Рішення № 78377466, 21.09.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.2017 Справа № 910/10144/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши справу № 910/10144/17

за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 26 954,88 грн.,

за участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: ОСОБА_2, за дов.

Суть спору: ПрАТ «ММК ім. Ілліча» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПАТ «Укрзалізниця» збитків, які виникли у зв’язку із незбереженням вантажу при перевезенні, у розмірі 26 954,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані виявленою недостачею вантажу, який прийнятий до перевезення відповідачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2017р. у справі № 910/10144/17 позовну заяву ПрАТ «ММК ім. Ілліча» та додані до неї матеріали направлено за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.07.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/10144/17.

21.08.2017р. за вх. № 21766/17 господарський суд одержав пояснення позивача, в яких останній посилається на укладення між сторонами договору № 1970/ДФ/10017 від 25.12.2015р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги, строк якого продовжений після 31.12.2016р. Також позивач зазначає, що на підтвердження кількості та розміру дійсної вартості втраченого вантажу останнім надано оригінали комерційного акту, залізничної накладної, рахунку – фактури вантажовідправника і сертифікату якості. Крім того, позивач посилається на неможливість надання акту загальної форми, оскільки такий акт не надходив до нього разом з вантажем.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.09.2017р. строк вирішення спору у справі продовжений на 15 днів у зв’язку із задоволенням відповідного клопотання відповідача.

18.09.2017р. за вх. № 24116/17 господарський суд одержав заперечення відповідача, в яких останній просить суд відмовити у задоволенні позову з посиланням на ненадання позивачем доказів оплати вантажу.

Позивач у судові засідання не з’явився, про причини свого нез’явлення суд не повідомив. При цьому, ухвала суду про порушення провадження у справі від 10.07.2017р., про відкладення розгляду справи від 23.08.2017р., про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи від 06.09.2017р., вручені позивачу, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 21.09.2017р. за участю представника відповідача господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив:

25.12.2015р. між ПАТ «Укрзалізниця» в особі РФ «Донецька залізниця» (виконавець, відповідач) та ПАТ «ММК ім. Ілліча» (в подальшому організаційно-правову форму змінено на ПрАТ) (вантажовласник, позивач) укладений договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізним транспортом послуги № 1970/ДФ/10017, предметом якого є надання виконавцем вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

За п.2.1. договору вантажовласник, зокрема, зобов’язався здійснювати вивантаження вантажів, що прибувають на його адресу.

Відповідно до п. п. 2.2., 2.3. договору виконавець, серед іншого, зобов’язався видавати вантажі вантажовласника, подавати під вивантаження вагони згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника; здійснювати розрахунки з вантажовласником за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи через станцію Маріуполь-Сортувальний.

За змістом п.7.1. договору про організацію перевезень виконавець надає вантажовласнику послуги на станціях РФ «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця».

Строк дії договору – до 31.12.2017р. (п.7.4. договору в редакції додаткової угоди № 6 від 10.03.2017р. до договору).

05.03.2017р. зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці ПрАТ «АКХЗ» (відправник) відправлений на адресу ПрАТ «ММК ім. Ілліча» (одержувач, позивач) до станції призначення Маріуполь – Сортувальний Донецької залізниці вантаж - кокс доменний в т.ч. у напіввагоні №65397226 у кількості 49 350 кг, що підтверджується залізничною накладною № 48819429.

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений вантажовідправником, вантаж розміщено та закріплено згідно з п. гл. 14 Додатку 3 до СМГС, вантаж маркований вапном поздовжньою смугою вздовж вагону, поверхня вантажу вище бортів «шапка».

Також господарським судом встановлено, що 07.03.2017р. на станції Маріуполь – Сортувальний Донецької залізниці складений комерційний акт № 485604/152, згідно з яким за результатами комісійного переважування вагону № 65397226 виявилось: брутто 69 300 кг, тара з бруса 23 700 кг, нетто 45 600 кг, що менше документу на 3 750 кг. При комерційному огляді виявлено: завантаження у вагоні вище рівня бортів на 400 – 500 мм, «шапкоподібне». Поверхня вантажу маркована вапном однією поздовжньою смугою вздовж вагону. Над 1 -2, 7 люками наявна виїмка розміром 1 700 мм х 2 800 мм х 1 200 мм в глибину вагону, що відповідає попутному акту з/ф № 10704 від 07.03.2017р. ст. Волноваха. Маркування порушене. Теча вантажу відсутня. Вагон технічно справний. Переважування вантажу здійснювалось на 150т електронних вагах ст. Сартана -2 з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні даного вагону недостача вантажу підтвердилась.

