Рішення № 78392110, 03.12.2018, Рубіжанський міський суд Луганської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018 року Провадження №2/425/673/18

Справа №425/2826/18

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі:

головуючого судді - Романовського Є.О.,

за участю секретаря – Чикунової Ю.С.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рубіжному Луганської області цивільну справу за позовом Рубіжанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісне - 48», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказав, що батько відповідача – ОСОБА_2, 01.06.1995 року отримав ордер за № 201 на житлове приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська (Леніна), 48, кв. 48 де на теперішній час зареєстрований відповідач, який з вересня

2017 року у вказаній квартирі не мешкає та оплату за комунальні послуги не здійснює. Також відповідач право власності на вказану квартиру не оформлював, а тому дана квартира знаходиться в комунальній власності та може бути надана іншим громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, проте здійснити розподіл цього жилого приміщення є неможливим, оскільки в ньому залишається зареєстрований відповідач, місце перебування якого не відоме.

На підставі викладеного, просить суд визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 48 в будинку № 48 по вул. Володимирська (Леніна) в м. Рубіжному Луганської області.

Представник позивача в судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала.

В судове засідання відповідач не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про місце та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Заяви про розгляд справи за його відсутність від відповідача не надходило. Інших відомостей про місце перебування чи місце роботи відповідача у суду немає.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі доказів, які додані до справи, та ухвалити заочне рішення.

03.12.2018 року згідно ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, на підставі рішення виконкому Рубіжанської міської ради народних депутатів від 31.05.1995 року № 643, отримав 01.06.1995 року ордер на житлове приміщення № 201, розташоване за адресою: Луганська область,

м. Рубіжне, вул. Володимирська (Леніна), 48, кв. 48, у складі сім’ї, яка складається з: ОСОБА_3 (дружини), ОСОБА_4 (доньки) та ОСОБА_1 (сина) (а.с.43).

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Леніна) 48, кв. 48, що підтверджується інформацією загального відділу Рубіжанської міської ради Луганської області від 31.08.2018 року № 727 (а.с.10-11).

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 (Леніна)в м. Рубіжному Луганської області, загальною площею 68,1 кв.м., не оформлено, вказана квартира приватизована не була, що підтверджується відповіддю Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» від 23.03.2018 року № 388, інформацією відділу міського комунального майна Рубіжанської міської ради від 31.07.2018 року

№ 243 та інформацією Управління житлово-комунального господарства Рубіжанської міської ради Луганської області від 05.09.2018 року № 718 (а.с.6, 7, 8).

Актом щодо обстеження житлового приміщення, розташованого за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська (Леніна) 48, кв. 48 від 05.09.2018 року встановлено, що дана квартира є трьохкімнатною, ОСОБА_1 та будь-хто інший в ній з вересня 2017 року не проживає, а заборгованість, станом на 01.08.2018 року, за комунальні послуги складає 12 139 грн.(а.с.20).

Згідно відповіді Головного управління Національної поліції в Луганській області від 06.06.2018 року № 7754/111/36-2018 та Рубіжанського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 22.08.2018 року № 1469/17.14-08 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в місцях позбавлення волі не значиться та в розшуку не перебуває, актові записи про її смерть відсутні (а.с.9, 21-22).

Відповідно до довідки про сплату житлова-комунальних послуг за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська (Леніна) 48, кв. 48 від

01.08.2018 року, борг за сплату комунальних послуг становить 12 239 грн. (а.с.15-19).

Згідно довідки, наданої Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лісне - 48» з жовтня 2017 року по вересень 2018 року борг за квартирну плату за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська (Леніна) 48, кв. 48 становить – 1 090,64 грн. (а.с. 14).

Після встановлення зазначених обставин суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути обмежений у праві користуватися жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбаченим законом.

Відповідно до ст. 163 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 та 5 ч. 3, ч. 4 ст. 71 цього Кодексу.

Стаття 71 Житлового кодексу України передбачає, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, а відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №2 від 10.03.1989 року, № 13 від 25.12.1992 року, № 15 від 25.05.1998 року, роз’яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, як випливає із указаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: позбавлення права власності на житлове приміщення; позбавлення права користування житловим приміщенням; виселення; визнання особи безвісно відсутньою; оголошення фізичної особи померлою.

Виходячи з того, що Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких, пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Матеріалами справи підтверджено, що квартира № 48 в будинку № 48 по

вул. Володимирська (Леніна) в м. Рубіжному Луганської області знаходиться в комунальній власності, а відповідач у вказаній квартири не проживає більше шести місяців та не сплачує комунальні послуги.

Після встановлення зазначених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: Луганська область, м. Рубіжне,

вул. Володимирська (Леніна), 48, кв. 48, підлягають задоволенню.

На підставі ч. 1 ст. 141 та п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі

1 762, 00 грн. у зв’язку з їх документальним підтвердженням (а.с.1).

Керуючись ст. ст. 12-13, 76-81, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Рубіжанської міської ради Луганської області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лісне - 48», про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Володимирська (Леніна) 48, кв. 48.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серія ЕМ 170375, виданий 23.05.2002 року Рубіжанським МВ УМВС України в Луганській області) на користь Рубіжанської міської ради Луганської області (юридична адреса: Луганська область, м. Рубіжне, пл. Володимирська, 2, ідентифікаційний код 26023286) судовий збір у розмірі 1762 (тисячу сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Рубіжанського міського суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повний текст рішення суду складено 07 грудня 2018 року.

Суддя Є.О. Романовський