Рішення № 78380043, 03.12.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3554/18

2/212/1911/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Плотнікової Т.Б., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2018 року ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» моральної шкоди завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві під час виконання трудових обов’язків у розмірі 170 000,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 13 серпня 2008 року він працював на підприємстві відповідача - шахті ім. Фрунзе підземним гірником очисного вибою. 16 листопада 2017 року, під час виконання трудових обов’язків із ним стався нещасний внаслідок якого він отримав травми середнього ступеню тяжкості. Внаслідок нещасного випадку йому завдано моральну шкоду, яка полягає фізичних стражданнях, зміні його особистого життя.

Не погодившись із позовом відповідач подав до суду письмовий відзив в якому зазначив, що всі вимоги щодо створення на робочому місці позивача ОСОБА_1 умов праці відповідно до нормативно-правових актів були виконані відповідачем та для останнього створені належні умови праці. Зазначив, що основною причиною настання нещасного випадку є особиста необережність ОСОБА_1, саме позивач допустив порушення вимог законодавства про охорону праці, тому останнім не доведено протиправності діяння відповідача. Крім того зазначив, що на час звернення до суду стан здоров’я позивача не погіршився, а при відповідному лікуванні може покращитись. Також вказав, що позивачу не заборонена будь-яка робота, а лише важка фізична в підземних умовах, а тому позивач може працювати в нормальних умовах праці.

Ухвалою суду від 30 травня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено її розгляд.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити. ОСОБА_4 пояснив, що він працював на підприємстві відповідача при цьому не порушував вимоги законодавства про охорону праці.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в позові відмовити, посилаючись на письмовий відзив.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленим наступне.

Позивач ОСОБА_1 з 13.08.2008 по 16.03.2018 року, часу звільнення за станом здоров’я, що перешкоджає роботі, перебував у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Суха Балка», що підтверджується копією трудової книжки останнього, та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи. (а.с.7-9).

Відповідно до акту про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, на підприємстві ПрАТ «Суха Балка», форми Н-1 за №17/А, затвердженого 20.12.2017 року генеральним директором ПрАТ «Євраз ОСОБА_4» вказано, що 16 листопада 2017 року близько 03 години 45 хвилин на дільниці №1 шахти імені Фрунзе, штрек скреперування в осях 40-42 горизонту 1132м блоку 40-46 покладу «Західна шахта8» гор.1135м. сталося зависання гірничої маси в дучці №1 лежачого боку. ОСОБА_1 виконавши очистку скреперної доріжки від гірничої маси підійшов до дучки №1 лежачого боку з південної сторони отвору дучки та зробив декілька ударів за допомогою металевого лома довжиною 1,5м. з метою випустити гірничу масу. В цей момент, приблизно о 04 годині 00 хвилин, стався вихід гірничої маси з отвору дучки, і шматком гірничої маси придавило ОСОБА_1 ноги. Діагноз згідно з листком непрацездатності: закритий скалковий зламо-вивих 1-ї плеснової кістки правої ступні зі зміщенням уламків. Закритий скалковий злам в/3 2-ї,3-ї плеснових кісток правої ступні зі зміщенням уламків. Закритий злам основної фаланги 5-го пальця правої ступні без зміщення уламків. Закритий краєвий злам лівої п’яткової кістки без зміщення уламків. Забійна рана, обширна гематома м’яких тканин правої ступні. Забійна рана, забій м’яких тканин лівої ступні. Синдром тривалого здавлення обох стоп. ОСОБА_1 не знаходився у стані алкогольного сп’яніння. Згідно зазначеного акту причиною настання нещасного випадку є особиста необережність потерпілого, супутня відсутня. Особою, яка допустила порушення вимог законодавства про охорону праці є ОСОБА_1. (а.с.10-14).

Згідно довідки про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках, потреб у додаткових видах допомоги, серії 12 ААА №048392 від 07.03.2018 року, ОСОБА_1 при первинному огляді встановлено 70% втрати професійної працездатності, друга група інвалідності у зв’язку із трудовим каліцтвом з 05.03.2018 року до 01.04.2019 року, з переоглядом 01.03.2019 року. Визначена потреба у медикаментозному лікуванні, ВМП, медикаментозне лікування, стаціонарне лікування. (а.с.15).

Згідно виписного епікризу з медичної картки стаціонарного хворого за №4314/885 ОСОБА_1 з 16.11.2017 по 12.02.2018 року перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КЗ «Криворізька міська лікарня №8»ДОР» та останньому 16.11.2017, 17.11.2017, 30.11.2017, 09.01.2018, 02.02.2018 проводились оперативні втручання у зв’язку із отриманою виробничою травмою. (а.с.17)

Відповідно до виписного епікризу №740/134 ОСОБА_1 у зв’язку із отриманою виробничою травмою перебував на стаціонарному лікуванні з 22.02.2018 по 09.03.2018 року. (а.с.18)

Згідно ст.ст.15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого порушеного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду по захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

У відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання складається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв’язку з ушкодженням здоров’я.

Як зазначено у Рішенні Конституційного ОСОБА_4 №20-рп/2008 від 08.10.2008 року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

За таких обставин, відповідальність за шкоду, завдану позивачу, покладено саме на роботодавців.

За п.3 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_4 України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Наведені вище докази свідчать про те, що ушкодження здоров’я, заподіяне позивачеві під час виконання ним трудових обов’язків, заподіює йому моральні й фізичні страждання, які обмежують його можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров’я, відчуття болю.

Зазначені обставини наступили у ОСОБА_1 у зв'язку із нещасним випадком на виробництві під час виконання ним трудових обов’язків, яке призвело до встановлення стійкої втрати професійної працездатності, що було встановлено судом, тому суд приходить до висновку про те, що позивачеві заподіяна моральна шкода.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ПрАТ «Суха Балка» є винним підприємством у трудовому каліцтві позивача, яке виникло внаслідок нещасному випадку, який стався із ОСОБА_1 під час виконанням ним трудових обов’язків та повинно нести відповідальність за спричинену моральну шкоду.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд враховує наявність у ОСОБА_1 70% втрати працездатності, встановлення другої групи інвалідності, у зв’язку з трудовим каліцтвом, наявність вини самого позивача у нещасному випадку пов’язаному з виробництвом, глибину фізичних та моральних страждань позивача, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПрАТ «Суха Балка», у вигляді одноразового відшкодування в сумі 70 000,00 гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Крім того, згідно ст.141 ЦПК України з ПрАТ «Суха Балка» підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн.

На підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст.ст. 4,12, 23, 76-83,141,258, 259,263,264,265, 268, 271,273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (50029 Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Конституційна, 5 ідентифікаційний код 00191329) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований та мешкає за адресою м. Кривий Ріг мікрорайон 7 Зарічний б. 22 кв. 78, в рахунок відшкодування моральної шкоди, без утримання податку з доходів фізичних осіб у розмірі 70 000,00 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (50029 Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Конституційна, 5 ідентифікаційний код 00191329) на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 гривень (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Дніпровський апеляційний суд через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено та підписано 07.12.2018 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак