Рішення № 78377750, 27.11.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/645/18Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді С.М.Кобецької , секретар судового засідання Т.О. Савчин , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Першого заступника прокурора Івано - Франківської області,

вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано - Франківськ, 76000;

в інтересах держави в особі:

Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області,

вул. А. Сахарова, 23А, м. Івано-Франківськ,76014;

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рибгосп Бурштинський",

вул. Міцкевича, 51, м. Бурштин, Галицький район,

Івано-Франківська область,77111;

про стягнення 670 487,61грн,

за участю:

від прокуратури: ОСОБА_2 - прокурор відділу забезпечення представництва в суді, (довіреність №0513-11вих.18 від 23.07.2018; посвідчення №051103 від 08.10.2018);

від позивача: ОСОБА_3 - завідувач юридичного сектору, (довіреність №02-19/34 від 04.01.2018);

від відповідача: ОСОБА_4 - адвокат, (договір від 22.10.2018; довіреність б/н від 22.10.2018; свідоцтво №756 від 05.01.2011).

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Івано-Франківської області, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рибгосп Бурштинський" про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки в сумі 670 487,61грн.

Ухвалою Господарського суду Іванно-Франківської області від 26.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із статтею 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Буланов та Купчик проти України” від 09.12.2010, “Чуйкіна проти України” від 13.01.2011).

В судовому засіданні 30.10.2018 оголошувалась перерва до 27.11.2018.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги вказуючи при цьому на:

- наказ Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області №451 від 04.12.2017 щодо проведення перевірок господарських об’єктів області, направлення на проведення планової перевірки №287 від 04.12.2017, на підставі яких державними інспекторами Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області в період з 07.12.2017 по 15.12.2017 проведено плановий захід державного нагляду щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та виявлено засмічення ОСОБА_1 з обмеженою діяльністю "Рибгосп Бурштинський" земельної ділянки кадастровий номер 2621210300:01:002:0543 твердими побутовими відходами, відпрацьованими масляними фільтрами, шинами відпрацьованими №1 розміром 3м-14м, висотою 0,5м прямокутної форми, №2 розміром 1,5м-2м, висотою 0,3 м прямокутної форми, №3 розміром 4м-9м, висотою 0,3м прямокутної форми, що зафіксовано у акті перевірки №393 від 15.12.2017;

- припис Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області №287 від 15.12.2017, яким зобов’язано ТОВ "Рибгосп Бурштинський" вжити заходів щодо недопущення засмічення земель та ліквідувати засмічення землі в термін до 15.02.2018;

- протокол про адміністративне правопорушення №00019 від 20.02.2018, яким встановлено невиконання ТОВ "Рибгосп Бурштинський" припису №287 від 15.12.2017 та наявність засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами, у зв’язку з чим постановою про накладення адміністративного стягнення №00019 від 20.02.2018 на фінансового директора підприємства накладено штраф в розмірі 1 700,00грн;

- ОСОБА_5 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997 із змінами внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007 на підставі якої, згідно розрахунку від 15.12.2017 Державною екологічною інспекцією у Івано-Франківській області визначено розмір шкоди від засмічення земельної ділянки ТОВ "Рибгосп Бурштинський" в розмірі 670 487,61грн;

- звернення до відповідача з вимогою №5/18-1 від 07.06.2018 про відшкодування шкоди в розмірі 670 487,61грн, яка залишилась без належного реагування ТОВ "Рибгосп Бурштинський".

Позовні вимоги обґрунтовують нормами статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України, статті 96 Земельного кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 40, 41, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 17, 33, 42, 43 Закону України "Про відходи", статей 35, 46, 56 Закону України "Про охорону земель".

Відповідач своїм правом, наданим приписами статті 165 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов з зазначенням заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з посиланням на відповідні докази та правові норми - суду не подав.

Разом з тим в судових засіданнях представник відповідача не заперечив факт користування ТОВ "Рибгосп Бурштинський" земельною ділянкою кадастровий номер 2621210300:01:002:0543 по вул.Л.Українки 12, м.Бурштин. Однак вважає, що наявність на ґрунті сміття не є достатнім для висновку про забруднення навколишнього природного середовища та відповідно виникнення обов’язку відшкодування шкоди. Вказує, що у відповідача є в наявності договір укладений з місцевим комунальним підприємством на вивіз та утилізацію твердих побутових відходів. Крім того зазначає, що особа зазначена у акті планової перевірки №393 від 15.12.2017 не була уповноваженою ТОВ "Рибгосп Бурштинський" на участь у проведенні державного нагляду щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та відповідно підписання вказаного акту. Просить суд в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін присутніх в судовому засіданні, всебічно та повно з’ясувавши обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

У відповідності до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 07.02.2013 проведено державну реєстрацію юридичної особи - ОСОБА_1 з обмеженою діяльністю "Рибгосп Бурштинський" предметом діяльності якого, згідно даних органів статистики про основний вид економічної діяльності юридичної особи, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік є: прісноводне рибництво (аквакультура).

ОСОБА_1 з обмеженою діяльністю "Рибгосп Бурштинський" є правонаступником майнових прав та обов’язків Державного підприємства рибне господарство "Галицький", згідно передавального акту від 31.03.2016 (пункт 1.3. статуту ТОВ "Рибгосп Бурштинський", затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства №2 від 20.07.2016).

На виконання договору оренди цілісного майнового комплексу №09/14 від 25.02.2014, згідно акту приймання передачі державного майна №1 від 25.02.2014, орендодавець - Регіональне відділення ФДМ по Івано-Франківській області передав, а орендар - ТОВ "Рибгосп Бурштинський" прийняв у строкове платне користування до 24.02.2024 цілісний майновий комплекс (ЦМК) Державного підприємства рибне господарство "Галицький", розташований за адресою вул.Л.Українки 12, м.Бурштин. Цей договір став підставою для виникнення у разі приватизації ЦМК пріоритетних прав орендаря на довгострокову оренду земельної ділянки на якій розміщене підприємство з наступним викупом цієї земельної ділянки відповідно до законодавства (пункт 1.2.договору). Відповідно до вимог Водного та Земельного кодексів України орендар взяв на себе обов"язок протягом 6-ти місяців з дня підписання цього договору самостійно вирішити питання користування земельною ділянкою та водним дзеркалом шляхом укладення договорів (пункт 5.6. договору).

Розпорядженням Івано-Франківської ОДА №68 від 15.02.2017 надано ТОВ "Рибгосп Бурштинський" дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок, з метою їх подальшої передачі в оренду ТОВ "Рибгосп Бурштинський" для обслуговування цілісного майнового комплексу рибогосподарських потреб (цілей аквакультури).

Водночас перевіркою виконання умов договору оренди цілісного майнового комплексу №09/14 від 25.02.2014, оформленою актом від 27.06.2018, Регіональним відділенням ФДМ по Івано-Франківській області встановлено невиконання ТОВ "Рибгосп Бурштинський" пункту 5.6. договору щодо вирішення питання користування земельною ділянкою шляхом укладення відповідного договору.

