Рішення № 78378435, 04.12.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2797/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області, Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар до Фізичної особи-підприємця Кастєрова Сергія Олександровича, Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар про стягнення 46 080,00 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Есхарівська селищна рада Чугуївського району Харківської області (позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Кастєрова Сергія Олександровича (відповідач) про стягнення 46 080,00 грн. матеріальних збитків, завданих позивачу неналежним виконанням відповідачем умов Договору відповідального зберігання № 1 від 01 липня 2016 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.10.2018 позовну заяву Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2797/18; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено розгляд справи в судовому засіданні на 20 листопада 2018 року.

В судовому засіданні у справі № 922/2797/18 оголошено перерву до 04 грудня 2018 року, про що судом 20.11.2018 постановлено відповідну ухвалу.

Представник позивача в судове засідання 04.12.2018 не з'явився, однак, до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області подав клопотання (вх. № 33857), в якому просив розглянути справу № 922/2797/18 за позовом Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області без його участі, а також зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 04.12.2018 не з`явився, про причини неявки ФОП Кастєров С.О. суд не повідомив, відзив на позов Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області не подав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач мав достатньо часу підготувати заперечення на позовну заяву та був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення Кастєрову С.О. ухвали суду про відкриття провадження по справі від 29.10.2018 року (вих. № 027589/1), яке повернулось на адресу суду 12.11.2018 з відміткою про отримання відправлення "особисто".

Враховуючи принцип диспозитивності та право сторін на власний розсуд розпоряджатись своїми правами, в тому числі брати участь в судовому засіданні; з огляду на те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи, визначені статтею 248 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/2797/18 за відсутності представників сторін.

Всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01 липня 2016 року між Есхарівською селищною радою Чугуївського району Харківської області в особі голови селищного голови (Поклажодавець) та Фізичною особою-підприємцем Кастєровим Сергієм Олександровичем (Зберігач) був укладений Договір відповідального зберігання № 1 (далі - Договір), згідно умов якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання (згідно додатку №1) та зобов'язується забезпечити його зберігання, та зобов'язується повернути майно після закінчення терміну зберігання, встановленого цим Договором.

Право власності на передане майно не переходить до зберігача, воно не може використовуватись зберігачем, а також передаватись третім особам (п.1.2. Договору).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що зберігач зобов'язаний:

2.1.1. прийняти передане майно на зберігання, відповідно до актів прийому-передачі;

2.1.2. забезпечувати повну схоронність переданого майна;

2.1.3. забезпечувати необхідні умови зберігання переданого майна;

2.1.4. передати майно поклажодавцю повністю або частково по письмовій вимозі останнього не пізніше трьох, робочих днів від дня одержання такої вимоги відповідно до актів прийому-передачі.

Згідно п. 3.1. Договору за невиконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно також до п. 3.2. Договору за неналежне виконання взятих на себе обов'язків зберігач компенсує втрати поклажодавця від зниження якості майна, або за власні кошти придбає для заміни втраченого чи пошкодженого повністю або частково. Термін для виплати грошової компенсації або придбання і передачі іншого, аналогічного втраченому майна згідно п. 2.1.4. цього Договору.

Вказаний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 7.1. Договору).

На виконання вказаного Договору, поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання за Актом прийому-передачі від 01 липня 2016 року (том 1, арк.с. 21) наступне майно:

- контейнери для сміття у кількості 80 штук;

- малий сміттєвий бак у кількості 20 штук;

- сміттєва урна у кількості 30 штук;

- бак сміттєвий контейнерний у кількості 36 штук;

- сміттєвий бак великий у кількості 88 штук;

- сміттєва урна у кількості 30 штук;

- контейнери для сміття у кількості 40 штук.

Загальна кількість переданого майна - 324 шт.

20 квітня 2017 року комісією у складі Кастєрова С.О., комерційного директора Топоркової І.А., головного бухгалтера Шишкової О.Д. та керівника ділянки житлового фонду Семененко В.А. було складено Акт комісійного обстеження контейнерів, відповідно до якого було виявлено, що 48 контейнерів (сміттєві баки великі) були зіпсовані, не придатні до використання та підлягають списанню (том 1, арк.с. 22).

