового розгляду, які на його думку полягали в безпідставній відмові у відводі прокурора та незабезпеченні його, як потерпілого, послугами адвока за рахунок держави.

Потерпілий наголошує й на тому, що злочинними діями обвинуваченого йому було завдано матеріальну шкоду у розмірі 492 610 грн. і він під час досудового та судового розгляду наголошував, що не знає ціни деяким викраденим речам, однак слідчий зазначаючи про незначну матеріальну цінність сфальсифікував матеріали справи.

Потерпілий вказує, що суд у повній мірі не врахував ступінь його страждань, які він зазнав від вчиненого злочину та довготривалого розслідування. Потерпілий вважає, що 300 000 грн. є тим відшкодуванням понесеної ним моральної шкоди, оскільки він через крадіжку зазнав нервове потрясіння, стрес, сильні душевні хвилювання та страх, які призвели до проблем зі здоров’ям.

Посилаючись на такі обставини, потерпілий ОСОБА_5 просить призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років та задовольнити його цивільний позов в повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_12 на його користь матеріальну шкоду в сумі 492 610 грн. та моральну шкоду в сумі 300 000 грн.

Заслухавши суддю – доповідача щодо суті вироку та поданої апеляційної скарги, думку прокурора Савостьянової Л.В. про часткове підтримання апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 та думку захисника ОСОБА_3 про заперечення апеляційних вимог, думку потерпілого ОСОБА_5 про підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та, піддавши аналізу мотиви апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

З ухваленого відносно ОСОБА_4 вироку вбачається, що суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують обвинуваченого, керуючись при цьому вимогами ст. 349 ч. 3 КПК України.

Між тим, із журналу та звукозапису судового засідання, від 10 липня 2018 року, вбачається, що потерпілий ОСОБА_5 оспорював обставини обвинувачення ОСОБА_4 в викраденні його майна.

Так, потерпілий ставив під сумнів спосіб вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зокрема способу проникнення до його домогосподарства, кількості епізодів по викраденню майна ОСОБА_5, наявності у ОСОБА_4 співучасників.

Потерпілий ОСОБА_5 також оспорював і наслідки від кримінального правопорушення щодо обсягу викраденого майна та його вартості, а також знецінення речей внаслідок їх незаконного перебування у ОСОБА_4

За таких обставин колегія вважає, що вищевказані обставини виключали можливість судового розгляду у порядку, визначеному ст. 349 КПК України, без дослідження доказів по епізоду викрадення майна ОСОБА_5, оскільки потерпілий ОСОБА_5 не погоджувався з встановленими слідством обставинами викрадення належного йому майна.

При цьому колегія суддів зазначає, що суперечності між обставинами вчинення кримінального правопорушення, на які вказує потерпілий, та обставини, що були встановлені органом досудового слідства, в частині кількості епізодів викрадення майна, обсягу та вартості викраденого майна, вплинули й на правильність вирішення судом цивільного позову.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв рішення про розгляд справи без дослідження доказів, чим істотно порушив вимоги ст. 349 КПК України, як кримінального процесуального закону.

Також, з журналу та звукозапису судового засідання, від 10 липня 2018 року, колегією суддів було встановлено, що суд в судовому засіданні досліджував протоколи огляду місця події, від 9 листопада 2016 року та від 10 січня 2018 року (а. п. 190 – 217), а також заяву ОСОБА_5 про вчинення злочину, прийняв рішення про приєднання цих доказів до матеріалів провадження та піддав їх дослідженню, однак в ухваленому відносно ОСОБА_4 вироку відсутній висновок суду щодо їх оцінки, а заява ОСОБА_5 про вчинення злочину взагалі відсутня в матеріалах судового провадження.

Колегія суддів вважає, що за наведених обставин суду першої інстанції фактично, без обговорення з сторонами судового розгляду, перейшов до дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, але ухваливши про здійснення судового розгляду у порядку визначеному ст. 349 КПК України, порушив право на апеляційне оскарження ухваленого судом вироку учасниками судового розгляду.

Всі вищевказані порушення вимог кримінального процесуального закону, відповідно до ст. 412 КПК України, є істотними, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому вирок підлягає до скасування за наведених підстав.

Крім цього колегія суддів вважає, що суд, звільняючи ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на протязі іспитового строку, неправильно застосував вимоги ст. 75 КК України, як закону України про кримінальну відповідальність, що відповідно до ст. ст. 409; 413 КПК України, також є підставою для скасування вироку.

Так, відповідно до ст. 75 КК України, суд, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, інші обставини та дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Колегія суддів, вважає, що суд, звільняючи ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, у повній мірі не врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого суд визнав ОСОБА_4 винним, його відношення до вчиненого та тяжкості суспільно – небезпечних наслідків, що настали від його вчинення, а також розміру відшкодування ним завданих збитків від вчинення кримінального правопорушення та його реальних намірів відшкодувати ці збитки.

Оскільки суд першої інстанції у повній мірі не врахував вказані обставини то це призвело до неправильного застосування ст. 75 КК України, як закону України про кримінальну відповідальність.

Колегія суддів, скасовуючи вирок суду за наведених підстав, виходячи з того, що судом першої інстанції не досліджувались докази по справі у повному обсязі, а відповідно, доказам по справі не давалась оцінка судом першої інстанції, то колегія суддів позбавлена можливості виправити допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне призначити новий судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. 185 ч. 3 КК України у суді першої інстанції.

Колегія суддів, частково задовольняючи апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_5, та призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, відповідно до положень ч. 2 ст. 415 КПК України, не вправі вирішувати наперед питання щодо доведеності чи недоведеності обвинувачення ОСОБА_4, переваги одних доказів над іншими, необхідності застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

Керуючись ст. ст. 404; 405; 407; 409; 412; 415; 418; 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_5, задовольнити частково.

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 11 липня 2018 року, відносно ОСОБА_4, скасувати у зв’язку з допущенням судом істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Призначити новий судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, в суді першої інстанції іншим складом суду.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_6. ОСОБА_13.