Рішення № 78371773, 29.11.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Провадження 2/712/1666/18

Справа № 712/6642/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ТІТОВА О.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Черкаської міської ради (юридична адреса: м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 36) до ОСОБА_1 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором, посилаючись на те, що 25 вересня 2014 року між Черкаською міською радою та ОСОБА_1 укладено угоду про справляння плати за користування частиною прибудинкової території, зареєстровану в управлінні земельних ресурсів та землеустрою департаменту архітектури, містобудування та інспектування 25 вересня 2014 року за № 1031.

Об’єктом цієї Угоди є частина прибудинкової території, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 19, яку використовує відповідач маючи у власності нежитлове приміщення.

Пунктом 3.2 угоди відповідач зобов’язався протягом 4-х місяців відшкодувати позивачу збитки за фактичне використання ним земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 15.05.2014 по 31.08.2014 року в сумі 2 601 грн. 75 коп. рівними частинами по 650 грн. 44 коп. щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним.

03 березня 2015 року сторони внесли зміни до Угоди про справляння плати за користування частиною прибудинкової території, які зареєстровані в управлінні земельних ресурсів та землеустрою департаменту архітектури, містобудування та інспектування від 03 березня 2015 року № 1044.

У зв’язку із щорічною індексацією грошової оцінки землі, розмір щомісячного платежу щороку збільшувався. Всього за період з 25 вересня 2014 року по 30 квітня 2018 року відповідачу нараховано 74 880 грн. 66 коп. За весь період використання відповідачем земельної ділянки, який він зобов’язався оплатити згідно п.п. 3.2, 3.4 угоди № 1031, йому нараховано 77 482 грн. 41 коп. (74 880 грн. 66 коп. +2 601 грн. 75 коп. = 77 482 грн. 41 коп.).

Однак, в порушення взятих на себе договірних зобов’язань відповідач лише частково виконує умови угоди. Так, на виконання умов угоди відповідачем до міського бюджету сплачено лише 21 497 грн. Внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 55 985 грн. 41 коп., а також нараховано пеню в розмірі 2 774 грн. 07 коп.

Тому просять стягнути з відповідача на користь міського бюджету м. Черкаси заборгованість за угодою про справляння плати за користування частиною прибудинкової території від 25 вересня 2014 року № 1031 в сумі 55 985 грн. 41 коп. та пеню в сумі 2 774 грн. 07 коп.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Адвокат відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення

Заслухавши пояснення представника позивача, думку адвоката, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні, 25 вересня 2014 року між Черкаською міською радою та ОСОБА_1 укладено угоду про справляння плати за користування частиною прибудинкової території, зареєстровану в управлінні земельних ресурсів та землеустрою департаменту архітектури, містобудування та інспектування 25 вересня 2014 року за № 1031.

Відповідно до п. 1.1 об’єктом цієї Угоди є частина прибудинкової території, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 19, яку використовує відповідач маючи у власності нежитлове приміщення.

03 березня 2015 року сторони внесли зміни до Угоди про справляння плати за користування частиною прибудинкової території, які зареєстровані в управлінні земельних ресурсів та землеустрою департаменту архітектури, містобудування та інспектування від 03 березня 2015 року № 1044.

Пунктом 3.4 Угоди встановлено, що з 01 вересня 2014 року щомісячна плата за користування частиною прибудинкової території складає 733 грн. 22 коп.

Згідно розрахунку плати за користування частиною прибудинкової території ОСОБА_1 по вул. Б. Вишневецького 19 в м. Черкаси, з 21 жовтня 2014 року плата за користування частиною прибудинкової території складає 1 065 грн. 02 коп., з 01 травня 2015 року – 1 330 грн. 21 коп.

Відповідно до п.2.1 Угоди про справляння плати за користування частиною прибудинкової території від 25 вересня 2014 року, зазначена угода укладається до 01 вересня 2017 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Позивач вказує, що відповідач фактично продовжує використання земельної ділянки за адресою: м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 19, а тому в силу п. 2.3 Угоди, вона вважається продовженою на той самий термін на тих самих умовах, які були передбачені угодою.

Однак, вказане посилання спростовуються наданою до відзиву на позовну заяву копією заяви ОСОБА_1 від 22 серпня 2017 року. Своєю заявою відповідач повідомила, що відмовляється продовжувати термін дії Угоди.

Представником позивача надано відповідь на вказану заяву від 06 вересня 2017 року Черкаська міська рада, якою повідомлено відповідача про відсутність підстав для розірвання угоди про справляння сплати за користування частиною прибудинкової території від 25 вересня 2014 року. А отже, як зазначає представник позивача, вказана Угода продовжує діяти та є чинною.

Однак, з вказаними посиланнями представника позивача, суд не може погодитися, виходячи з наступного.

Відповідно до повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру від 24 жовтня 2018 року у відповідача відсутні в користуванні земельні ділянки.

Крім того, питання щодо стягнення з відповідача орендної плати по зазначеній Угоді вже вирішувалося в порядку адміністративного судочинства.

Так, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 568-1306 від 02 червня 2016 року, яким було визначено ОСОБА_1 податкове зобов’язання за платежем орендна плата з фізичних осіб на суму 22 874 грн. 51 коп.

Зокрема, вказаною постановою було встановлено, що відповідно до п. 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

У відповідності до положень статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частина друга статті 78 Земельного кодексу України).

За визначенням підпунктів 14.1.72, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (п.п. 1-2 п. 296 1 ст. 269 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 14.1.73. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Суд зазначив, що Угода про справляння плати за користування частиною прибудинкової території від 25 вересня 2014 року, укладену між Черкаською міською радою та ОСОБА_1 не є договором оренди землі в розумінні вище перелічених норм податкового законодавства. А отже, визначені ОСОБА_1 зобов’язання з орендної плати не відповідають законодавчо встановленому порядку. У зв’язку з чим суд прийшов до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення та, як наслідок, його скасування.

Також аналогічне податкове повідомлення-рішення виносилося ГУ ДФС у Черкаській області і 25 квітня 2017 року № 1229327-1302, яким нараховані зобов’язання з орендної плати за 2017 рік, яке постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року визнано протиправним та скасовано.

03 серпня 2018 року рішенням Черкаського окружного адміністративного суду визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 02 травня 2018 року № 212749-1307-2301, яким нараховані ОСОБА_1 зобов’язання по орендній платі за 2018 рік на підставі угоди, котра є предметом даного позову.

Отже, предметом винесення вказаних вище податкових повідомлень-рішень була угода про справляння плати за користування частиною прибудинкової території від 25 вересня 2014 року. Судами надано правову оцінку Угоді та вказано про безпідставність нарахування орендної плати за землю на підставі цієї угоди за період з 2016 по 2018 роки. Зазначені рішення судів на даний час не скасовані та є чинними.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи вищенаведене, на підставі поданих сторонами доказів, суд вважає, що позовні вимоги не ґрунтуються на зібраних по справі і досліджених судом письмових доказах, не узгоджуються із чинним законодавством України, позивач не довів позовні вимоги, тому достатніх правових і фактичних підстав для задоволення позову суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265,268 ЦПК України ЦПК України, ст.ст. 526, 625, ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Черкаській міській раді у задоволенні позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текст судового рішення складено 06 грудня 2018 року.