Відповідно до Акту приймання-передачі від 11 грудня 2017 року (том 1, арк.с. 23) ФОП Кастєров С.О. передав Есхарівській селищній раді Чугуївського району Харківської області майно, яке було прийнято ним за Договором № 1 від 01.07.2016, а саме:

- контейнери для сміття у кількості 80 штук;

- малий сміттєвий бак у кількості 20 штук;

- сміттєва урна у кількості 30 штук;

- бак сміттєвий контейнерний у кількості 36 штук;

- сміттєвий бак великий у кількості 40 штук;

- сміттєва урна у кількості 30 штук;

- контейнери для сміття у кількості 40 штук.

Загальна кількість переданого майна - 276 штук.

В матеріалах справи міститься бухгалтерська довідка по основним засобам, які знаходяться на балансі селищної ради станом на 01.07.2018 (том 1, арк.с. 24), в якій, серед основних засобів, що були передані на відповідальне зберігання ФОП Кастєров С.О. згідно Договору відповідального зберігання № 1, зазначено "Сміттєвий бак великий" у кількості 88 шт.; балансова вартість - 84 480,00 грн.

Посилаючись на те, що ФОП Кастєров С.О. порушив умови Договору зберігання № 1 від 01.07.2016, повернувши сміттєві баки великі у кількості 40 штук, а не 88 штук, як було йому передано за Актом прийому-передачі від 01.07.2016, позивач зазначає, що Есхарівській селищній раді Чугуївського району Харківської області завдано матеріальної шкоди і розмір таких збитків складає: 960,00 грн. х 48 шт. = 46 080,00 грн.

Обставини щодо стягнення матеріальних збитків в примусовому порядку стали підставами для звернення позивача до суду.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України.

У відповідності до статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Крім того, згідно приписів статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Окремим видом зобов'язання є договір зберігання. Як передбачено частиною першою статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно статті 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

За приписами статті 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Частиною першою статті 950 ЦК України передбачено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до статті 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Статтею 623 ЦК України також визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Аналогічні приписи містяться у статтях 224, 225 ГК України: учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Враховуючи, що відшкодування збитків є одним із видів господарсько-правової відповідальності, а в даному випадку за пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах, для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Згідно з частиною першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Фізична особа-підприємець Кастєров Сергій Олександрович доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував, жодних доказів належного виконання умов Договору або заперечень проти наявності його вини в пошкодженні сміттєвих баків суду не надав.

Відтак, дослідивши докази, надані Есхарівською селищною радою Чугуївського району Харківської області в обґрунтування позовних вимог, беручи до уваги встановлені судом обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов Договору відповідального зберігання № 1 від 01 липня 2016 року та пошкодження майна поклажодавця саме під час його перебування на зберіганні у ФОП Кастєрова С.О., а також понесення позивачем витрат в розмірі вартості пошкодженого майна, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином обґрунтовано розмір збитків та надано належні докази наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та спричиненням позивачу матеріальної шкоди у розмірі 46 080,00 грн., доведено наявність передбачених Законом умов для стягнення збитків, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення збитків є законними та такими, що ґрунтуються на Законі, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, з ФОП Кастєрова С.О. також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 762,00 грн.

З огляду на наведене, відповідно до статей 11, 509, 526, 610, 611, 623, 936, 938, 949, 950, 951 Цивільного кодексу України, статтями 173-175, 193, 224, 225, 226 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 1, 13, 73-80, 86, 123, 129, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області до Фізичної особи-підприємця Кастєрова Сергія Олександровича задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кастєрова Сергія Олександровича (місцезнаходження: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) на користь Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області (місцезнаходження: 63524, Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, вул. Перемоги, будинок 8; код ЄДРПОУ 04397649) збитки в розмірі 46 080,00 грн. та судовий збір в розмірі 1 762,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 07.12.2018 р.

Суддя В.В. Рильова

справа № 922/2797/18