На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області №451 від 04.12.2017 щодо проведення перевірок господарських об’єктів області (а.с.24), направлення на проведення планової перевірки №287 від 04.12.2017 (а.с.25) державними інспекторами Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області в період з 07.12.2017 по 15.12.2017 проведено плановий захід державного нагляду щодо додержання ОСОБА_1 з обмеженою діяльністю "Рибгосп Бурштинський" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. Перевіркою встановлено, що ТОВ "Рибгосп Бурштинський" утворює наступні види відходів: тверді побутові відходи, фільтра масляні відпрацьовані, ганчір'я промасляне, шини відпрацьовані, акумулятори відпрацьовані, лампи відпрацьовані, відходи переробки риби. Договори на передачу даних відходів відсутні. Підприємством представлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) обслуговування цілісного майнового комплексу для рибогосподарських цілей аквакультури відповідно до розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації №68 від 15.02.2017, а також державні акти на право постійного користування землею виданих Коростовичівською сільською радою, Бурштинською селищною радою Державному підприємству рибне господарство "Галицький", цільове використання - для виробничої діяльності, загальна площа - 9,9372га. При натурному обстеженні даних земельних ділянок виявлено засмічення твердими побутовими відходами, відпрацьованими масляними фільтрами, шинами відпрацьованими №1 розміром 3м-14м, висотою 0,5м прямокутної форми, №2 розміром 1,5м-2м, висотою 0,3 м прямокутної форми, №3 розміром 4м-9м, висотою 0,3м прямокутної форми. Обміри земельних ділянок проведені повіреною рулеткою, складені карти - схеми, проведено фото фіксацію засмічення. Дані порушення зафіксовано Державною екологічною інспекцією у Івано-Франківській області у акті №393 від 15.12.2017 (а.с. 26-36) з картою- схемою засмічення земель (а.с.37).

Водночас Державною екологічною інспекцією у Івано-Франківській області винесено припис №287 від 15.12.2017 (а.с.38-39), яким зобов’язано ТОВ "Рибгосп Бурштинський", зокрема вжити заходів щодо недопущення засмічення земель та ліквідувати засмічення землі в термін до 15.02.2018.

Протоколом про адміністративне правопорушення №00019 від 20.02.2018 (а.с.50), державним інспектором Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області зафіксовано невиконання ТОВ "Рибгосп Бурштинський" припису №287 від 15.12.2017 та наявність засмічення земельної ділянки кадастровий номер 2621210300:01:002:0543 твердими побутовими відходами і як наслідок, постановою №00019 від 20.02.2018 (а.с.51) на фінансового директора підприємства накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00грн. Квитанцією №0.0.980704764.1 від 06.03.2018 (а.с.64) фінансовим директором ТОВ "Рибгосп Бурштинський" частково сплачено штраф в розмірі 255,00грн.

На підставі ОСОБА_5 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997 із змінами внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007, у відповідності до розрахунку (а.с.52), Державною екологічною інспекцією у Івано-Франківській області визначено розмір шкоди від засмічення земельної ділянки ТОВ "Рибгосп Бурштинський" в розмірі 670 487,61грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №5/18-1 від 07.06.2018 (а.с.54-56) про відшкодування шкоди в сумі 670 487,61грн. Доказів належного реагування відповідачем суду не пред’явлено.

Предметом судового розгляду є вимога позивача до відповідача про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 670 487,61грн.

В силу приписів статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим законодавчими актами України.

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною (стаття 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Закон України "Про відходи" визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно з статтею 1 цього Закону державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про відходи" унормовано ряд обов"язків суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами.

У відповідності до приписів частини 7 статті 33 Закону України "Про відходи" забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям (стаття 35 Закону України "Про охорону земель").

Частиною 2 статті 46 Закону України "Про охорону земель" на підприємства, установи, організації, а також громадян, діяльність яких пов’язана з накопиченням відходів, покладено обов’язок забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні об’єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

За змістом статей 50, 66 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з приписами статті 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також встановлено економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997 із змінами внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007.

ОСОБА_5 встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності. ОСОБА_5 застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення, засмічення, земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих, непередбачених проектами, дозволами, скидів, викидів, речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (пункти 1.2, 1.3 ОСОБА_5).

Пунктами 3.2, 3.3 ОСОБА_5 визначено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об'єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (пункти 3.5., 3.5.1. Методики).

Пунктами 5.1., 5.2., 5.6. Методики встановлено, що розміри шкоди внаслідок засмічення земель обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена. Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Отже чинне законодавство обов"язковими підставами для визначення розміру заподіяної шкоди від засмічення земель, визначає обставини встановлення факту завдання шкоди належно оформленими актами перевірок, протоколами про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами, що підтверджують факт засмічення земель.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов’язань.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв’язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, судом встановлено порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, що полягає у засміченні земельної ділянки твердими побутовими відходами, відпрацьованими масляними фільтрами, шинами відпрацьованими №1 розміром 3м-14м, висотою 0,5м прямокутної форми, №2 розміром 1,5м-2м, висотою 0,3 м прямокутної форми, №3 розміром 4м-9м, висотою 0,3м прямокутної форми, що підтверджено позивачем перед судом документальними доказами, а саме актом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №393 від 15.12.2017 з картою-схемою засмічення земель, в т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення №00019 від 20.02.2018, постановою про накладення адміністративного стягнення №00019 від 20.02.2018, квитанцією №0.0.980704764.1 від 06.03.2018 про часткову сплату фінансовим директором ТОВ "Рибгосп Бурштинський" штрафу в розмірі 255,00грн.

Одночасно судом перевірено розрахунок шкоди (а.с.52) на загальну суму 670 487,61грн та визнано його таким, що здійснений у відповідності до вимог ОСОБА_5 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997 із змінами внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007.

За таких обставин в даному випадку в наявності усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка полягає у засміченні земельної ділянки; безпосереднього причинного зв’язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою, адже шкода виступає об’єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; розміру самої шкоди.

Слід сказати, що припущення відповідача стосовно того, що наявність на ґрунті сміття не є достатнім для висновку про забруднення навколишнього природного середовища та відповідно виникнення обов’язку відшкодування шкоди, не беруться судом до уваги, позаяк в силу пункту 3.2. Методики наявність на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів без відповідних дозволів вважається засміченням земельної ділянки, що призводить до забруднення навколишнього природного середовища. Дозволів чи договорів на вивезення та захоронення твердих побутових відходів - відповідачем суду не представлено.

Документально не підтвердженими визнаються судом і твердження відповідача про те, що особа зазначена у акті планової перевірки №393 від 15.12.2017 не була уповноваженою ТОВ "Рибгосп Бурштинський" на участь у проведенні державного нагляду щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та відповідно підписання вказаного акту. Оскільки сам відповідач в судових засіданнях підтвердив факт перебування особи вказаної у акті планової перевірки №393 від 15.12.2017 у трудових відносинах з ТОВ "Рибгосп Бурштинський", протилежного перед судом не доведено.

Водночас як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії" навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення. Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України"). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999 у справі "ОСОБА_6 проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД та ОСОБА_7 проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване та обґрунтоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється, зокрема на цивільний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Як вказують частини 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Заперечення відповідача не підтверджені жодними доказами та спростовуються вищевикладеним.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки в сумі 670 487,61грн правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтями 13, 50, 66, 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статтею 1166 Цивільного кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рибгосп Бурштинський" про стягнення 670 487,61грн - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рибгосп Бурштинський", вул. Міцкевича, 51, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область,77111 (ідентифікаційний код 38521540) до фонду охорони навколишнього природного середовища Бурштинської міської ради (р/р 33115331009081, отримувач УК у Галицькому районі/м.Бурштин/24062100, код ЄДРПОУ 37953206, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998) 670 487,61грн (шістсот сімдесят тисяч чотириста вісімдесят сім грн 61коп.) - шкоди заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рибгосп Бурштинський", вул. Міцкевича, 51, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область,77111 (ідентифікаційний код 38521540) на користь Прокуратури Івано-Франківської області, вул. Грюнвальдська, 11, м.Івано-Франківськ, 76000 (ЄДРПОУ 03530483, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, код банку отримувача - МФО 820172, рахунок отримувача 35215084003924, код класифікації видатків бюджету 2800) 10 057,31грн (десять тисяч п"ятдесят сім грн 31 коп.) - судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.12.2018

Суддя С.Кобецька