Рішення № 78384673, 27.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 листопада 2018 року (11 год. 20 хв.)Справа № 0840/3207/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Аксьонової С.В.,

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідачів – ОСОБА_2,

представника третьої особи – ОСОБА_3,

розглянув у судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного спеціаліста відділу контролю за використання та охороною земель у Великобілозерському, Кам'янсько - Дніпровському, районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_4, до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство «Дніпровське» про визнання протиправними та скасування протоколів про адміністративне правопорушення, приписів, постанови про закриття справи та акту перевірки,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного спеціаліста відділу контролю за використання та охороною земель у Великобілозерському, Кам'янсько - Дніпровському, районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_4 (відповідач 1), до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі – відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Дніпровське» (далі - третя особа) в якому позивач просить суд:

визнати незаконним та скасувати протокол про адміністративне правопорушення № 203/0/92-18-ДК/0071П/07/01/-18 від 10 травня 2018 року, складений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Камянсько-Дніпровському, районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_4 відносно позивача;

визнати незаконним та скасувати припис № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18 від 10 травня 2018 року, складений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Камянсько-Дніпровському, районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_4;

визнати незаконною та скасувати постанову про закриття справи у зв'язку з ознаками в діях позивача ознак злочину, відповідальність за який передбачено статтею 197-1 КК України від 21 травня 2018 року № 203/0/92-18-ДК/0051По/08/01/-18, складену головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Камянсько-Дніпровському, районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_4 відносно позивача;

визнати незаконним та скасувати акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 300/0/92-18-ДК/592/АП/09/01/-18 від 11 липня 2018 року, складений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Камянсько-Дніпровському, районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_4;

визнати незаконним та скасувати протокол про адміністративне правопорушення № 300/0/92-18-ДК/0105П/07/01/-18 від 11 липня 2018 року, складений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Камянсько-Дніпровському, районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_4;

визнати незаконним та скасувати припис № 300/0/92-18-ДК/0060Пр/03/01/-18 від 11 липня 2018 року, складений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Камянсько-Дніпровському, районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_4;

визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 24 липня 2018 року № 300/0/92-18-ДК/0084По/08/01/-18, складену головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Камянсько-Дніпровському, районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_4 відносно позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 15.09.1993 №373 військовому радгоспу «Дніпровський» у колективну власність передана земельна ділянка площею 64га. Вказує, ДП «Дніпровське» є правонаступником військового радгоспу «Дніпровський». Відповідно до розпорядження КМУ №883-р від 07.09.2011 цілісний майновий комплекс Військового радгоспу «Дніпровський» передано зі сфери управління Міністерства оборони України до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України. Зауважує, що ліквідації Військового радгоспу «Дніпровський» не відбулося, а мала місце реорганізація шляхом правонаступництва. Проте, відповідачем 1 під час здійснення державного контролю зроблений висновок про самовільне зайняття ДП «Дніпровське» земельної ділянки площею 35га. Наслідком таких висновків стало прийняття відповідачем 1 оскаржуваних приписів, протоколів та постанов. Позивач зазначає, що самовільного зайняття земельної ділянки не відбулось, оскільки ДП «Дніпровське» є правонаступником Військового радгоспу «Дніпровський», якому земельну ділянку передано рішенням органу місцевого самоврядування. Також позивач вказував на порушення порядку проведення перевірки. Просив позов задовольнити.

Ухвалою від 13.08.2018 відкрито провадження у справі та призначене підготовче засідання на 05.09.2018.

У підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 08.10.2018.

Ухвалою суду від 08.10.2018 до участі у справі залучено другого відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, продовжений строк підготовчого провадження до 12.11.2018 та розгляд справи відкладений до 05.11.2018.

Протокольною ухвалою суду від 05.11.2018 закрито підготовче провадження та призначене судове засідання на 05.11.2018. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 27.11.2018.

Позивач та представник третьої особи в судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві. Також зазначили, що ДП «Дніпровське» неодноразово зверталось до міського голови м.Запоріжжя щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проте такі звернення не мають результату. Також вказали, що ДП «Дніпровське» користується земельною ділянкою на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 15.09.1993 №373, а тому доводи відповідачів про самовільне зайняття земельної ділянки є необґрунтованими.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиву на позов (вх. № 28224 від 11.09.2018, від 25.10.2018 вх.№34040), зокрема зазначив, що у ДП «Дніпровське» відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку, межі земельної ділянки в натурі не виділені, а тому така земельна ділянка вважається самовільно зайнятою. Також зазначив, що заперечує проти позовної вимоги щодо скасування акту перевірки, оскільки акт не породжує негативних наслідків.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 27.11.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач є виконуючим обов’язки директора ДП «Дніпровське» на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.04.2018 №57-к.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 15.09.1993 №373 «Про передачу земельної ділянки військовому радгоспу «Дніпровський», земельну ділянку площею 64 га вилучено із земель аеродрому «Мокрое» та передано Військовому радгоспу «Дніпровський».

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 №883-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств та військових радгоспів до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства», цілісний майновий комплекс Військового радгоспу «Дніпровський» передано до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.08.2015 №323, Військовий радгосп «Дніпровський» перейменовано у державне підприємство «Дніпровське».

04.05.2018 позивач отримав повідомлення від відповідача 1 про виклик для надання пояснень та документів, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель (а.с.22).

На таке повідомлення позивач надала пояснення та документи, які отримано відповідачем 1 (а.с.23).

10.05.2018 відповідачем 1 винесений припис № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18, у якому вказано, що позивачем самовільно зайнято земельну ділянку площею 35га та зобов’язано позивача у 30-денний термін усунути порушення (а.с.24).

Також, 10.05.2018 відповідачем 1 відносно позивача складений протокол про адміністративне правопорушення № 203/0/92-18-ДК/0071П/07/01/-18, у якому вказано про самовільне зайняття ДП «Дніпровське» земельної ділянки площею 35га.(а.с.25).

Позивач 21.05.2018 надав відповідачу 1 заперечення на вказаний протокол.

21.05.2018 відповідачем 1 прийнято постанову № 203/0/92-18-ДК/0051По/08/01/-18 про закриття справи. У постанові вказано про наявність у діях позивача ознак злочину, у зв’язку із чим справу про адміністративне правопорушення закрито та матеріали справи передані до Головного управління Національної поліції у Запорізькій області (а.с.28-29).

11.07.2018 відповідачем 1 складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 300/0/92-18-ДК/592/АП/09/01/-18, у якому зазначено, що під час перевірки встановлено, що земельна ділянка площею 35га, яка розташована в Шевченківському районі м.Запоріжжя біля вулиці Блакитної та вулиці Затишної, піддана сільськогосподарській обробці, а саме, засіяна соняшником. Зазначено, що ДП «Дніпровське» продовжує самовільно використовувати земельну ділянку, вимоги припису від 10.05.2018 № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18 не виконано, земельну ділянку не звільнено, власнику не повернено (а.с.36).

11.07.2018 відповідачем 1 складений протокол про адміністративне правопорушення № 300/0/92-18-ДК/0105П/07/01/-18 відносно позивача щодо невиконання припису від 10.05.2018 № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18 (а.с.37).

Також, 11.07.2018 відповідачем винесений припис № 300/0/92-18-ДК/0060Пр/03/01/-18, у якому вказано про невиконання позивачем вимог припису від 04.05.2018 №124/0/92-18-Дк/0035Пр/03/01/-18 та про необхідність усунути порушення – самовільного зайняття земельної ділянки (а.с.38).

24.07.2018 відповідачем 1 прийнято постанову № 300/0/92-18-ДК/0084По/08/01/-18 про накладення на позивача адміністративного стягнення у розмірі 170грн. за невиконання вимог припису від 10.05.2018 № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18 (а.с.42).

Не погоджуючись із вказаними вище рішеннями відповідача 1, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Заслухавши пояснення учасників справи, повно і всебічно дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що спір між сторонами виник внаслідок висновків відповідача 1 про самовільне зайняття ДП «Дніпровське» земельної ділянки.

Суд не погоджується із такими висновками відповідача 1 через наступне.

