Рішення № 78373004, 06.12.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/16068/18

Провадження №: 2/755/6290/18

"06" грудня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

судді Шевченко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Сіренко Д.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі документами в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва

цивільну справу № 755/16068/18

за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

до ОСОБА_1,

про відшкодування матеріальної шкоди,

УСТАНОВИВ:

22.10.2018 ПАТ «СК «Універсальна» звернулось із позовними вимогами до ОСОБА_1 про відшкодування суми виплаченого страхового відшкодування, які мотивує тим, що 30.10.2015 між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 3125/256/000067, предметом якого було страхування транспортного засобу «Форд» д.н.з. НОМЕР_1. 16.07.2016 відбулась ДТП за участю застрахованого транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «ЗАЗ» д.н.з.НОМЕР_2 під керуванням відповідача. Позивачем, на підставі відповідних документів, здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 3587,50 грн. та направлено відповідачу вимогу про сплату суми боргу, що залишилась без належного реагування з його боку. З огляду на викладене позивач просить стягнути із відповідача вказану суму на відшкодування шкоди, а також 1 762,00 грн сплаченого судового збору.

07.11.2018 ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі та постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строк на реалізацію процесуального права подачі заяв по суті позовних вимог. (а.с. 39-41).

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву. За відсутності доказів поважності причин неподання сторонами заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 ЦПК України.

Враховуючи те, що при відкритті провадження судом було ухвалено проводити судовий розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а сторони в установленому законом порядку не подали клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, то в силу положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У такому випадку судове засідання не проводиться. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного тексту судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України). Судовий розгляд справи призначено на 03.12.2018.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 30.10.2015 між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 3125/256/000067, предметом якого було страхування транспортного засобу «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 /а.с. 5-13/.

30.10.2015 ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування, у якій повідомила, що 16.07.2016 за адресою м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 17, внаслідок ДТП сталося пошкодження транспортного засобу «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 /а.с. 21/.

11.08.2016 постановою Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 визначено винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу /а.с.20/.

За змістом вказаної постанови убачається, що 16.07.2016 року о 15 год 00 хв, в м. Києві по вул. Дніпровській Набережній, 17, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ЗАЗ Славута» д.н.з. НОМЕР_2, відчинив двері автомобіля, не переконавшись, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, та будучи причетним до ДТП,залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п.п. 2.10, 15.13 Правил дорожнього руху.

Пошкодження транспортного засобу «Форд» д.н.з. НОМЕР_1, що спричинені в результаті вказаної вище ДТП, підтверджуються актом огляду транспортного засобу від 19.07.2016 /а.с. 23/.

Згідно аварійного сертифікату розмір страхового відшкодування по автомобілю «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 складає 3587,50 грн /а.с.26/

Рахунок на оплату № 0000002521 від 22.07.2016 складена на суму 4987,50 грн /а.с. 24/.

Страховиком ПАТ «СК «Універсальна» складено відповідний страховий акт № 23879/1, за яким сума страхового відшкодування страхувальнику ОСОБА_2 за договором № 3125/256/000067 від 30.10.2015 щодо страхового випадку від 16.07.2016 становить 3587,50 грн /а.с. 28/. Сума страхового відшкодування підтверджується відповідним розрахунком від 25.07.2016 /а.с. 27/. Вказана сума перерахована позивачем згідно із платіжним дорученням № 107293 від 28.07.2016 /а.с. 29/.

19.02.2018 позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату суми боргу про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди /а.с. 30/, однак 02.04.2018 вимога була повернута на адресу позивача у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання/а.с.31/.

Предметом спірних правовідносин у цій праві є відшкодування заподіювачем шкоди в порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування.

Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України регулюються спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно зі статтями 3, 22, 28 цього Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальника. При настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про ДТП встановленого зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

За змістом частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Аналогічні правові висновки висловлені у постанові Верховного Суду України від 03.12. 2014 у справі № 6-183цс14, а також у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 686/20040/2012, провадження № 61-672 св 18.

Матеріалами справи підтверджено та стороною відповідача не оспорено наявність судового рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 11.08.2016 у справі № 753/13565/16-п.

Зібраними у справі доказами підтверджено розмір страхового відшкодування, який сплачено ПАТ «СК «Універсальна».

За приписами статей ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Деліктне зобов'язання - це зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Отже, з огляду на обов'язок заподіювача шкоди відшкодувати збитки в повному обсязі, суд прийшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Універсальна» страхового відшкодування в прядку регресу у розмірі 3587,50 грн, оскільки позивачем доведено факт завдання шкоди відповідачем, що стороною відповідача за відсутності відзиву не заперечувалося, дії відповідача були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок, ОСОБА_1 не доведено, що шкоду завдано не з його вини, а тому він є заподіювачем шкоди, тобто особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду, стороною відповідача не спростовано в установленому процесуальним законодавством порядку докази позивача щодо розміру позовних вимог, тому вимога страховика, пред'явлена у порядку регресу до відповідача у розмірі виплаченого страхового відшкодування за ремонт забезпеченого договором страхування автомобіля, є правомірною.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача ( ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З огляду на викладене підлягає стягненню із відповідача на користь позивача сума судового збору у розмірі 1 762,00 грн, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 152278 від 04.09.2018.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 22, 599, 979, 1166, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 141, 209, 258, 259, 264, 265, 268, 354, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1, про відшкодування матеріальної шкоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: 02098, АДРЕСА_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 9, р/р 265042184 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 20113829, виплаченого страхового відшкодування в розмірі 3587 (три тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: 02098, АДРЕСА_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 9, р/р 265042184 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 20113829, сплачений судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2604.

Складення повного тексту - 06.12.2018

Суддя В. Шевченко