Рішення № 7840176, 27.01.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.10р.Справа № 33/418-09 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробничого підприємства "Смілянський електромеханічний завод", м. Сміла

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 192 474 грн. 55 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Хількевич Т.Г., довіреність № 43-5/04 від 14.01.2010 року

Від відповідача: Колеснік Л.І., довіреність № 19/6 від 26.12.2009 року

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Науково-виробничого підприємства "Смілянський електромеханічний завод" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення 154 020 грн. 44 коп. - основної заборгованості по договору № 40/12-19/833Т від 11.03.2008 року,18 297 грн. 63 коп. - пені, 16 061 грн. 35 коп. - інфляційних втрат, 4 095 грн. 13 коп. - 3% річних і витрат по справі.

В судове засідання 27.01.2010 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та у своєму відзиві від 26.01.2010 року не заперечує проти існування основної заборгованості, просив суд зменшити розмір пені та відстрочити виконання рішення суду терміном на 2 місяці.

В судовому засіданні 27.01.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

          11 березня 2008 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений договір № 40/12-19/833т на капітальний ремонт вузлів та агрегатів і виготовлення запасних частин до рухомого складу залізничного транспорту (далі –Договір).

          Відповідно до пункту 1.1 Договору протягом 2008 року замовник передає, а виконавець приймає у заводський ремонт електричні машини та їх якорі (далі –електричні машини).

          Відповідно до пункту 4.2. Договору розрахунок за ремонт електричних машин проводиться замовником шляхом 50% передоплати згідно з виставленим виконавцем рахунком до першого числа планового місяця виконання робіт. Кінцевий розрахунок за ремонт електричних машин замовник проводить в 10-ти денний термін після отримання електричних машин.

          Позивач свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, що підтверджується актами приймання електричних машин з ремонту № 40 від 16.12.2008 р., № 41 від 17.12.2008 р., № 42 від 19.12.2008 року та довіреностями на отримання ТМЦ серії НБЛ № 994668 від 15.12.2008 р., серії НБЛ № 994561 від 18.12.2008 р., які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 24-28).

          Відповідач свої договірні зобов’язання в частині оплати за ремонт не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 154 020 грн. 44 коп., в тому числі по рахункам № 7953 від 16.12.2008 року в сумі 126 054 грн. 00 коп., № 7955 від 17.12.2008 року в сумі 13 766 грн. 40 коп., № 7959 від 19.12.2008 року в сумі 16 171 грн. 20 коп. (а.с. 29-31).

          30.09.2009 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія (вих. № 43-191/07) з проханням сплатити існуючу заборгованість.

          12.10.20009 року відповідач у своїй відповіді на претензію заборгованість в розмірі 154 020 грн. 44 коп. визнав та зобов’язався перерахувати позивачу до кінця року (а.с. 23).

          22.10.2009 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено угоду про розстрочку погашення боргу, відповідно до пункту 2 якої замовник зобов’язується сплатити заборгованість в сумі 154 020 грн. 44 коп. за наступним графіком:

- до 07.11.2009 р. –25 000 грн. 00 коп.;

- до 14.11.2009 р. –25 000 грн. 00 коп.;

- до 21.11.2009 р. –25 000 грн. 00 коп.;

- до 28.11.2009 р. –25 000 грн. 00 коп.;

- до 05.12.2009 р. –30 000 грн. 00 коп.;

- до 12.12.2009 р. –24 020 грн. 44 коп.

          У встановлені Угодою строки відповідач не здійснив оплату існуючої заборгованості.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 154 020 грн. 44 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, визнаються відповідачем у відзиві на позов та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.1. Договору при невиконанні остаточного розрахунку замовником за проведений ремонт та доукомплектування відсутніх частин та деталей на протязі 10 банківських днів з моменту отримання електричних машин замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої вартості ремонтних робіт за кожний день прострочення платежу, пеня складає 18 297 грн. 63 коп. Та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, сума інфляційних –16 061 грн. 35 коп. та 3 % річні - 4 095 грн. 13 коп. підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі –154 020 грн. 44 коп. - основної заборгованості по договору № 40/12-19/833Т від 11.03.2008 року,18 297 грн. 63 коп. - пені, 16 061 грн. 35 коп. - інфляційних втрат, 4 095 грн. 13 коп. - 3% річних.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд , приймаючи рішення , має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду на два місяці, суд вважає що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав :

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно Роз’яснення ВАСУ від 12.09.96р. N 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін , їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає, що відповідач не навів виняткових випадків, які б свідчили про наявність обставин для надання відстрочки виконання рішення.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись, ст. ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 7, код ЄДРПОУ 00659101) на користь Відкритого акціонерного товариства "Науково-виробничого підприємства "Смілянський електромеханічний завод" (20705, Черкаська область, м. Сміла, вул. Ю.Коробейника, 1, код ЄДРПОУ 30147563) 154 020 (сто п’ятдесят чотири тисячі двадцять) грн. 44 коп. - основної заборгованості, 18 297 (вісімнадцять тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 63 коп. - пені, 16 061 (шістнадцять тисяч шістдесят одна) грн. 35 коп. - інфляційних втрат, 4 095 (чотири тисячі дев’яносто п’ять) грн. 13 коп. - 3% річних, 1 924 (одна тисяча дев’ятсот двадцять чотири) грн. 74 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В заяві відповідача про відстрочку виконання рішення на два місяці –відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

СуддяІ.А. Рудовська Рішення оформлене

відповідно до ст. 84 ГПК України –08.02.2010 року