Ухвала суду № 78385081, 06.12.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

йСправа № 304/1131/15-ц Провадження № 6/304/21/2018

У Х В А Л А

06 грудня 2018 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

при секретарі – Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» в особі представника ОСОБА_1, заінтересовані особи – публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В :

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернувся до суду з вказаною заявою, у якій просить замінити стягувача– публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» на його правонаступника – товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у цивільній справі №304/1131/15-ц. Свої вимоги мотивує тим, що 25 січня 2016 року Перечинським районним судом Закарпатської області було ухвалено рішення по справі №304/1131/15-ц за позовом ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1579-058/07Р від 15 листопада 2007 року. 31 травня 2017 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та публічним акціонерним товариством комерційним банком «Правекс-Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимог за кредитними договорами, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №1579-058/07Р від 15 листопада 2007 року, укладеним між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 та всіма договорами забезпечення перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Сторони в судове засідання не з’явились, проте у відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників процесу не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими для виконання на всій території України. Обов’язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні.

Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, воно підлягає обов’язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ініціювання відкриття виконавчого провадження тощо.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, що підтверджується і висловленою Європейським судом з прав людини правовою позицією у «пілотному» рішенні «ОСОБА_4 проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) і в багатьох інших справах як щодо України, так і щодо інших країн.

Встановлено, що рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 25 січня 2016 року, яке набрало законної сили 23 лютого 2016 року, позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором № 1579-058/07Р від 15 листопада 2007 року в розмірі 15 564 (п'ятнадцять тисяч п’ятсот шістдесят чотири) долари США 78 центів, з яких 5 018 (п’ять тисяч вісімнадцять) доларів США – заборгованість за кредитом; 2 180 (дві тисячі сто вісімдесят) доларів США 10 центів – заборгованість за процентами; 5 912 (п’ять тисяч дев’ятсот дванадцять) доларів США 44 центи – неустойка (пеня) за кредитом та 2 454 (дві тисячі чотириста п’ятдесят чотири) долари США 24 центи – неустойка (пеня) за процентами, а також судовий збір у сумі 3 499 (три тисячі чотириста дев’яносто дев’ять) гривень 42 копійки. На виконання вищевказаного рішення суду видано виконавчий лист від 25 січня 2016 року.

Також встановлено, що на виконанні у Великоберезнянському міжрайонному відділі ДВС ГТУЮ у Закарпатській області перебуває виконавче провадження АСВП №53476018 по виконанню рішення Перечинського районного суду виконавчого листа №304/1131/15-ц від 25 листопада 2008 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Правекс-Банк» заборгованості у сумі 15564 долари США 78 центів та судового збору у сумі 3499 грн. 42 коп., що стверджується повідомленням начальника відділу від 05 листопада 2018 року №142-14/5895 (а. с. 55).

Крім того встановлено, що 31 травня 2017 року між публічним акціонерним товариством комерційним банком «Правекс-Банк» (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами №2, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №1579-058/07Р від 15 листопада 2007 року, у зв’язку з чим відбулася заміна кредитора та Покупець набув права нового кредитора відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 5-16, 17, 18).

Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов’язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов’язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв’язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв’язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п’ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов’язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов’язки в зобов’язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 цього Закону у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Виходячи з зазначених положень закону, під правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника)з переходом прав та обов'язків від правонаступника до іншої особи(правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Підставою правонаступництва є, в тому числі, і відступлення права вимоги.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження у разі заміни кредитора у зобов'язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов'язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

З вищезазначеного вбачається, що із заявою про заміну сторони може звернутися будь-яка сторона, яка не є стороною виконавчого провадження, або стороною по справі, а також сам державний виконавець. При цьому відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 55, 442 ЦПК України така заміна сторони можлива на будь-якій стадії судового провадження.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, що висловлена у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, яку в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи викладені вимоги закону та досліджені в судовому засіданні письмові докази суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 512 ЦК України, ст. ст. 1, 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 2, 7, 10, 55, 76-80, 258-261 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву – задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження № 53476018 по примусовому виконанню рішення Перечинського районного суду Закарпатської області 25 січня 2016 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» заборгованості за кредитним договором № 1579-058/07Р від 15 листопада 2007 року в розмірі 15 564 (п'ятнадцять тисяч п’ятсот шістдесят чотири) долари США 78 центів, з яких 5 018 (п’ять тисяч вісімнадцять) доларів США – заборгованість за кредитом; 2 180 (дві тисячі сто вісімдесят) доларів США 10 центів – заборгованість за процентами; 5 912 (п’ять тисяч дев’ятсот дванадцять) доларів США 44 центи – неустойка (пеня) за кредитом та 2 454 (дві тисячі чотириста п’ятдесят чотири) долари США 24 центи – неустойка (пеня) за процентами, а також судового збору у сумі 3 499 (три тисячі чотириста дев’яносто дев’ять) гривень 42 копійки, а саме стягувача – публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» на його правонаступника – товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: ОСОБА_5