
УХВАЛА
07 грудня 2018 р.Справа № 2040/5300/18 Харківський апеляційний адміністративний суд суддя: Бегунца А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 та представника позивача - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Бартош Н.С., суддів Макаренко Я.М. та Мінаєвої О.М. у справі 2040/5300/18
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Куп'янської міської ради Харківської області, третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_3
про визнання протиправною бездіяльність, дії, визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Харківського апеляційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2018р. по справі № 2040/5300/18 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Куп'янської міської ради Харківської області, третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльність, дії, визнання протиправним та скасування рішення.
У судовому засіданні 05.12.2018, позивачем по справі та його представником заявлений відвід колегії суддів.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 визнано необґрунтованим заявлений позивачем ОСОБА_1 та його представником - ОСОБА_2 відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Бартош Н.С., суддів Макаренко Я.М. та Мінаєвої О.М. Зупинено провадження у справі № 2040/5300/18, для вирішення питання про відвід в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України визначено в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України суддю Бегунца А.О., який не входить до складу суду, що розглядає справу для вирішення питання про відвід.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів ч. 8 ст.40 КАС України.
Суддя дослідивши матеріали справи зазначає наступне.
Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Так, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою.
З суб'єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Вказане положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Як вбачається із матеріалів справи, заява про відвід ґрунтується на доводах про те, що на переконання позивача та його представника, при розгляді Харківським апеляційним адміністративним судом справи № 820/12867/14 за апеляційними скаргами Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Управління Укртрансінспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 р. по справі № 820/12867/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Харківській області, Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті про визнання дій протиправними та скасування наказу, на суддів колегії суддів у складі головуючої судді Шевцової Н.В., суддів Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М. з боку заінтересованих осіб, які не були учасниками цієї справи, мав місце корупційний вплив, який виражався у несвоєчасному початку судового розгляду та поясненнях з цього приводу судді Харківського апеляційного адміністративного суду Макаренко Я.М.
У зв'язку з цим, заявник переконаний, що вказаний корупційний тиск здійснюється на головуючого та суддів Харківського апеляційного адміністративного суду і по справі № 2040/5300/18, що викликає сумнів у їх неупередженості та об'єктивності.
Суд зазначає, що окрім зазначених доводів щодо здійснення корупційного впливу, будь-яких фактів та об'єктивних даних з цього приводу не надано, у зв'язку з чим надати їм оцінку є неможливим.
Крім того, відповідно до ч.4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Наведені доводи пов'язані виключно із незгодою із процесуальними рішеннями суду та жодним чином не можуть свідчити про упередженість та зацікавленість колегії суддів при вирішенні справи.
Суд зауважує, що незгода із процесуальними рішеннями суду під час розгляду справи підлягає оскарженню у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
Також, в доводах заяви про відвід колегії суддів позивач та його представник вказали, що у них є обґрунтовані підстави вважати про недодержання вимог закону при формуванні складу суду для апеляційного розгляду справи № 2040/5300/18.
Так, заявники вказали, що пп. 15.4. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України при затвердженні його редакції Законом № 2147-VIII установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, згідно яким до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється:
до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше ніж три місяці з дня набрання ним чинності - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу;
після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, визначеними цією редакцією Кодексу.
На підставі цього, заявники зазначили, що станом на день визначення персонального складу суддів колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду та судді-доповідача у справі № 2040/5300/18 тримісячний строк допустимого визначення складу суду за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, закінчився. Вища рада правосуддя не затверджувала Положення про Єдину судову інформаційну (автоматизовану) систему за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України, що на думку заявників свідчить про те, що держава Україна не додержується взятих на себе міжнародних зобов'язань, а також порушила правила формування складу суду в цілях апеляційного розгляду справи № 2040/5300/18.
Суд зауважує, що на час визначення складу колегії суддів для розгляду справи № 2040/5300/18, розподіл здійснювався згідно пп. 15.4. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Отже, розподіл справи здійснювався у відповідності до вимог ст. 31 та Перехідних положень КАС України, у зв'язку з чим недодержання вимог закону при формуванні складу суду для апеляційного розгляду справи № 2040/5300/18 не вбачається.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що викладені позивачем та його представником підстави для відводу колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді: Бартош Н.С., суддів Макаренко Я.М. та Мінаєвої О.М. необґрунтовані.
Наявності інших підстав, передбачених ст. ст. 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді: Бартош Н.С., суддів Макаренко Я.М. та Мінаєвої О.М. заявниками не надано.
Враховуючи вищевикладене, оскільки підстави для відводу суддів заявниками не обґрунтовані, заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Бартош Н.С., суддів Макаренко Я.М. та Мінаєвої О.М. не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 36, 40 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 та представника позивача - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Бартош Н.С., суддів Макаренко Я.М. та Мінаєвої О.М. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис)Бегунц А.О.
Судове рішення № 78391340, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2040/5300/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: