Ухвала суду № 78384840, 07.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 грудня 2018 року м. Київ № 826/17902/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України Київської області до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Пенсійного фонду України Київської області з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, у якому просить суд:

- визнати незаконною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про накладення штрафу від 19 жовтня 2018 року у виконавчому провадженні №57205025.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2018 позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України Київської області до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Питання про відкриття провадження у справі Окружним адміністративним судом міста Києва не вирішувалось.

За результатом автоматизованого розподілу вказану позовну заяву передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, за подання суб’єктом владних повноважень або юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VIII установлено, що з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 гривень.

Предметом позову є визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України Київської області штрафу у розмірі 5100 грн. Вказані вимоги мають очевидний майновий характер.

Таким чином, під час звернення до суду з даним адміністративним позовом позивачеві належало сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Разом з цим, доказів сплати судового збору позивач до позовної заяви не приєднав.

В той же час, позивачем разом з позовною заявою додано клопотання про відстрочення його від сплати судового збору за подання даного позову.

Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Доказів того, що обставини, перелік яких наведено у частині 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», перешкоджають позивачеві сплатити судовий збір у розмірі, встановленому законом, позовна заява та додані до неї матеріали не містять.

Крім того, будь-яких доказів того, що майновий стан позивача виключає можливість оплати ним судових витрат позивач до клопотання про звільнення від сплати судового збору також не додав.

Відсутність або обмеженість бюджетних асигнувань, призначених для сплати судового збору, не є свідченням незадовільного майнового стану і не може бути підставою для надання пільг чи переваг при зверненні до суду.

Суд також бере до уваги, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що ним вчинялися будь-які дії для приведення відповідної статті видатків у відповідність до фактичних потреб, як і не надано доказів, що за результатами вчинення таких дій компетентними органами були прийняті рішення про відмову у виділенні додаткового фінансування.

З урахуванням викладеного, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, що має немайновий характер, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, за належними реквізитами та у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України Київської області до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, - залишити без руху.

2. Позивачеві у п'ятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві. Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Леонтович А.М.