Рішення № 78382821, 03.12.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24301/18

Провадження № 2/127/4150/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

03.12.2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та пені за прострочення їх сплати, –

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та пені за прострочення їх сплати. Позов мотивовано тим, що 29 листопада 2011 року Іллінецький районний суд Вінницької області виніс рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання нашого неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15 вересня 2011 року і до досягнення сином повноліття. Так як відповідач не виконував вказане рішення суду в нього виникла заборгованість по сплаті аліментів, що становить 68 371,89 грн. Оскільки неустойка (пеня) за несплату аліментів не може перевищувати 100% боргу (ч. 1, ст. 196 СК України), враховуючи, що відповідач має заборгованість зі сплати аліментів з самого початку (винесення рішення суду) 100% від вказаної суми набігає за сто днів, тобто менше ніж за чотири місяці. Отже, сума пені за несплату аліментів за усі роки становить 68 371,89 грн. Просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість зі сплати аліментів та пеню за прострочення їх сплати на утримання нашого спільного сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 136 743,78 грн.

Ухвалою суду від 10.10.2018року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

02.11.2018року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Враховуючи думку представника позивача, вимоги ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, постановивши по справі заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 29 листопада 2011 року Іллінецький районний суд Вінницької області виніс рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання нашого неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15 вересня 2011 року і до досягнення сином повноліття.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженні № 35241937 за період з 15.09.2011року по 01.03.2018року у ОСОБА_4 виникла заборгованість по несплаті аліментів в розмірі 68 371,89грн.

З даної довідки вбачається, що відповідач несвоєчасно сплачував аліменти, внаслідок чого утворилась заборгованість по сплаті аліментів.

Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.

Відповідно до частини першої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У п. 22 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз’яснено, що передбачена ст. 196 СКУ країни відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості. Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, то строк виконання цього обов’язку буде різним, а тому кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Отже, пеня за прострочення зі сплати аліментів нараховується за кожним періодичним платежем окремо з дня порушення платником аліментів свого обов’язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, після чого розмір нарахованої пені за кожним щомісячним платежем підсумовується та визначається загальна сума пені за порушення аліментних зобов’язань.

Виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, то за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується наступним чином: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, а загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць). Такий правовий висновок зробив Верховний Суд України у справі № 6-300цс16 від 16 березня 2016 року.

Доказів відсутності вини відповідача у несплаті аліментів останній суду не подав і судом їх не здобуто.

Оскільки факт наявності заборгованості зі сплати аліментів підтверджується належними доказами - розрахунками заборгованості, і відповідачем не спростовано вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів позивачу у вказаний період, суд приходить до висновку, що вказана заборгованість виникла з вини відповідача і вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими.

Вирішуючи питання щодо розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову природу пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов’язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Враховуючи що розмір пені значно перевищує розмір заборгованості, суд враховуючи норми ст. 196 СК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, 18.07.2001р.н. в розмірі 68 371,89гривень.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по аліментах то дані вимоги не підлягають до задоволення, оскільки у відповідності зі ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» порядок сплати аліментів визначається законом. За наявності заборгованості зі сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість понад три місяці. Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісячно. Тобто, за змістом вказаної статті Закону, заборгованість зі сплати аліментів визначається та стягується державним виконавцем. У випадку наявності спору щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів заінтересована особа вправі звернутись до суду із заявою про її перерахунок у випадках визначених Законом.

Оскільки при зверненні до суду позивачка була звільнення від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави 704,80грн. судового збору.

На підставі викладеного, згідно ст. ст.180, 196, 197 СК України, керуючись ст. ст. 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд –

в и р і ш и в :

Позови задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, 18.07.2001р.н. в розмірі 68 371,89гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 07.12.2018року.

ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1.

ОСОБА_2, останнє відоме місце проживання: м. Вінниця (3-й км. Барського шосе, с. Агрономічне) вул. Механізатора, 25).

Суддя: