Ухвала суду № 78398300, 03.12.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м. Харкова

Номер провадження №1-кп/641/149/2018 Справа №641/5008/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Маньковської О.О.,

за участі прокурора – Прокопенка А.С.,

представника потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

захисників - адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинувачених – ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

секретаря – Лосковської А.В.,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120162204430003695 від 18.09.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_8, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 357, ч.ч. 1 ст.358 КК України, ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 204, ч. 1 ст. 199 КК України, ОСОБА_7, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України питання щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим, клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться вказане кримінальне провадження.

На розв'язання судом поставлене питання в порядку вимог ч. 3 ст. 331 КПК України щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Прокурор, вказав, що ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні, декількох злочинів, в тому числі, злочину, який відноситься до категорії тяжких, офіційно не працевлаштовані, здійснювали нелегальну діяльність з продажу та виготовлення алкогольних напоїв, що дає підстави вважати, що вони можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Таким чином, ризики, встановлені положеннями ст.177 КПК України, при застосуванні до обвинувачених запобіжного заходу на цей час не змінились.

Представник потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав думку прокурора.

Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та їх захисники заперечували проти продовження їм строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважали, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором не підтверджені.

Крім того в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_7 заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м’який у виді особистого зобов’язання або домашній арешт, в обґрунтування клопотання посилався на практику Європейського Суду з прав людини, порушення його права на «розумний строк» розгляду кримінального провадження, недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, відсутність доказової бази у вчиненні ним даного кримінального правопорушення (злочину).

Прокурор заперечував проти клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м’який, з підстав наведених в обґрунтуванні щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу.

Представник потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримав думку прокурора.

Обвинувачені та їх захисники підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 щодо зміни останнім запобіжного заходу на більш м’який.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

ОСОБА_9 встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ухвалами Київського районного суду м. Харкова неодноразово продовжувався застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який в подальшому продовжувався, у зв’язку із існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно практики Європейський суд з прав людини, наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Характер та фактичні обставини інкриміновані ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 кримінальних правопорушень (злочинів), свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

З огляду на викладене з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених в ході судового слідства, а також виконання процесуальних рішень у справі, суд вважає, доцільним продовжити строк тримання під вартою, оскільки на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи, що інкриміновані кримінальні правопорушення (злочини) відносяться до категорії, в тому числі, тяжких злочинів, тому, суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду кримінального провадження і приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченим ОСОБА_10 ОСОБА_7, ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 днів.

Крім того, при вирішенні клопотання ОСОБА_7 щодо зміни запобіжного заходу на більш м’який, суд приходить до наступного.

Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 331 КПК України, Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 201 КПК України, зокрема, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

В обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу, обвинувачений посилається на недоведеність прокурором підстав, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому ж, заявляє клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м’який, який в тому числі, може бути застосований, при наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, заявляючи клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який, обвинувачений не зазначає обставини, які виникли після прийняття або існували під час прийняття попереднього рішення про обрання чи зміну запобіжного заходу, які не розглядались судом, та які є підставою для зміни запобіжного заходу.

Також, в клопотанні обвинуваченого відсутні посилання на наявність достатніх підстав вважати, що змінилися, зникли чи зменшились ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор.

Враховуючи, що в обґрунтування клопотання не наведено будь-яких нових даних, які б свідчили про необхідність зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7, тому на даний час підстав для зміни запобіжного заходу, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 177, 183,199, 201, 331, 336, 376, 392 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, строком на 60 днів в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, строком на 60 днів в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 27).

Строк дії ухвали до 30 січня 2019 року.

Копію ухвали направити для виконання.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу– відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

ОСОБА_9 О . Маньковська