Ухвала суду № 78384757, 06.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення позову

06 грудня 2018 року м. Київ № 320/6515/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування пункту рішення,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Броварської міської ради Київської області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 1.15 рішення Броварської міської ради Київської області від 08.11.2018 № 1134-48-07.

Ухвалою суду від 06.12.2018 подана заява повернута позивачеві у зв'язку з відсутністю доказів, які підтверджують право представника на підписання та подання процесуальних документів до суду.

Разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (з урахуванням положень частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України), суддя після одержання заяви з’ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо заяву подано представником).

Так, за загальним правилом частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частин 1, 2, 6, 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи на ведення справи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до частин 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України від 02.09.1999 № 3425-XII «Про нотаріат», засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів.

Згідно зі статтею 75 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.

Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Крім того, пунктом 5.27 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Як встановлено судом, заява про забезпечення позову підписана представником ОСОБА_2, до якої не додано оригіналу або засвідченої підписом судді чи у встановленому законом порядку копії нотаріальної довіреності на підтвердження повноважень діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1

Суд констатує, що засвідчення копії довіреності особисто представником не є засвідчення копії документа на представництво у встановленому законом порядку.

На підтвердження повноважень ОСОБА_2 діяти від імені ОСОБА_1, до заяви додано просту фотокопію нотаріальної довіреності, не завірену у спосіб, визначений у статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що до заяви додано копію довіреності, не засвідчену у визначеному законом порядку, суд прийшов до висновку, що заява підписана особою, повноваження якої не підтвердженні відповідно до вимог статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновок суду про те що, копія довіреності, не засвідчена у встановленому законом порядку, не дає права на підписання позовної заяви та ведення справи у суді узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 03.01.2018 у справі № 814/4095/15, від 05.01.2018 у справі № 826/7941/17, від 21.02.2018 у справі № 826/11102/16, від 22.02.2018 у справі № 607/6646/17, від 15.03.2018 у справі № 695/3442/17, від 04.04.2018 № 814/4095/15, від 10.04.2018 у справі № 820/3984/17, від 12.04.2018 у справі № 308/11533/17, від 08.05.2018 у справі № 815/3711/17, від 31.05.2018 у справі № 808/2814/17 та інших.

Суд також виходить з правової позиції, викладеної Верховним Судом за тотожних обставин в ухвалі від 25.05.2018 у справі № 826/4872/16, відповідно до якої звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.

Відтак, враховуючи приписи наведених норм закону не засвідчена у встановленому законом порядку, у даному випадку, нотаріальна довіреність, не є документом, який посвідчує повноваження на представництво.

Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема, але не виключно й в ухвалі від 01.11.2018 у справі № 826/20383/16.

За таких обставин суд констатує, що подана заява підписана представником позивача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.

Згідно з вимогами пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, заява повертається позивачеві, якщо її подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи, що заяву про забезпечення позову подано особою, яка не має права її підписувати, така заява підлягає поверненню разом із усіма доданими до неї документами на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте, в силу вимог частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (з урахуванням положень частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України), повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 7, 150, 152, 169, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову повернути позивачеві разом із доданими до неї документами.

Копію ухвали разом із заявою надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панченко Н.Д.