Рішення № 78393089, 28.11.2018, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1649/17

Провадження № 2/542/196/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 року смт. Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області

в складі головуючого судді Афанасьєвої Ю.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Янко Л.О.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3 РДА - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, суд –

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, та збільшивши позовні вимоги, просила:

- встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1, на момент смерті останньої та відкриття спадщини та визнати ОСОБА_1 спадкоємицею ОСОБА_8, яка відповідно до ч.3 ст.1286 ЦК України прийняла спадщину;

- визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування право васності на земельну частку (пай) розміром 3,02 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території ОСОБА_5 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, та значиться за померлою 13.05.1996 року ОСОБА_9, згідно сертифікату серії ПЛ №0301615.

В обгрунтування позову зазначила, що її бабі ОСОБА_9, яка померла 13.05.1996 року, належала земельна частка (пай) площею 3,02 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться на території ОСОБА_5 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

Так, згідно листа ОСОБА_5 сільської ради сертифікат на право на земельну частку (пай) власниці ОСОБА_9 у сільській раді відсутній, вищевказана земельна частка (пай) числиться як не витребувана і знаходиться в землях запасу на території сільської ради.

Відповідно до листа відділу у ОСОБА_3 районі Головного управління держгеокадастру у Полтавській області, наявного в матеріалах справи, за ОСОБА_9 значиться сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0301615, зареєстрований 17.04.1997 року за №10695. Сертифікат власниці не видавався. Розмір земельної частки (паю) 3,02 в умовних кадастрових гектарах.

Зазаначає, що 28.02.2010 року померла її мати та дочка ОСОБА_9 ОСОБА_8. На день смерті ОСОБА_8, позивачка постійно проживала разом з нею, доглядала її, здійснила її поховання.

Після смерті баби та матері з метою оформлення спадщини на вказану частку (пай) позивачка до відповідних органів не зверталася, оскільки не знала, що дана земельна частка (пай) значиться за її померлою бабою. Про даний факт їй стало відомо у лютому 2017 року.

Після звернення до нотаріуса для оформлення спадкових прав, їй було відмовлено у зв'язку з пропущенням строку, встановленого для прийняття спадщини, а також через не підтверджений факт її проживання разом з померлою ОСОБА_8 на момент її смерті.

На даний час немає можливості відновити сертифікат на вкзану земельну частку (пай), а відповідно й оформити правовстановлюючий документ на право спадкоємця на земельний пай, тому за захистом свої прав позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 02.11.2017 року відкрито провадження у справі (а.с.23).

Ухвалою суду від 20.02.2018 року вказана цивільна справа була прийнята до провадження судді Афанасьєвої Ю.О. та призначене підготовче судове засідання на 27.03.2018 року (а.с.65).

Оскільки справа не була розглянута до закінчення строку відрядження судді Афанасьєвої Ю.О. в ОСОБА_3 районному судді Полтавської області, й після переведення суддю на роботу на посаді судді в вказаний суд (Указ Президента України «Про переведення суддів» від 20.08.2018 року №228/2018) ухвалою від 11.09.2018 року справа була прийнята до свого провадження та призначено підготовче судове засідання на 26.09.2018 року (а.с.138-139).

Ухвалою суду від 26.09.2018 року замінено третю особу Відділ у ОСОБА_3 районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи: Відділ у ОСОБА_3 районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, на Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області (а.с.159-160).

Ухвалою суду від 18.10.2018 року було закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду по суті на 12.11.2018 року (а.с.194).

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримували заявлені вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним в позові. Просили позов задовольнити.

В подальшому надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримують, просять задовольнити у повному обсязі (а.с.221).

Представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Надали заяву про розгляд справи без участі їх представника (а.с.230).

Представник відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації Полтавської області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Надали заяву про розгляд справи за відсутності їх представника. Проти заявлених вимог не заперечують (а.с.222).

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. До суду надано пояснення до позову (а.с.202-203), згідно яких просили розглянути справу у відсутність їх представника, при винесенні рішення покладалися на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. До суду надала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити у повному обсязі (а.с.113-114).

Третя особа ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. До суду надала заяву про розгляд справи без її участі. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.39).

Дослідивши письмові докази, допитавши свідків, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_9 згідно зі свідоцтвом про смерть серії І-КЕ №348399 (а.с.5), померла 13 травня 1996 року.

ОСОБА_10, яка в послідуючому змінювала прізвище на Онищенко (а.с.9, 10), ОСОБА_8 (а.с.11), є донькою ОСОБА_9, що вбачається із свідоцтва про народження серії ЯЯ №747660 (а.с.12) та матір'ю позивачки ОСОБА_1, яка змінила прізвище на «Коковашина» у зв’язку з укладенням шлюбу, що вбачається із повторного свідоцтва про шлюб (а.с.16).

Після смерті ОСОБА_9 залишилось спадкове майно, яке складається з права на земельну частку (пай) в КСП «Маяк», площею 3,02 умовних кадастрових гектарів, яке прийняла ОСОБА_8, але не оформила після смерті померлої 13.05.1996 року матері ОСОБА_9І, якій це право належало відповідно до сертифікату серії ПЛ №0301615.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) в тому числі мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Статтею другою вказаного вище закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. 24 ППВСУ №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно з листом Малокобелячквської сільської ради Новосанжарського району №02-24/842 від 19.09.2017 року (а.с.7) земельна частка (пай) площею 3,02 кадастрових одиниць за №20, яка згідно розташування земельних часток (паїв) бувшого КСП «Маяк», належить померлій ОСОБА_9; вказана земельна чатка (пай) числиться як невитребована та знаходиться в землях запасу на території сільської ради. При цьому надати копію сертифікату на земельну частку ради не має можливості, оскільки сертифікати знаходились у віданні КСП «Маяк» та після видачі власникам паїв, із зазначенням неотриманих сертифікатів, було передано у ОСОБА_3 відділ Держгеокадастру.

Згідно з відповіддю відділу Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі №1001/113-17 від 14.09.2017 року (а.с.8) відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються ОСОБА_3 райдержадміністрацією по КСП «Маяк», за ОСОБА_9 значиться сертифікат на земельну частку (пай) серії ПЛ №0301615, зареєстрований 17.04.1997 року №10695. Сертифікат власниці не видавався, надати його копію немає можливості через те, що до Відділу зазначений сертифікат не передавався.

Таким чином, за життя ОСОБА_9 мала право на земельну частку (пай) в КСП «Маяк», площею 3,02 умовних кадастрових гектарів, що є спадковим майном.

Відповідно до роз’яснень Пленуму ВСУ, які містяться в п.п.1,2 Постанови №7 від 30.08.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1.01.2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов’язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, зокрема, про встановлення факту прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року.

Згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, за змістом указаної норми, ЦК України 2003 року застосовується до спадщини, яка відкрилася, але була прийнята спадкоємцями після 1 січня 2004 року, а якщо спадщина була прийнята до 1 січня 2004 року – застосовується ЦК Української РСР 1963 року.

Статтею 548 ЦК Української РСР 1963 року встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, яким згідно з статтею 525 цього Кодексу є день смерті спадкодавця.

За змістом частин першої, другої статті 549 цього Кодексу спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, як у разі подання ним у шестимісячний строк відповідної заяви до державної нотаріальної контори, так і в разі фактичного його вступу в управління або володіння спадковим майном, що означає можливість спадкоємця мати майно у своєму віданні, вчинення ним відповідних дій стосовно зазначеного майна до закінчення шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.

Так, померла ОСОБА_9, згідно довідки № 933 від 11.12.2017 року (а.с.57), була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 13.04.1990 року до дня смерті 13.05.1996 року, разом з нею була зареєстрована ОСОБА_8, яка фактично вступила у володіння спадковим майном за вищевказаною адресою.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_8, відповідно до приписів ч.1 ст.549 ЦК УРСР (1963 року), як спадкоємець першої черги прийняла спадщину після смерті 13.05.1996 року її матері ОСОБА_9, так як вступила у володіння спадковим майном.

ОСОБА_8 згідно зі свідоцтвом про смерть серії І-КЕ №131868 (а.с.13), померла 28 лютого 2010 року.

Після її смерті залишилась спадщина, яка складається, зокрема, з права на земельну ділянку (пай) в КСП « Маяк», яке вона прийняла, але не оформила після померлої ОСОБА_9

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогост. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Пунктом 23 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» розяснено, що, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 завідуючого Третьою Полтавською державною нотаріальною конторою від 19.12.2017 року (а.с.55-56) було відмовлено, оскільки не підтверджено, що позивач не проживала постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважається такою, що не прийняла спадщину.

Разом з тим, з довідки №933 від 11.12 2017 року (а.с.57) вбачається, що ОСОБА_11 була зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 по день смерті 28.02.2010 року.

З акту, складеного сусідами ОСОБА_8 від 07.09.2017 року (а.с.18), вбачається, що позивач ОСОБА_1 в період з листопада 2009 року по день смерті ОСОБА_8 проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_2, постійно доглядала її, здійснила її поховання.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили вказані факти та пояснили, що ОСОБА_1 на день смерті матері- Романенко М.І. дійсно проживала разом з нею без реєстрації. Останні роки життя ОСОБА_8 дуже хворіла, дочка доглядала за нею, вона постійно проживала з нею.

Вказані обставини щодо наявності у ОСОБА_8 тяжкого захворювання – злоякісне утворення головного мозку також підтверджуються довідкою облонкодиспансера (а.с.58)

З наведеного вбачається, що на час відкриття спадщини після ОСОБА_8 ОСОБА_1 змінила своє фактичне місце проживання та постійно проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, й відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільного права може бути визнання права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання за ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) площею 3,02 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території ОСОБА_5 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області в порядку спадкування за законом після смерті 28.02.2010 року її матері ОСОБА_8, яка успадкувала його після смерті 13.05.1996 року своєї матері ОСОБА_9, що належала останній згідно сертифікату серії ПЛ №0301615.

На підставі ст.ст. 524, 525, 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 1216, 1218 ЦК України та керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Полтавської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1, на час відкриття спадщини 28.02.2010 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування право васності на земельну частку (пай) розміром 3,02 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території ОСОБА_5 сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, та значиться за померлою 13.05.1996 року ОСОБА_9, згідно сертифікату серії ПЛ №0301615.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

представник позивача: ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5.

відповідач: ОСОБА_5 сільська рада Новосанжарського району Полтавської області, місцезнаходження: с.Малий Кобелячок, Новосанжарського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21043597.

відповідач: ОСОБА_3 районна державна адмінінстрація Полтавської області, місцезнаходження: вул.Центральна, 23, смт.Нові Санжари, Полтавської області, код ЄДРПОУ 04057474.

третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області, місцезнаходження: вул. Уютна, 23, м. Полтава, ЄДРПОУ 39767930.

третя особа: ОСОБА_6, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

третя особа: ОСОБА_7, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Повний текст рішення складений 07.12.2018 року.

Суддя (підпис)

Відповідає оригіналу

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_14