В подальшому, вантажоодержувач (позивач) звернувся до суду з даним позовом про стягнення збитків, які виникли у зв’язку із незбереженням вантажу при перевезенні, що відповідає вимогам п. «б» ст.130 Статуту залізниць України.

Згідно з розрахунком, який здійснений позивачем у позовній заяві, маса відповідальної недостачі, із врахуванням норми недостачі 2% маси нетто вантажу, становить 2 763 кг, а її вартість – 26 954,88 грн., виходячи із вартості 1 тони вугілля - 9 766,26 грн. з ПДВ, яка встановлена у рахунку-фактурі ПрАТ «АКХЗ» №91440123 від 05.03.2017р. за підписом в т.ч. головного бухгалтера.

Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч.2 ст.307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (далі - Статут залізниць України), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

В силу вищевикладених вимог Закону та Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між вантажовідправником і відповідачем (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача (позивача).

Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у напіввагон № 65397226 здійснювалась відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з ч.1 ст.918 ЦК України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно з п.п.5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542, поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Відправником вжиті такі заходи щодо схоронності вантажу, як нанесення захисного маркування вапном, і вантаж зданий до перевезення залізниці, якою в свою чергу вантаж прийнятий до перевезення без жодних зауважень щодо його завантаження.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Разом з тим, у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення

Між тим, обставини, які встановлені у комерційному акті про порушення маркування, наявність поглиблень, відсутність при цьому течі вантажу свідчать про наявність підстав для покладення відповідальності за недостачу вантажу на перевізника.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.114 Статуту залізниць, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

За приписами п.27 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто), зокрема, для коксу у вологому стані становить 2%.

Згідно зі ст.115 Статуту залізниць України, згідно з якою вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Розрахунок позивача, згідно з яким вартість недостачі вантажу у вагоні № 65397226 становить 26 954,88 грн., перевірений господарським судом та встановлено, що позивачем невірно визначено вартість недостачі вантажу, оскільки під час здійснення розрахунку позивачем невірно визначено масу недостачі вантажу з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження маси нетто у тоннах, а саме 2,76 т, замість 2,763 т (2 763 кг/1000).

За розрахунком суду вартість недостачі вантажу складає 26 984,18 грн. (49 350 кг (маса вантажу у вагоні згідно із залізничною накладною) х 2% = 987 кг (норма природної втрати та граничного розходження маси нетто вантажу); 3 750 кг (маса недостачі вантажу) - 987 кг (норма природної втрати та граничного розходження маси нетто вантажу) = 2 763 кг (2,763т) (маса недостачі вантажу з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження маси нетто вантажу); 2,763 т (маса недостачі вантажу з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження маси нетто вантажу) х 9 766,26 грн. (вартість 1т згідно рахунку-фактури вантажовідправника ПрАТ «АКХЗ» №91440123 від 05.03.2017р.) = 26 984,18 грн. (вартість недостачі вантажу з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження маси нетто вантажу)).

Тобто встановлена судом сума збитків є фактично більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення. Враховуючи те, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги підлягають задоволенню на визначену позивачем суму, а саме 26 954,88 грн.

Посилання відповідача щодо ненадання суду доказів оплати вантажу відхилені господарським судом, оскільки здійснення оплати вантажу не входить до предмету доказування у даній справі з огляду на предмет та підстави позову. До того ж, Статут залізниць України не передбачає обов'язкового додання до позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу (п.2.7 Роз`яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. № 04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії ВГСУ від 29.05.2002р. № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»).

На підставі ст. ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) збитків, які виникли у зв’язку із незбереженням вантажу при перевезенні, у розмірі 26 954 (двадцять шість тисяч дев’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 88 коп., судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 26.09.2017р.

Суддя Л.В. Ніколаєва