Ухвала суду № 78385384, 06.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 523/5119/18

УХВАЛА

06 грудня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ТОВ «Біоніка Одеса» про розподіл судових витрат шляхом винесення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ТОВ “Біоніка Одеса” до ДПІ у Суворовському районі ГУ ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Одеським окружним адміністративним судом розглядалась справа за позовом ТОВ “Біоніка Одеса” до ДПІ у Суворовському районі ГУ ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 08 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено, скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №401539/38946273 від 12.12.2017 року та зобов’язано Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №48 від 09.11.2017 року на суму 154 918, 84 грн. Також, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ТОВ “Біоніка Одеса” суму сплаченого судового збору в розмірі 1762 грн. 00 коп.

12.11.2018 року (вхід. № 34344/18) до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача про розподіл судових витрат шляхом винесення додаткового рішення по справі, в якій ставиться питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, що пов’язані із прибуттям до суду.

13.11.2018 року від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якому просив зменшити заявлені представником позивача витрати, у зв’язку із не обґрунтуванням заявленого розміру гонорару адвоката – представника позивача.

У судове засідання 27.11.2018 року призначене для розгляду заяви учасники справи не прибули, 26.11.2018 року від представника позивача надійшла заява про розгляд клопотання про винесення додаткового судового рішення та розподіл судових витрат без участі представника позивача.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду.

Частиною 2 ст. 133 КАС України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 КАС України витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 135 КАС України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб’єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 5 ст. 143 КАС України передбачено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Так, в матеріалах адміністративної справи наявний договір № 25/10/18 про надання правової допомоги від 25.10.2018 року (а.с. 183-184) укладений між клієнтом – ТОВ «Біоніка-Одеса» та адвокатом ОСОБА_1

Відповідно до ч.ч. 5-7ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п’ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В заяві від 12.11.2018 року представник позивача зазначає, що у зв’язку із розглядом справи №523/5119/18 позивачем було понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн., що підтверджується актом прийому-здачі послуг № 1 від 09 листопада 2018 року згідно договору № 25/10/18 про надання правової допомоги від 25.10.2018 року та Квитанції до прибуткового касового ордера № 11 від 12.11.2018р, згідно якого адвокатом ОСОБА_1 прийнято від директора ТОВ «Біоніка-Одеса» 6000 грн. (Вказані Квитанцію та Акт додано до заяви від 12.11.2018 року).

Суд зауважує, що надані позивачем документи не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, в тому числі, кількість часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), тобто із наданого акту прийому-здачі послуг № 1 від 09 листопада 2018 року неможливо встановити кількість часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), які вказані в акті.

У постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені документи мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування таких витрат.

Частиною 1 ст. 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою, не підтверджена належними доказами, відтак не може бути задоволена судом.

Керуючись ст.ст. 243, 252, 248, 292-295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви представника ТОВ «Біоніка Одеса» про розподіл судових витрат шляхом винесення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ТОВ “Біоніка Одеса” до ДПІ у Суворовському районі ГУ ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П’ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Суддя Корой С.М.