Рішення № 78395241, 06.12.2018, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/495/18

Номер провадження 2/540/415/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2018 Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого-судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Докучаєвські чорноземи Карлівщини» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов’язків, -

в с т а н о в и в :

у серпні 2018 року з Карлівського районного суду Полтавської області до Машівського районного суду Полтавської області надійшла дана цивільна справа. Позивач посилається на те, що відповідно до наказу керівника ТОВ «Торговий дім Докучаєвські чорноземи Карлівщини» № 122-П від 13.06.2017 р. відповідач ОСОБА_1 була прийнята на посаду продавця продовольчих товарів магазину № 10 «Домашній смак» в м. Карлівка, вул. Гурамішвілі Полтавської області та 14.06.2017 р. з нею було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. 07.02.2018 р. за результатами проведення ревізії у вищевказаному магазині було виявлено нестачу на суму 65629,44 грн, яка виникла з вини продавця. Відповідач зобов'язалась погасити борг, натомість погасила лише частково в сумі 1594,79 грн., а тому позивач просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 64 153,65 грн. та судові витрати по справі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні 05.10.2018 року позов підтримав з наведених у ньому підстав, в судове засідання 06.12.2018 року не з’явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі та позовні вимоги підтримав (а.с.112).

Відповідач в судове засідання не з’явилася, двічі належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи за адресою реєстрації (а.с.93,113,114), а тому суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача та відповідача.

Суд, заслухавши представника позивача та дослідивши письмові докази у справі, прийшов до такого висновку.

Судом установлено, що 14.06.2017 року ОСОБА_1 – відповідач по справі, прийнята на роботу до ТОВ «Торговий дім Докучаєвські чорноземи Карлівщини» магазин №10 на посаду продавця продовольчих товарів, що підтверджується наказом (розпорядженням) №122-П від 13.06.2017 р. (а.с.9).

При прийнятті на роботу ОСОБА_1 було підписано договір про повну матеріальну відповідальність від 14.06.2017 р., за умовами якого працівник, що займає посаду продавця бере на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності матеріальних цінностей, переданих йому для зберігання роботодавцем і у зв’язку з вищевикладеним зобов’язується: дбайливо ставитися до переданих їй роботодавцем для зберігання або іншої мети матеріальних цінностей роботодавця і вживати заходів для відвернення заподіяння їм шкоди; своєчасно повідомляти роботодавця про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження переданих їй для зберігання роботодавцем матеріальних цінностей; вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух і залишки переданих для зберігання та використання, роботодавцем матеріальних цінностей; брати участь в інвентаризації переданих йому для зберігання роботодавцем матеріальних цінностей (п.1 Договору) (а.с.10).

Наказом №23 від 06.02.2018 р. по ТОВ «Торговий дім Докучаєвські чорноземи Карлівщини» визначено розпочати інвентаризацію 07.02.2018 р. та для проведення створено робочу інвентаризаційну комісію (а.с.14).

Як убачається з акта від 08.02.2018 р., за результатами проведеної інвентаризації встановлено недостачу товару на суму: 65629,44 грн. та лишок товару на суму 974,61 грн (а.с.50).

Згідно наказу №24 від 08.02.2018 р. «Про притягнення до матеріальної відповідальності винних працівників за результатами проведеної інвентаризації мережі магазинів «Добрий смак» ТОВ «Торговий дім Докучаєвськ чорноземи Карлівщини» витрати, які понесені з вини продавця, що допустила недостачу товару, стягнуто з матеріально-відповідальної особи ОСОБА_1 суму збитків у розмірі 65629,44 грн. (а.с.51).

Як убачається з копій прибуткових касових ордерів №552 від 13.02.2018 р., №607 від 12.02.2018 р. та №548 від 12.02.2018 р. ОСОБА_1 частково погасила суму заборгованості в сумі 1594, 79 грн. (а.с.11,12).

В пояснюючій записці ОСОБА_1 нестачу коштів пояснює тим, що давала товар покупцям в борг та не встигла попередити про повернення коштів до проведення інвентаризації (а.с.98,99).

Частинами 1 та 3 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У відповідності до ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Згідно зі ст.131 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.

Працівники зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді.

У відповідності до ст.134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:

1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;

5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування;

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;

7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов'язків;

8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу;

9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Згідно зі ст.135-1 КЗпП України межі матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір, встановлюються законодавством.

Відповідно до ст.137 КЗпП України суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.

Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

Згідно з ч.1 п.4 ст.232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації.

Таким чином, оскільки відповідач дійсно працювала в ТОВ «Торговий дім Докучаєвські чорноземи Карлівщини» на посаді продавця продовольчих товарів та між сторонами по справі було укладено договір про повну матеріальну відповідальність відповідача, позивачем було виявлено нестачу належних йому матеріальних цінностей, що знаходилися у підзвітності відповідача, внаслідок чого було завдано майнову шкоду в сумі 65629,44 грн, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «Торговий дім Докучаєвські чорноземи Карлівщини" завдану нею шкоду, а позов задовольнити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені витрати по оплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2400,00 грн, оскільки судові витрати підтверджені документально - платіжним дорученням про сплату судового збору (а.с.1) та договором про надання юридичних послуг від 19.04.2018, квитанціями про сплату вказаної суми адвокату ОСОБА_2 та актом приймання-передачі виконаних робіт (а.с.101-107).

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Докучаєвські чорноземи Карлівщини» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов’язків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Докучаєвські чорноземи Карлівщини» завдану шкоду в розмірі 64153,65 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Докучаєвські чорноземи Карлівщини» судові витрати в розмірі 1762,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2400,000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Докучаєвські чорноземи Карлівщини», місцезнаходження: м. Карлівка, вул. Комарова,4 А Полтавської області, код ЄДРПОУ 38614911.

Відповідач – ОСОБА_1, 10.11. ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Карлівка Полтавської області, зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серія КО №787519 від 04.06.2009 р., реєстраційний номер облікової картки платник податків НОМЕР_1.

Суддя С.М.Косик