
Справа № 543/1086/18
№ пров.1-кп/544/159/2018
Номер рядка звіту 18
В И Р О К
іменем України
07 грудня 2018 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого – судді Ощинської Ю.О.,
за участі секретаря судового засідання Пірогова В.Г.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду на вул. Ярмарковій, 17 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12018170280000210 від 03.09.2018, стосовно:
ОСОБА_1, народження 13 серпня 2001 року, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та мешканця вул. 30-річчя Перемоги, 65, сел. Оржиця Полтавської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, утриманців не має, студента ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст. 89 КК України не судимого,
який органами досудового розслідування обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі – КК України),
із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: прокурора Оржицького відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_2, представника Оржицького ВП ГУНП в Полтавській області (кримінальної поліції в справах дітей) ОСОБА_3, представника Оржицької районної державної адміністрації Полтавської області (служби у справах дітей) ОСОБА_4, із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1, законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5, захисників неповнолітнього ОСОБА_6 та ОСОБА_7,
у с т а н о в и в :
01 вересні 2018 року близько 20 години ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання по вул. 30-річчя Перемоги, 65 у сел. Оржиця Полтавської області, вирішив таємно викрасти майно ОСОБА_8 шляхом проникнення до будинку, що знаходиться по вул. Затишна, 24, сел. Оржиця Полтавської області.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 прийшов до будинку № 24 по вул. Затишна, сел. Оржиця Полтавської області, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, а власник майна відсутній, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом, із корисливих мотивів, руками вийняв цвяхи з вікна та після цього вийняв з вказаного вікна шибку та проник до будинку ОСОБА_9, звідки таємно викрав з дерев’яної тумбочки телевізор JVC AV – 1400 VE сірого кольору з дистанційним пультом, телевізійний тюнер IPSAT 4060CX з дистанційним пультом та подовжувач електричний «SURGEROTECTOR», якими в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим довів злочин до кінця. Загальна вартість заподіяних матеріальних збитків згідно висновку експерта № 1451 від 13.09.2018 становить 830 грн.
Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про скорочений порядок судового розгляду кримінальної справи за його обвинуваченням. Свою вину визнав повністю і пояснив суду, що дійсно скоїв злочин, як вказано в обвинувальному акті. Щиро розкаюється в скоєному і прохає вибачення, більше йому добавити нічого.
Законний представник та захисники неповнолітнього обвинуваченого підтримали клопотання обвинуваченого про скорочений порядок судового розгляду кримінальної справи.
Представник Оржицького ВП ГУНП в Полтавській області (кримінальної поліції в справах дітей) та представник Оржицької районної державної адміністрації Полтавської області (служби у справах дітей), не заперечували проти скороченого порядку судового розгляду кримінальної справи.
Прокурор та потерпілий (у своїй заяві), не заперечували проти такого порядку розгляду справи і суд згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Суд, реалізуючи своє право, передбачене частиною 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, ураховуючи, що учасники судового розгляду проти цього не заперечують.
З'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, як, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло - правильна.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, його вік та те, що ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України вважається раніше не судимим, навчається у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Полтавське вище професійне училище ім. А.О. Чепіги», соціальними зв'язками не обтяжений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні інваліда матір та брата, сам обвинувачений має посередній стан здоров’я, вину визнав повністю, щиро кається в скоєному, по місцю проживання та навчання характеризується позитивно.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно зі ст. 67 КК України судом не встановлено.
На переконання суду та відповідно до висновку викладеного у Досудовій доповіді органу пробації, з огляду на характер вчиненого кримінального правопорушення та визначені рівня ризику вчинення обвинуваченим повторних кримінальних правопорушень та ризику небезпеки для суспільства чи окремих осіб, орган пробації дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1А можливе без ізоляції від суспільства.
Питання визначення тривалості іспитового строку та обов'язків передбачених ст.ст. 75, 76, 104 КК України є виключною компетенцією суду та вирішується ним самостійно, а тому враховуючи обставини справи, з огляду на тяжкість вчиненого злочину та його суспільну небезпеку, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_1 іспитовий строк з покладенням обов'язків, передбачених пп. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України для здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання, оскільки вважає, що саме такі обов'язки забезпечать належну його поведінку.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, наявність обставин, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Суд переконаний, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.
Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 06.09.2018 було накладено арешт на тимчасово вилучене майно, що належить на праві власності ОСОБА_8
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, за клопотанням учасників провадження, вирішує питання про скасування арешту майна.
Оскільки обвинуваченим у повному обсязі відшкодовано матеріальну шкоду завдану потерпілим, то у застосуванні арешту потреба відпала, суд уважає за можливе скасувати арешт.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справ "Ісмаїлов проти Росії" від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Суд уважає за необхідне згідно ст.ст. 124, 126 КПК України стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертиз.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 285, 349, 373, 374 КПК України, с у д
у х в а л и в :
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
У відповідності зі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Зобов'язати ОСОБА_1 відповідно до пп. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України в період іспитового строку:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Оржицького районного суду Полтавської області від 06.09.2018 на майно, для забезпечення шкоди завданої злочином, що належить на праві власності ОСОБА_8.
Речові докази по справі: телевізор JVC AV – 1400 VE сірого кольору з дистанційним пультом, телевізійний тюнер IPSAT 4060CX з дистанційним пультом та подовжувач електричний «SURGEROTECTOR», що знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Оржицького ВП Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області по вул. Незалежності, 14, смт. Оржиця Полтавської області – передати потерпілому ОСОБА_8 як власнику.
Стягнути з ОСОБА_1, народження 13 серпня 2001 року, в дохід держави (код класифікації доходів бюджету 24060300): рахунок 31113115016379, отримувач Пирятинське УК/Пирятин.р-н/24060300, код отримувача-37958534, МФО банку – 899998, банк Казначейство України (ЕАП) витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1451 від 13.09.2018 у сумі 1144,00 грн, та судово-трасологічної експертизи № 1782 від 13.09.2018 у сумі 1144,00 грн, а всього на загальну суму 2288 (дві тисячі вісімдесят вісім) грн 00 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ю.О. Ощинська
Судове рішення № 78395800, Пирятинський районний суд Полтавської області було прийнято 07.12.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 543/1086/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: