Ухвала суду № 78398900, 07.12.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/2502/18

Провадження № 1-кс/643/5748/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2018 р. Суддя Московського районного суду м. Харкова Харченко А.М., за участю секретаря Горборукової М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України про відвід судді Московського районного суду м. Харкова Мельникової Ірини Дмитрівни при розгляді кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12017220470006559,

в с т а н о в и в:

06.12.2018 р. обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відвід судді Мельникової І.Д., що здійснює розгляд зазначеного кримінального провадження. В обґрунтування заяви про відвід заявник посилався на ті обставини, що в п’ятий раз заявляє відвід судді Мельниковій І.Д., оскільки суддя не прийняла відмову обвинуваченого від захисника ОСОБА_2, тому що договір з ним розірваний та просив призначити захисника з центру надання безоплатної вторинної правової допомоги. Заявник є інвалідом другої групи та отримує мінімальну пенсію. Ухвалою суду 22.06.2018 року обвинуваченому подовжено домашній арешт та не розглянуто питання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов’язання, що перешкоджає заявнику у здійсненні волонтерської діяльності. Будучи обізнаною про стан здоров’я обвинуваченого суддя припинила дистанційний розгляд справи з м. Кривій Ріг, де мешкає обвинувачений. Вважає, що суддя порушує норми ст. 11 КПК України, принижує його гідність.

Заявник – обвинувачений ОСОБА_1 в судове засідання по розгляду заяви про відвід судді не з’явився.

Прокурор Цедік С.Д. направив суду заяву, в якій зазначив, що заява про відвід судді Мельникової І.Д. вирішувалася суддями Московського районного суду м. Харкова 4 рази (ухвала від 24.07.2018, 23.08.2018, 06.09.2018, 21.09.2018) та визнана необгрунтованою. У судовому засіданні 06.12.2018 аналогічна заява цілком обгрунтовано, відповідно до ч.4 ст. 81 КПК України, залишена без розгляду. Так, положеннями ст.ст. 75, 76 КПК України передбачені вичерпні підстави щодо відводу судді. Разом з цим, жодної із зазначених підстав для відводу судді Московського районного суду м. Харкова Мельникової І.Д. не вбачається. За таких обставин вважає, що заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження. Вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мельникової І.Д. залишити без розгляду.

Суд, перевіривши доводи заяви, прийшов до наступного.

Так, положеннями ст.ст. 75, 76 КПК України передбачені вичерпні підстави щодо відводу судді.

Разом з цим, жодної із зазначених підстав для відводу судді Московського районного суду м. Харкова Мельникової І.Д. не вбачається.

Доводи заявника, викладені у заяві про відвід судді, фактично носять характер непогодження з прийнятими рішеннями суддею Мельниковою І.Д. та не викликають сумнівів у неупередженості судді Мельникової І.Д.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість або необ'єктивність.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положеннями п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, відображеної, зокрема, в рішеннях у справі “Фей проти Австрії”, “Ветштайн проти Швейцарії”, “Пуллар проти Сполученого Королівства”, “Білуха проти України”, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

В рішеннях у справах “Ветштайн проти Швейцарії” та “Ферантелі та Сантанжело проти Італії” Європейським судом з прав людини висловлювалась позиція, згідно якої при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі “ОСОБА_3 проти Бельгії”, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.

В рішеннях у справах “Ветштайн проти Швейцарії” та “ОСОБА_4 проти Іспанії” Європейським судом з прав людини також зазначалось, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ’єктивності та упередженості судді при розгляді справи, відвід судді заявлений в п’яте, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об’єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі та сумніву щодо реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1, викладені в його заяві про відвід, суд приходить до висновку, що вказані доводи як окремо, так і в сукупності, не є такими, що об'єктивно свідчать про наявність необ'єктивності та упередженості судді Мельникової І.Д.

Разом з тим, з метою забезпечення права ОСОБА_1 на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом та усунення побоювань з боку ОСОБА_1 щодо неупередженості та об'єктивності судді, які можуть призвести до затягування розгляду справи, суд вважає за можливе задовольнити заявлений ОСОБА_1 відвід.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 81, 372 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України про відвід судді Московського районного суду м. Харкова Мельникової Ірини Дмитрівни при розгляді кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12017220470006559, - задовольнити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Харченко А.М.