Рішення № 78393334, 03.12.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 03.12.2018 Справа № 554/9608/17

Провадження № 2/554/2357/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Безуглої В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) до ОСОБА_1 (36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Героїв АТО (стара – Красіна)АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому, відповідно до уточнених позовних вимог від 01.10.2018 року, прохав суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.01.2011 р. станом на 10.09.2018 р. у загальному розмірі 62 593,84 грн., з яких: 13 574,45 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 5126,55 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 40435,99 грн. – пеня; а також штрафи: 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 2956,85 грн. – штраф (процентна складова), а також прохав стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 11.01.2011 року відповідач став клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»), ідентифікувавшись та ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг (надалі – Умови) шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк». Своїм особистим підписом в Анкеті–заяві відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява, разом з Умовами та «Тарифами Банку» (надалі – Тарифи), які були надані йому на ознайомлення у письмовому вигляді, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Відповідно до укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 25 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі, передбаченому Тарифами Банку (з правом Банка в односторонньому порядку змінювати Тарифи та розмір кредитного ліміту). Банк свої зобов’язання виконав належним чином – надав кредит, а відповідач, всупереч норм закону та умов договору свої зобов’язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого, утворилась заборгованість, що і стало підставою звернення до суду з вказаним позовом.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з’явився, відповідно до зазначеного в уточненій позовній заяві, прохав справу розглянути за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась.

Адвокат відповідача, ОСОБА_2, 06.11.2018 року надав до суду заяву, відповідно до якої прохав суд розглянути справу без його участі та участі відповідача, прохав суд на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити розмір нарахованої банком неустойки (пені та штрафу).

Суд, дослідивши зібрані у справі докази, надавши їм оцінку в сукупності, встановив наступне.

11.01.2011 року відповідач став клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк», надав банку відомості для його ідентифікації (паспортні дані, ІПН, телефон, адресу проживання, тощо) тощо) шляхом зазначення їх в Анкети-заяви (1100120600191769081). Відповідно до Анкети-заяви від 11.01.2011 року відповідач прохала надати їй кредит (карта голд), та своїм особистим підписом у заяві-анкеті підтвердила, що ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послугу ПАТ КБ «ПриватБанк» (розміщеними на офіційному банківському сайті www.prіvatbank.ua), та Тарифами Банку, які складають між сторонами Договір про надання банківських послуг.

Укладений між сторонами договір відповідає порядку укладення договорів приєднання, відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, досягнувши згоди з приводу всіх істотних умов договору, між сторонами виникли кредитні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, відповідно до укладеного договору, що підтверджується розрахунком заборгованості, відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 25 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Судом встановлено, що не заперечується стороною відповідача, що відповідач користувався кредитними коштами в межах кредитного ліміту.

Факт користування позичальником кредитними коштами також підтверджується розрахунком заборгованості.

Відсоткова ставка за умовами Договору є змінюваною. Банк за умовами договору наділений правом в односторонньому порядку змінювати Тарифи, в тому числі і відсоткову ставку (п. п. 1.1.3.2.4). При цьому, за умовами договору у Банка виникає обов’язок повідомити клієнта про такі зміни шляхом надання Виписки по рахунку на вимогу клієнта, що є обов’язком останнього (п. 1.1.3.1.9, п. 1.1.2.1.5 Договору)

Згідно з розрахунком заборгованості вбачається, що відсоткова ставка становила з 25.12.2012 р. по 29.03.2013 р. – 30% річних, з 01.04.2013 р. по 29.08.2014 р. – 27,60% річних; з 01.09.2014 р. по 31.03.2015 р. – 32,40% річних; з 01.04.2015 р. по 31.05.2015 р. – 42% річних.

Згідно з умовами Договору (п. 1.1.2.1.7 Умов) позичальник взяв на себе зобов’язання погашати заборгованість по кредиту, відсоткам, а також сплачувати комісії.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач своїх зобов’язань за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 10.09.2018 р. утворилась заборгованість у загальному розмірі 62 593,84 грн., з яких:

- 13 574,45 грн. – заборгованість за тілом кредиту;

- 5126,55 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом;

- 40435,99 грн. – пеня;

а також штрафи (відповідно до п. 2.1.1.7.6 Договору):

- 500,00 грн. – штраф (фіксована частина),

- 2956,85 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання в порушення умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), що встановлено ст. 610 ЦК України.

Відповідно до матеріалів справи відповідач зазначала, що через стан свого здоров’я, перебування на утриманні двох дітей не мала можливості своєчасно повернути кредит.

Зі змісту ч. 1 ст. 625 ЦК України вбачається, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Беручи до уваги, що відповідач порушив виконання зобов’язання щодо повернення кредиту, у зв’язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором, Банк має право (п. 2.1.1.4.2, п. 2.1.1.4.6) вимагати дострокового виконання грошового зобов’язання.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення тіла кредиту та відсотків.

Щодо стягнення штрафних санкцій суд виходить з наступного.

Стороною відповідача заявлено про зменшення пені та штрафу, оскільки їх сума значно перевищує розмір збитків; прохала врахувати майновий стан та стан здоров’я позивача, що призвели до виникнення заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (с. 549 ЦК України).

З розрахунку заборгованості вбачається, що нарахована неустойка складає 43 892,84 грн. (пеня нарахована у розмірі 40435,99 грн., штраф – 500,00 грн. та 2956,85 грн.), що дійсно значно перевищує суму збитків (13 574,45 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 5126,55 грн. – відсотки).

Отже, ч. 3 ст. 551 ЦК України, з урахуванням положень ст. 3 ЦК України, щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов’язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Разом із тим, вирішуючи питання про розмір неустойки, суд вважає занеобхідне врахувати особу боржника (відповідача), його матеріальне становище, а також причини порушення кредитного зобов’язання.

З наданих до суду письмових доказів судом встановлено, що відповідач має на утриманні двох дітей: неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та повнолітню дочку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на її повному утриманні. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24.10.2016 року на користь відповідача призначено стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3

З медичної документації (Виписки амбулаторного хворого № 278) також встановлено, що відповідач з 12.01.2017 р. по 20.01.2017 р. перебувала на стаціонарному лікуванні у зв’язку із хірургічною операцією.

З трудової книжки відповідача вбачається, що остання офіційно не працевлаштована з 30.09.2016 року, що відповідач пояснювала станом здоров’я.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснювала оплати, не ухилялась від виконання своїх зобов’язань. Так, останні оплати були здійснені відповідачем 01.02.2017 року у розмірі 24 500,00 грн., 13.09.2017 р. – 198,00 грн., 08.10.2017 р. - 150,00 грн., 06.11.2017 р. – 100,00 грн.

На думку суду, необхідним та достатнім, в даному випадку, є стягнення суми неустойки у розмірі 500,00 грн. (мінімальна сума штрафу, яка передбачена Умовами договору).

В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України враховуючи часткове задоволення позову,з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі – 528,60 грн. (розрахунок: 19201,00 грн. задоволена сума до стягнення : 62593,84 грн. сума коштів за позовними вимогами = 0,30% х 1762,00 грн. сплачена сума збору : 100%).

Керуючись ст. ст. 526, 611, 625, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) до ОСОБА_1 (36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Героїв АТО (стара – Красіна)АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, адреса 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Героїв АТО (стара – Красіна)АДРЕСА_1) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570; 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.01.2011 р. станом на 10.09.2018 р., а саме: 13574,45 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 5126,55 грн. – відсотки за користування кредитом, а також штраф (фіксована частина) – 500,00 грн., а всього 19 201,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, адреса 36000, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Героїв АТО (стара – Красіна)АДРЕСА_1) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570; 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) судовий збір у розмірі 528,60 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О.Материнко