Ухвала суду № 78381239, 22.11.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 205/440/15-к

Провадження № 1-кп/206/97/18

У Х В А Л А

22.11.2018року в залі суду в м. Дніпрі Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухоруков А.О.,

суддів Грицаюк Н.М.,

ОСОБА_1,

при секретарі Панюшкіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про надання йому дозволу під час судового засідання перебувати по за межами клітки де він тримається, а біля свого захисника ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040690002806 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 296, ч.2 ст.342, ч. 1 ст. 345 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 296 КК України,

за участю

прокурора Самоткан В.М.,

потерпілих ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10,

обвинувачених ОСОБА_2,

ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

захисників обвинувачених ОСОБА_3,

ОСОБА_11,

ОСОБА_12,

ОСОБА_13,

ОСОБА_14

в с т а н о в и л а:

В Самарському районному суді м. Дніпропетровська перебуває на розгляді кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040690002806 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 7 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 296, ч.2 ст.342, ч. 1 ст. 345 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 296 КК України.

08.11.2018 року до канцелярії суду надійшло клопотання від обвинуваченого ОСОБА_2 про надання йому дозволу під час судового засідання перебувати по за межами клітки де він тримається, а біля свого захисника ОСОБА_3, яке обґрунтовано тим, що обвинувачений скаржиться на своє тримання в металевій клітці в залі судових засідань під час судового розгляду в суді першої інстанції. Стверджує, що тримання його в металевій клатціпринижує його гідність, заборонене статтею 3 Конвенції, яка передбачає таке: «Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або катуванню». Оскільки за змістом ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а юрисдикція їх поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі ключову роль у забезпеченні ефективного заходу прав і свобод громадянина на національному рівні відведено саме судами.

У п.1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,7 та 11 до Конвенції» зазначено, що «Україна повністю визнає на своїй територію дію статті 46 Конвенції щодо обов’язковою, і без укладання спеціальної угоди, юрисдикцію Суду в усіх питання, що стосується тлумачення і застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, що «при розгляді справи суду застосовують Конвенцію та практику Суду.

Так, у постанові Великої палати у справі « ОСОБА_15 і ОСОБА_16 проти Росії », від 17 липня 2014 року Європейський суд з прав людини встановив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з надмірно тривалим розглядом кримінальної справи стосовно - ОСОБА_15 і ОСОБА_16; ст. 3 Конвенції - у зв’язку з триманням заявників в залі суду в ході названого судового розгляду в місці, обгородженому металевими прутами, з перекриттям з дроту ( металева клітка).

Позиція Європейського суду з прав людини стосовно порушення статті З Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відхилив аргумент російської влади про те, що « тримання заявників в металевій клітці було направлено на запобігання можливостей втечі, припинення неправомірної поведінки підсудних і їх захист від потерпілих » ( п. 121 постанови). Звернуто увагу на те, що « не було надано доказів наявності загрози безпеки в судовому засіданні, яка виправдовувала б тримання заявників в металевій клітці, а також того, що суд взагалі розглядав питання про наявність такої загрози і необхідність застосування до заявників відповідних заходів » ( п. 137 постанови).

З урахуванням викладеного визнано, що « тримання ОСОБА_15 і ОСОБА_16 в металевій клітці протягом усього судового розгляду справи ( більше 2 років) стало засобом приниження заявників, що воно підривало їхню репутацію і викликало у них почуття приниженості, слабкості, страху і власної неповноцінності » ( п. 129 постанови).

Поряд з цим встановлено, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини використання металевих кліток відноситься до питань справедливості судового розгляду, в тому числі презумпції невинуватості, права підсудного на ефективну участь в судовому розгляді і отримання їм реалізації та ефективної правової допомоги ( п. 132 постанови).

На підставі викладеного зроблено висновок про те, що «саме по собі тримання підсудного в металевій клітці в залі суду з урахуванням його об’єктивно принизливого характеру не відповідає нормам цивілізованої поведінки в демократичному суспільстві, є приниженням людської гідності і порушує вимоги ст. 3 Конвенції » ( п. 138 постанови).

Висновки викладені ЄСПЛ у відповідності до ст. 17 Закону України « Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини » є одним з джерел національного права, а отже є обов’язковими до виконання державою України.

За таких обставин, вважав, що місцевий суд зобов’язаний розглянути це клопотання з суворим дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 дане клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Прокурор Самоткан В.М. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Потерпілі ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та їх захисники ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 щодо заявленого клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 поклалися на розсуд суду.

Заслухавши клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про надання йому дозволу під час судового засідання перебувати по за межами клітки де він тримається, а біля свого захисника ОСОБА_3, думку прокурора, потерпілих, інших обвинувачених та захисників, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи рішення у справі «ОСОБА_15 та ОСОБА_16 проти Росії» (рішення від 17 липня 2014 року) Європейський Суд з прав людини встановив, що утримання особи в металевій клітці під час судового розгляду принижує її гідність та не може бути виправдано жодним міркуванням, що є порушенням ст. 3 Конвенції.

Судовий розгляд по справі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 тривав 6 років 10 місяців. Крім того, обвинувачення ОСОБА_15 та ОСОБА_16 не стосувалося загибелі людини, один з обвинувачених був виправданий.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, всі особи є рівними перед судами і трибуналами. Кожен має право при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, пред'явленого йому, або при визначенні його права та обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону. Преса і публіка можуть не допускатися на весь судовий розгляд або частину його з міркувань моралі, громадського порядку чи державної безпеки в демократичному суспільстві, або коли того вимагають інтереси приватного життя сторін, або - в тій мірі, в якій це, на думку суду, є строго необхідним, - при особливих обставинах, коли публічність порушувала б інтереси правосуддя; однак будь-яка судова постанова в кримінальній або цивільній справі повинна бути публічною, за винятком тих випадків, коли інтереси неповнолітніх вимагають іншого чи коли справа стосується матримоніальних спорів або опіки над дітьми.

(Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73)

Застосування принципу верховенства права поряд із принципом рівності перед судом всіх учасників справи потребує врахування також інтересів потерпілих. Крім того, забезпечення умов перебування в залі судового засідання обвинувачених, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відбувається самими підрозділами органів МВС, які відносяться до органів виконавчої, а не судової влади.

Так відповідно Наказу від 26.05.2015 року за №613/785/5/30/29/67/68 затвердженого Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством юстиції України, Верховним Судом України, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Державною судовою адміністрацією України, Генеральною прокуратурою України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2015 року за №689/27143 затверджено інструкцію з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів. Відповідно до п. 9 даної інструкції, у приміщеннях суддів відповідно до вимог Державних будівельних норм України В.2.2-26:210 «Будинки і споруди. Суди» (далі –ДБН) обладнуються: камери, зали судових засідань, приміщення для розміщення особового складу варти і санітарні вузли. Усі службові приміщення утримуються в належному стані, своєчасно ремонтуються та мають достатнє освітлення.

Згідно п. 11 вищевказаної інструкції, в залі судового засідання місце для тримання обвинувачених (підсудних), засуджених обладнується загородженнями відповідно до вимог ДБН.

Відповідно п. 27 Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, за розпорядженням головуючого в судовому засіданні (судді-доповідача) начальник варти дозволяє спілкування обвинуваченому (підсудному), засудженому із захисником, прокурором та при цьому обвинувачений (підсудний), засуджений з-під охорони не звільняється. Такі переговори проводяться в залі судових засідань під час перерви і можуть вестися будь-якою мовою.

З Державних будівельних норм України №В2.2-26:210, вбачається, що в судах відповідно до п. 7.1.8 Металеві загороджувальні грати, що захищають з усіх боків місце для розміщення підсудних під час проведення судових процесів у залах судових засідань для розгляду кримінальних справ, повинні бути заввишки не менше ніж 2.2 м. і мати гратчасте металеве покриття. Загороджувальні грати повинні мати двері розміром 2.0 м. х 0,85 м. Допускається передбачати загороджувальні грати заввишки до стелі залу судових засідань.

Для виготовлення загороджувальних грат слід застосувати металевій прут діаметром не менше ніж 0,014 м. і розміром вічка не більше ніж 0,07 м. х 0,07 м.

Металеві загороджувальні грати належить прикріпити до стін і підлоги. Місце для розміщення підсудних слід обладнувати (лавами), що теж надійно скріплюю з підлогою. Варіант металевої огорожі наведено в відомчих інструкціях про порядок тримання підсудних (засуджених).

При проектуванні зони для утримання підсудних (засуджених) під час проведення судового процесу в залах засідань для розгляду кримінальних справ замість металевих загороджувальних грат можливе використання огорожі зі спеціального куленепробивного скла. При цьому зону для утримання підсудних належить обладнувати спеціальними переговорними пристроями для спілкування з учасниками судового процесу. Стілець або лави для підсудних повинні бути надійно закріплені до підлоги.

З урахуванням ст. 3 та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та рішення Європейського суду з прав людини, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність здійснення подальшого розгляду кримінального провадження в залах судових засідань, які обладнані огорожею із спеціального куленепробивного скла, в іншій частині клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 на думку колегії суддів, необхідно відмовити.

Керуючись п. 27 Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних). ст.ст. 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів.

ПОСТАНОВИЛА :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Подальший розгляд кримінальне провадження здійснити в залі судових засідань, які обладнані огорожею зі спеціального куленепробивного скла.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя А.О. Сухоруков

Судді: Н.М. Грицаюк

ОСОБА_1