Відповідно до ст. 53-1 КУпАП передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Листом Державного комітету України із земельних ресурсів від 11.11.2008 №14-17-4/12991 «Щодо застосування терміну «самовільне зайняття земельної ділянки» роз’яснено, що дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку, але за наявності рішення відповідного органу виконавчої впади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки чи наявність цивільно-правової угоди про набуття права на земельну ділянку, житловий будинок, будівлю або споруду, які на ній розміщені, не можуть бути кваліфіковані як «самовільне зайняття земельної ділянки». Вчинення таких дій є «використанням земельної ділянки без правовстановлюючого документа».

Судом встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 15.09.1993 №373 «Про передачу земельної ділянки військовому радгоспу «Дніпровський», земельну ділянку площею 64 га вилучено із земель аеродрому «Мокрое» та передано Військовому радгоспу «Дніпровський».

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 №883-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств та військових радгоспів до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства», цілісний майновий комплекс Військового радгоспу «Дніпровський» передано до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.08.2015 №323, Військовий радгосп «Дніпровський» перейменовано у державне підприємство «Дніпровське».

Таким чином, ДП «Дніпровське» є правонаступником Військового радгоспу «Дніпровський», якому рішенням органу місцевого самоврядування передано земельну ділянку площею 64га.

Ураховуючи зазначене вище, позивачем та не вчинено правопорушення, яке може бути кваліфіковано як «самовільне зайняття земельної ділянки».

Крім того, суд зазначає, що позивач з 2004 року намагається затвердити проект землеустрою земельної ділянки, надав докази свого звернення до міського голову м.Запоріжжя із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02.2018 по справі №910/5702/17, у разі встановлення того, що суб’єкт господарювання вживав необхідних заходів до оформлення свого права землекористування, то відсутність у нього переоформлених на його ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення…

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, згідно із зазначеним терміном, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про передачу такої земельної ділянки.

Ураховуючи вищевикладене, суд критично відноситься до висновків, які зроблені відповідачем 1 про самовільне зайняття земельної ділянки, а відтак, є противоправними і рішення відповідач 1, які прийнятті на підставі такого висновку, а саме:

протокол про адміністративне правопорушення № 203/0/92-18-ДК/0071П/07/01/-18 від 10 травня 2018 року;

припис № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18 від 10 травня 2018 року;

протокол про адміністративне правопорушення № 300/0/92-18-ДК/0105П/07/01/-18 від 11 липня 2018 року,

припис № 300/0/92-18-ДК/0060Пр/03/01/-18 від 11 липня 2018 року,

постанова про накладення адміністративного стягнення від 24 липня 2018 року №300/0/92-18-ДК/0084По/08/01/-18.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 5 Закону України Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначені органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів.

Відповідно до вказаної статті державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; - моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.

В рамках даної справи відповідачем 1 здійснювався державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері використання та охорони земель встановлені статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель; складати акти перевірки чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення.

Так, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, а наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) №308 від 17.11.2016 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане.

До повноважень ГУ Держгеокадастру відноситься, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру є структурним підрозділом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, юрисдикція якого поширюється на територію Запорізької області.

Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Положенням про Управління ГУ Держгеокадастру встановлено право державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель складати акти перевірки чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель.

Реалізація вказаних повноважень щодо здійснення державного контролю повинна відбуватися у спосіб встановлений законодавством.

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» не визначає підстав та порядку проведення перевірок посадовими особами Держгеокадастру.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №132 від 25.02.2013 був затверджений Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, але вказаний наказ визнаний таким, що втратив чинність, відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.01.2017.

Крім того, Кабінетом Міністрів України видано Розпорядження від 10.03.2017 №169-р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади», яким скасовані накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як такі, що не відповідають Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за переліком згідно з додатком 1, у якому зазначений наказ Мінагрополітики №132 від 25.02.2013. Розпорядження КМУ набрало законної сили 21.05.2017.

Вказане Розпорядження свідчить проте, що накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо здійснення державного нагляду (контролю) повинні відповідати Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Таким чином, при здійсненні державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель відповідач повинен був дотримуватися вимог Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон №877-V).

Відповідно до положень ст.1 Закону № 877-V від 05.04.2007, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Під поняттям «заходи державного нагляду (контролю)» розуміється планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом;

Під поняттям «спосіб здійснення державного нагляду (контролю)» розуміється процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Також, ст.2 Закону №877-V від 05.04.2007 визначена сфера його дії, відповідно до якої дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення. Тобто при здійсненні державного нагляду (контролю) у галузі земельних відносин органи державного нагляду (контролю) повинні керуватися Законом України №877-V.

Пунктом 4 ст.4 Закону №877-V від 05.04.2007 визначено, що виключно законами встановлюються, зокрема, органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); спосіб та форми здійснення заходів, здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом планових та позапланових заходів.

Відповідно до положень ст.5 Закону № 877-V від 05.04.2007, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Відповідно до положень ч.4 цієї ж статті, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв’язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

В свою чергу, обов’язок суб’єкта владних повноважень на повідомлення особи кореспондується з правом суб'єкта господарювання на не допуск посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Частиною 1 ст.6 Закону №877-V від 05.04.2007 визначені підстави для здійснення позапланових заходів, якими є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 2 ст.6 Закону визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

В наказі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 03.05.2018 за № 203-ДК «Про здійснення державного нагляду контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», на підставі якого здійснена перевірка ДП «Дніпровське», та за результатами якої направлені позивачу оскаржувані припис, постанова та протокол, у якості підстави для здійснення перевірки взагалі вказано зокрема наявність скарги ГО «Стоп корупція».

Проте, така підстава для проведення перевірки, як скарга громадської організації, у вказаному вище Закону – відсутня.

Частина 1 ст.6 Закону №877-V від 05.04.2007 не передбачає права для здійснення позапланового заходу без наявних на те підстав.

Також, відповідно до ч.7 ст.7 Закону №877-V від 05.04.2007, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з ч.8 ст.7 Закону №877-V від 05.04.2007, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Так, у приписі від 10.05.2018 №203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18 відсутнє посилання на акт перевірки, на підставі якого виданий вказаний припис.

В приписі зазначено лише, що при перевірці додержання вимог земельного законодавства встановлено, що ДП «Дніпровське» в особі ОСОБА_1 самовільно зайнято земельну ділянку та приписано усунути виявлене порушення у 30-дений строк, про виконання припису повідомити до 11.06.2018.

Суд вважає необхідним зауважити, що оскаржуваний припис не відповідає поняттю припису та меті, з якою приписи видаються суб'єктам господарювання.

Згідно із ч.8 ст.7 Закону № 877-V припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. При цьому, строк виконання припису встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень.

Також суд зазначає, що 11.07.2018 відповідачем винесений припис № 300/0/92-18-ДК/0060Пр/03/01/-18, у якому вказано, що при перевірці додержання вимог земельного законодавства щодо виконання припису від 04.05.2018 №124/0/92-18-Дк/0035Пр/03/01/-18 встановлено, що в термін, який зазначений у приписі, правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою не надано.

Проте, суд зауважує, що припис від 04.05.2018 №124/0/92-18-Дк/0035Пр/03/01/-18 суду не надано. Позивач в свою чергу також стверджує, що припис з таким номером, датований 04.05.2018 позивачу не надсилався.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги щодо скасування протоколу про адміністративне правопорушення № 203/0/92-18-ДК/0071П/07/01/-18 від 10 травня 2018 року, припису № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18 від 10 травня 2018 року, протоколу про адміністративне правопорушення № 300/0/92-18-ДК/0105П/07/01/-18 від 11 липня 2018 року, припису № 300/0/92-18-ДК/0060Пр/03/01/-18 від 11 липня 2018 року та постанови про накладення адміністративного стягнення від 24 липня 2018 року № 300/0/92-18-ДК/0084По/08/01/-18 є доведеними та обґрунтованими, оскільки суд не вбачає порушення, про вчинення якого стверджує відповідач 1 та 2 у вигляді самовільного зайняття позивачем земельної ділянки, а також суд вбачає порушення відповідачем 1 порядку здійснення заходу та недоліки у винесених відповідачем 1 рішеннях.

Проте, суд не вбачає підстав для скасування постанови про закриття справи у зв'язку з ознаками в діях позивача ознак злочину від 21 травня 2018 року № 203/0/92-18-ДК/0051По/08/01/-18 та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 300/0/92-18-ДК/592/АП/09/01/-18 від 11 липня 2018 року.

Щодо позовної вимоги про скасування постанови про закриття справи у зв'язку з ознаками в діях позивача ознак злочину, то суд зазначає наступне.

Відповідно до норм чинного законодавства України, передбачена адміністративна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 53-1 КУпАП), а також кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику (ст. 197-1 КК України).

В свою чергу, пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Також, абз. 2 ст. 284 КУпАП визначено, що постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при передачі матеріалів на розгляд прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Відповідно до Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.10.2017 №6, якщо при розгляді справи державний інспектор дійде висновку щодо наявності у порушенні ознак кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування (стаття 253 КУпАП). У такому випадку виноситься постанова про закриття справи, яка надсилається до вищезазначених органів разом з матеріалами справи. До органів прокуратури, органів досудового розслідування направляються оригінали документів.

Постанова про закриття справи виноситься на підставі обставин, передбачених статтями 247 і 253 КУпАП.

Аналізуючи зазначені норми права суд зазначає, що в разі якщо під час розгляду справи про адміністративне правопорушення посадова особа дійде висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він зобов'язаний передати матеріали до відповідного органу досудового слідства, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, в порядку визначеному абз. 2 ст. 284 КУпАП, а також. п. 1 ст. 247 КУпАП.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови від 21.05.2018 про закриття справи, відповідачем 1 зроблений висновок, що в діях позивача є ознаки злочину, за який передбачена відповідальність за ст. 197-1 КК України, у зв'язку з чим, наявними є підстави для закриття справи та направлення матеріалів до органу досудового розслідування.

Таким чином, закриваючи справу про адміністративне правопорушення, відповідач 1 діяв в порядку та в межах повноважень визначених чинним законодавством.

Щодо акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №300/0/92-18-ДК/592/АП/09/01/-18 від 11 липня 2018 року, про скасування якого просить позивач, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, при цьому, публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

За приписами ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Правовим актом індивідуальної дії є виданий суб’єктом владних повноважень офіційний письмовий документ, прийнятий на виконання нормативно-правового акта, дію якого поширено на конкретних осіб та/або які стосуються конкретної ситуації і є актами одноразового застосування норм права.

Суд зазначає, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, не є нормативно-правовим актом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії, оскільки не створює для позивача юридичних прав та обов’язків.

Обов'язковою ознакою рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Предметом оскарження в адміністративному суді є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів перевірки, тобто в даному випадку оскарженню підлягають припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що акт перевірки, не є рішенням суб’єкта владних повноважень (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії), не породжує негативним правових наслідків для позивача, а тому, відповідно, суд не вбачає підстав для задоволення цієї позовної вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.73 цього ж Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до положень ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (69013, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Головного спеціаліста відділу контролю за використання та охороною земель у Великобілозерському, Кам'янсько - Дніпровському, районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_4 (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50), до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство «Дніпровське» (69013, м. Запоріжжя, вул. Незалежності, 13, код ЄДРПОУ 22992166) про визнання протиправними та скасування протоколів про адміністративне правопорушення, приписів, постанови про закриття справи та акту перевірки, - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати протокол про адміністративне правопорушення № 203/0/92-18-ДК/0071П/07/01/-18 від 10 травня 2018 року, складений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Камянсько-Дніпровському, районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1.

Визнати незаконним та скасувати припис № 203/0/92-18-ДК/0027Пр/03/01/-18 від 10 травня 2018 року, складений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Камянсько-Дніпровському, районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_4

Визнати незаконним та скасувати протокол про адміністративне правопорушення № 300/0/92-18-ДК/0105П/07/01/-18 від 11 липня 2018 року, складений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Камянсько-Дніпровському, районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_4

Визнати незаконним та скасувати припис № 300/0/92-18-ДК/0060Пр/03/01/-18 від 11 липня 2018 року, складений головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Камянсько-Дніпровському, районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_4

Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 24 липня 2018 року № 300/0/92-18-ДК/0084По/08/01/-18, складену головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великобілозерському, Камянсько-Дніпровському, районах та м. Енергодарі управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області судовий збір у розмірі 2819,20 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 07.12.2018.

Суддя Ю.В. Калашник