Рішення № 78369415, 04.12.2018, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1177/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

26 листопада 2018 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

секретар - Самолюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 20364 грн. 69 коп. звернулось АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

В обґрунтування позову АТ КБ "ПРИВАТБАНК" зазначає, що 13.07.2012 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платжіну картку “Універсальна, 55 днів пільгового періоду”, зі строком дії до вересня 2020 року та щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5 %, а за тратами здійсненими з 01.09.2014 року – 2,9%, з 01.04.2015 року – 3,6% на суму залишку заборгованості за кредитом.

Вказує, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між нею та банком договір.

При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Зазначає, що відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язалась погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Вказує, що відповідно до тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна, 55 днів пільгового періоду”, за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, базова відсоткова ставка в місяць становить 2,5% (30% на рік), за тратами здійсненими з 01.09.2014 року – 2,9% (34,80% на рік), за тратами здійсненими з 01.04.2015 року – 3,6% (43,2% на рік), обов’язковий щомісячний платіж складає 7% від суми заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості, а з 01.04.2014 року - в розмірі 5% від суми заборгованості, але не менше 100 грн. і не більше залишку заборгованості.

Окрім того, пеня за несвоєчасне погашення кредиту визначається в розмірі 0,24% від суми загальної заборгованості та 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. або 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше.

Зазначаючи про те, що відповідач порушила умови договору по поверненню коштів та ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, позивач просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором, яка станом на 24.07.2018 року становить 20364 грн. 69 коп. та складається з 14910 грн. 99 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 10765 грн. – заборгованості за пенею, 500 грн. штраф (фіксована частина), 945 грн. 94 коп. штраф (процентна складова), а також витрати на сплату судового збору у розмірі 1762 грн.

Суд, розглянувши справу відповідно до ст.274-279 ЦПК України за правилами спрощеного позовного провадження, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судове засідання представник позивача не з'явився, в поданій до суду заяві, позов підтримав та просив розгляд справи проводити за його відсутності, а в разі неявки відповідача, просить суд винести заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, в поданих до суду письмових поясненнях вказала, що не може з’явитися в судове засідання, у зв’язку із зайнятістю, а заборгованість по кредиту сплачує в міру фінансової можливості.

За клопотанням представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

В судовому засіданні встановлено, що 13.07.2012 року між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку “Універсальна, 55 днів пільгового періоду” в розмірі 300 грн. з базовою відсотковою ставкою в місяць 2,5% (30% на рік), за тратами здійсненими з 01.09.2014 року – 2,9% (34,80% на рік), за тратами здійсненими з 01.04.2015 року – 3,6% (43,2% на рік), обов’язковий щомісячний платіж складає 7% від суми заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості, а з 01.04.2014 року - в розмірі 5% від суми заборгованості, але не менше 100 грн. і не більше залишку заборгованості (витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна” (умови кредитування з використанням кредитки “Універсальна, 55 днів пільгового періоду”).

Відповідно до п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який може збільшити або зменшити його в будь-який момент.

З анкети-заяви ОСОБА_2 від 13.07.2012 року вбачається, що вона була ознайомлена та згідна з Умовами надання банківських послуг і Тарифами банку.

Вказаний договір відповідає вимогам ст.634 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Кредитним договором визначено, що ОСОБА_3 отримала кредит зі сплатою 2,5 відсотків на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом по 01.09.2014 року, з 01.09.2014 року - 2,9 відсотків на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом по 01.09.2014 року, з 01.04.2015 року 3,6 відсотків на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом по 01.09.2014 року.

Оскільки така відсоткова ставка відповідає умовам договору і станом на 24.07.2018 року заборгованість по процентам за користування кредитом становила 14910 грн. 99 коп. і на даний час відповідачем не сплачена, то в цій частині позовні вимоги слід задоволити.

При цьому судом береться до уваги і те, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався.

Умовами договору, а саме пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна” (умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду"), у разі виникнення прострочених зобов’язань, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,24% від суми загальної заборгованості, що нараховуються за кожен день прострочення кредиту + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. або 0,24% від суми загальної заборгованості, яка нараховується за кожен день прострочення кредиту +100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше.

Оскільки ОСОБА_1 зобов'язання перед банком порушила, то відповідно до тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна” (умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду") та вимог ст.549 ЦК України з неї на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" підлягає стягненню пеня в розмірі 10765 грн., розмір якої підтверджується, доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості за кредитним договором.

При укладенні кредитного договору від 13.07.2012 року сторони домовились, що за порушення взятих зобов'язань по поверненню коштів більш ніж на 30 днів ОСОБА_1 зобов'язалася сплатити на користь банку штраф в фіксованій частині в розмірі 500 грн. та в розмірі 5% від суми позову (п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг), в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та в розмірі 945 грн. 94 коп. (процентна складова).

Водночас суд вважає, що вимоги АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про стягнення із ОСОБА_1, окрім неустойки, ще і штрафів, задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Умовами договору, а саме п.2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

Водночас, згідно п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов'язань.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення порядку й строків погашення кредиту свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині стягнення штрафів задоволенню не підлягають.

При визначенні загальної суми заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1, суд виходить з проведеного судом розрахунку: 14910 грн. 99 коп. (заборгованість за процентами) + 10765 грн. (заборгованість за пенею) = 25675 грн. 99 коп.

Водночас, судом встановлено, що в розрахунку заборгованості, який додано до матеріалів справи, неправильно розрахована загальна сума заборгованості за наданим кредитом.

Таким чином, при відмові в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача штрафів, однак, враховуючи розмір заборгованості за кредитом, який підлягає стягненню з ОСОБА_1, розрахунок якого проведено судом та який перевищує розмір заявлених АТ КБ “ПРИВАТБАНК” позовних вимог, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитом в межах позовних вимог, в розмірі 20364 грн. 69 коп.

При цьому, суд приходить до висновку, що вказані обставини не суперечать ч.1 ст.13 ЦПК України, зі змісту якої вбачається, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При вирішенні зазначеного спору суд бере до уваги і те, що відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень та при цьому суд враховує, що відповідач належних доказів повернення грошових коштів за кредитним договором суду не подав.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 1762 грн. судового збору, а тому за правилами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1762 грн. витрат на сплату судового збору.

З врахуванням наведеного, сума заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача, становить 20364 грн. 69 коп. та 1762 грн. витрат на сплату судового збору.

На підставі ст. 549, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст. 10, 57, 62, 88, 212, 224-226, 273, 274 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 01.07.2011 року Острозьким МВ УМВС України в Рівненській області) на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (юридична адреса: м.Київ, вул.Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 20364 грн. 69 коп. заборгованості за кредитним договором та 1762 грн. витрат на сплату судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.12.2018 року.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_4